Ухвала суду № 13365192, 20.12.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2010 р.справа № 2а-2238/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Добродняк І.Ю. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання:          Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного малого науково-виробничого підприємства «Агропромсервіс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року по справі №2а-2238/09/0870 за позовом приватного малого науково-виробничого підприємства «Агропромсервіс»до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

          Приватне мале науково-виробниче підприємство «Агропромсервіс»звернулося з адміністративним позовом до судом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2009 року № 0000242302/0 Токмацької ОДПІ про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що фахівцями Токмацької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку, за результатами якої складено Акт №332/23/22133233 від 18.03.2009 року, в якому, зокрема, зроблено висновки, про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». З вказаними висновками відповідача позивач не погоджувався та зазначав, що відповідачем проведено перевірку з порушеннями вимог ст..11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки право на планову виїзну перевірку платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Вказані вимоги Закону відповідачем було порушено, що на думку позивача є підставою для задоволення заявлених вимог.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що планову перевірку ПМ НВП «Агропромсервір»проведено повноважним органом та у спосіб, що передбачений законом, а висновки податкового органу, відповідають встановленим перевіркою обставинам та вимогам матеріального права.

          Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Неповне з’ясування обставин справи, на думку позивача полягає в тому, що суд зробив передчасний висновок про те, що планова перевірка ПМ НВП «Агропромсервіс»була проведена відповідачем в межах законодавчо встановлених строків. На думку позивача перевірка проводилась з перевищенням строків встановлених Законом України «Про державну податкову службу», при цьому позивача було несвоєчасно повідомлено про початок проведення перевірки.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

          Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

          Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Токмацькою об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області проведено планову виїзну перевірку приватного малого науково-виробничого підприємства «Агропромсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року.

          За результатами перевірки складено Акт №332/23/22133233 від 18.03.2009 року, в якому, зокрема, зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 174565грн.

          Таких висновків податковий орган дійшов з тих підстав, що відповідно до реєстру отриманих податкових накладних, до складу податкового кредиту позивачем враховано суми податку на додану вартість по ТОВ «Агродом», які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 174565грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту, 18.03.2009р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242302/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 261847,50 грн., в тому числі 174565 грн. основного платежу та 87282,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками перегляду судового рішення, колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини між сторонами фактично виникли з приводу застосування норм матеріального права, якими визначено порядок проведення податковим органом планових перевірок.

          Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ДПІ додержано вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо проведення планової виїзної перевірки позивача, а прийняте податкове повідомлення-рішення відповідає встановленим податковим органом порушенням Закону України «Про податок на додану вартість».

          Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по ТОВ «Агродом», які не підтверджені податковими накладними на загальну суму 174565грн.

Вказані обставини позивачем не спростовані у суді першої інстанції, не оспорюється цей факт і доводами апеляційної скарги.

Отже, податковий орган правомірно донарахував позивачу податкові зобов’язання з ПДВ та застосував штрафні (фінансові) санкції.

Як зазначено вище, підставою для скасування оскарженого повідомлення-рішення, згідно поданого позову та апеляційної скарги, є порушення відповідачем порядку проведення планових виїзних перевірок в частині неповідомлення позивача у строки, які передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», про початок проведення такої перевірки.

Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більше як 10 робочих днів, а стосовно суб’єктів малого підприємництва –5 робочих днів.

          Встановлені обставини справи свідчать про те, що перевірка ПМ НВП «Агропромсервіс»проведена відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на 1 квартал 2009 року (розпорядження від 06.02.2009р. №6-р).

          Перевірка проводилась з 16.02.2009р. по 06.03.2009р. Термін проведення перевірки продовжувався з 02.03.2009р. по 06.03.2009р. на підставі наказу Токмацької ОДПІ від 27.02.2009р. №60, про що під розпис повідомлено керівника підприємства (а.с.67-68).

          ПП НВП «Агропромсервіс»було повідомлено про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 06.02.2009р. №2, яке вручено головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_1 (а.с.62-63).

          Таким чином, платника податку повідомлено про проведення перевірки у строки, які визначено ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

          Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача про те, що фактично вказане повідомлення було вручено головному бухгалтеру у приміщенні ДПІ 09.02.2009р., у зв’язку з чим позивач просив допитати у якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який разом з нею прибув до ДПІ 09.02.2009р. Між тим, такі пояснення позивача спростовуються встановленими обставинами справи, а саме про те, що ОСОБА_1 знаходилась у приміщенні ДПІ 06.02.2009р. свідчить «Журнал обліку та реєстрації відвідувачів Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції»і навпаки, згідно вказаного Журналу ОСОБА_1 не відвідувала ДПІ 09.02.2009р., як не відвідував ДПІ і ОСОБА_2 (а.с.69-71).

          Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про проведення перевірки ПМ НВП «Агропромсервір» у спосіб, який визначено законом.

          За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування не існує.

          На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу приватного малого науково-виробничого підприємства «Агропромсервіс»залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2010 року по справі №2а-2238/10/0870 –без змін.

          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

          (Ухвалу виготовлено у повному обсязі 23.12.2010р.)

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            О.В. Юхименко