Ухвала суду № 133652613, 28.01.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/1434/19

2/465/1188/26

У Х В А Л А

про самовідвід судді

28.01.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

з участю секретаря судових засідань Лозинського Т.-Р.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа №465/1434/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 01.02.2023 року задоволено заяву судді Мигаль Г.П. про самовідвід.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2023 року вказана цивільна справа передана для розгляду судді Ванівському Ю.М.

23.02.2023 року ОСОБА_1 подавала на адресу суду заяву про відвід у зв`язку з конфліктом інтересів. Вказувала, що у неї наявний сумнів у безсторонності судді.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 31.05.2023 заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ванівського Ю.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди - визнано необґрунтованою.

Заяву про відвід судді передано до канцелярії Франківського районного суду м.Львова для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першоюст.33 ЦПК України.

Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова Кузя В.Я. від 05.06.2023 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М. у розгляді цивільної справи №465/1434/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди - відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 21.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, повернуто позивачці.

Постановою Львівського апеляційного суду від 22.03.2024 ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 21 липня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Верховного Суду від 22.10.2025 року постанову Львівського апеляційного суду від 22 березня 2024 року залишено без змін.

19.01.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М. Позивачка вказувала, що ухвалою суду від 21.07.2023 суддею Ванівським Ю.М. було ухвалено неправомірне рішення та повернуто позов, а відтак вказані обставини викликають у неї сумнів в упередженості та об`єктивності головуючого судді.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 21.01.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М. у цивільній справі №465/1434/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди - визнано необґрунтованою.

Заяву про відвід судді передано до канцелярії Франківського районного суду м. Львова для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою ст.33 ЦПК України.

Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова Кушнір Б.Б. від 26.01.2026 узадоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М. від розгляду цивільної справи № 465/1434/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди, відмовлено.

28.01.2026 року суддею Франківського районного суду м. Львова Ванівським Ю.М. подано заяву про самовідвід від розгляду даної цивільної справи. Заява подана головуючим суддею з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу та сторонніх спостерігачів будь-яких сумнівів щодо об`єктивності розгляду справи суддею та можливості ухвалення в ній справедливого і законного рішення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Вивчивши наявні матеріали справи та подану заяву про самовідвід, суддя звертає увагу на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 1 ст. 6).

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

За практикою Європейського суду з прав людини важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно з п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Виходячи із вищезазначеного, з метою забезпечення об`єктивного розгляду справи, а також з метою запобігання у подальшому будь-яких нарікань на необ`єктивність чи упередженість головуючого та звинуваченні у заінтересованості у результаті розгляду справи, дотримання гарантій справедливого розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, вважаю, що заяву про самовідвід необхідно задоволити, а справу передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку встановленому ст.33 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 36, 39, 40, 247 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Задоволити заяву судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Ю.М. про самовідвід у розгляді цивільної справи № 465/1434/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди.

Матеріали справи № 465/1434/19 передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ванівський Ю.М.