Постанова № 13365057, 28.12.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-6140/10/2370 28 грудня 2010 року м. Черкаси

12 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі Чемерин І.В.,

за участю:

представників позивача Іоненка В.П. (за довіреністю від 01.11.2010р. № 43), Додатко С.А. (за довіреністю від 01.12.2010р. № 006/03/13930),

представників відповідача Бондаренка О.М. (за довіреністю від 25.10.2010р. № 16241/10-052), Бас М.В. (за довіреністю від 20.12.2010р. № 19683/10-052),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державного підприємства «Оризон-Навігація»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Оризон-Навігація»звернулося до суду з адміністративним позовом до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції в м. Черкаси, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001112301/0 від 27.04.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010р. № 686/23/22794124 від 14.04.2010р., згідно якого позивач безпідставно завищив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у січні 2010р. на 9000 грн. За висновком відповідача вказана сума не може бути включена до бюджетного відшкодування за січень 2010р. у звязку з неможливістю проведення перевірки по всьому ланцюгу постачальників, оскільки ТОВ «Техноцентр КО», якому перераховано податок на додану вартість у складі вартості виконаних робіт, не перебуває за юридичною адресою, та подав декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009р. Позивач не погоджується з вказаним висновком, посилається на ту обставину, що при формуванні податкового кредиту у грудні 2009р. ним дотримано положення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 ст. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, висновок відповідача суперечить п. 10.2 вказаного Закону, відповідно до якого платники податку на додану вартість відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету і не несуть відповідальності за своїх контрагентів. З огляду на зазначені обставини вважає податкове повідомлення рішення № 0001112301/0 від 27.04.2010р. протиправним та таким, що підлягає до скасування.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач заперечив проти задоволення адміністративного позову. У письмових запереченнях, наданих до суду, зазначив, що за нормами п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»для виникнення у права на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість є обовязковою наявність сплати платником податку у звітному періоді відповідної суми податку. Також відповідно до п. 1.8 ст. 1 вказаного Закону бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, встановлених цим Законом. При проведенні перевірки встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту у грудні 2009р. податок на додану вартість у сумі 9000 грн. за податковою накладною № 609 від 25.12.2009р., виданою ТОВ «Техноцентр КО». При проведенні перевірки місцезнаходження ТОВ «Техноцентр КО»не встановлено, податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009р. подана останнім до відома. За вказаних обставин підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету є неможливим. Крім того, факт порушення позивачем податкового обліку підтверджується постановою Смілянського міжрайонного суду від 16.06.2010р. у справі № 3-1260/10 про притягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності. З вказаних підстав вважає оспорювань податкове повідомлення - рішення законним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представники відповідача заперечили проти адміністративного позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з таких підстав.

Державне підприємство «Оризон-Навігація»зареєстроване 28.03.1995р. як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради, ідентифікаційний номер 22794124, що підтверджується довідкою АБ № 306796 з ЄДРПОУ від 26.05.2010р.

Судом встановлено, що 01.09.2009р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Техноцентр КО»укладено договір № 04/082-09, відповідно до якого останнє зобовязалось виконати роботи по темі «Розробка загружчика для апаратної платформи на основі мікропроцесора «LUPXA255»у строк до 11.01.2010р. вартістю 54000 грн., в тому числі податок на додану вартість 9000 грн.

Факт виконання робіт за вказаним договором підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 24.12.2009р. на суму 54000 грн., в т.ч. ПДВ 9000 грн.

За фактом здачі-приймання виконаних робіт ТОВ «Техноцентр КО»видало податкову накладну № 609 від 25.12.2009р. № 609 на загальну суму 54000 грн., в т.ч. ПДВ 9000 грн.

Позивач повністю сплатив ТОВ «Техноцентр КО»вартість виконаних робіт платіжними дорученнями № 4265 від 25.12.2009р. на суму 45000 грн., в т.ч. ПДВ 7500 грн., та № 4284 від 28.12.2009р. на суму 9000 грн., в т.ч. ПДВ 1500 грн.

Податок на додану вартість за вказаною податковою накладною у сумі 9 000 грн. включено відповідачем до складу податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009р.

У рядку 18.1 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009р. відображена різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ, яка складає відємне значення обєкту оподаткування у сумі 502786 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи договором від 01.09.2009р. №04/082-09, актом здачі-приймання виконаних робіт від 24.12.2009р., податковою накладною від 25.12.2009р., платіжними дорученнями № 4265 від 25.12.2009р. та № 4284 від 28.12.2009р., податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2009р., додатком № 5 до податкової декларації за грудень 20109р.

19.02.2010р. позивачем подана до Смілянської обєднаної податкової інспекції податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2010р., у рядку 25.1 якої відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку, а саме: 502786 грн.

14.04.2010р. посадовою особою Смілянської обєднаної податкової інспекції у м. Черкаси проведена позапланова виїзна документальна перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010р., за результатами якої складено акт № 686/23/22794124.

В п. 3.3 акту перевірки зазначено, що згідно з наданими для перевірки документами сума фактично сплаченого позивачем податку на додану вартість за грудень 2009р. складає 493786 грн. 15 коп., фактична сплата податку на додану вартість у сумі 9000 грн. за податковою накладною № 609 від 25.12.2009р. не підтверджується у звязку з неможливістю перевірки ТОВ «Техноцентр КО», фактичне місцезнаходження якого невідоме, а податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009р. подана останнім до відома.

За висновками перевірки ( п. 4 акта перевірки) на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5.1 п. 7.5 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку на 9000 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомленнярішення № 0001112301/0 від 27.04.2010р., яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування за січень 2010р. на 9000 грн.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшому Закон № 168).

Податковий кредит відповідно до п. 1.7 Закону №168 сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Обовязковою умовою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 є підтвердження податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Беручи до уваги, що позивач не заперечує факт виконання робіт за договором від 01.09.2009р. № 04/082-09, а податкова накладна № 609 від 25.12.2009р. складена по факту виконання робіт, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на податковий кредит у сумі 9000 грн. у грудні 2009р. При цьому суд зазначає, що право позивача на вказаний податковий кредит також підтверджується висновками перевірки, відображеними у п. 3.2.1 акту, та усними поясненнями представників відповідача, наданими в судовому засіданні.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про відсутність порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що у відповідності до вказаної норми відємне значення за грудень 2009р. у сумі 502786 грн. зараховане позивачем до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що відображено у рядку 22.2 податкової декларації з ПДВ за грудень 2009р.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідачем при проведенні перевірки підтверджено фактичну сплату у грудні 2009р. податку на додану вартість у сумі 493786 грн. 15 коп.

Оскільки податок на додану вартість у сумі 9000 грн. також фактично сплачений позивачем постачальнику послуг, тобто ТОВ «Техноцентр КО»у грудні 2009р., суд приходить до висновку про правомірність відображення позивачем у рядку 25.1 декларації з податку на додану вартість за січень 2010р. бюджетного відшкодування у сумі 502786 грн. (493786 + 9000) і, як наслідок, відсутність порушення п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168.

Суд вважає помилковим посилання відповідача на п. 1.8 ст. 1 Закону № 168, оскільки спеціальною нормою при визначенні суми бюджетного відшкодування є п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, яка передбачає умовою отримання бюджетного відшкодування фактичну сплату податку саме постачальникам товарів (послуг).

Також суд вважає помилковим посилання відповідача на відсутність можливості здійснити перевірку ТОВ «Техноцентр КО»як на підставу зменшення бюджетного відшкодування, оскільки Закон № 168 не ставить наявність права на податковий кредит та права на бюджетне відшкодування платника податку в залежність від факту здійснення перевірки постачальників товарів (послуг) та від її результатів.

Крім того, суд критично оцінює наявні в матеріалах справи докази відсутності ТОВ «Техноцентр КО»за місцезнаходженням, оскільки довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків № 3988/26-06/52 складена 05.05.2008р., а відвідно до акту від 26.03.2010р. № 1375/23-11/34936146 зустрічна перевірка підприємства фактично не здійснювалась.

Посилання відповідача на ту обставину, що ТОВ «Техноцентр КО» не подало податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009р. спростовуються актом від 26.03.2010р. № 1375/23-11/34936146, у рядку 12 якого зазначено дані податкової декларації з ПДВ за грудень 2009р., та розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту до вказаної податкової декларації (додаток № 5), у якій відображено податкове зобовязання у сумі 9000 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обовязковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.

Постановою Смілянського міськрайсуду від 16.06.2010р. у справі № 3-1260/10 до адміністративної відповідальності притягнуто директора ДП «Оризон-Навігація»Дудкіна С.А. З огляду на те, що останній не є стороною у адміністративній справі, зазначена постанова не є обовязковою для адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Зі змісту постанови Смілянського міськрайсуду від 16.06.2010р. у справі № 3-1260/10 вбачається, що обставини щодо завищення бюджетного відшкодування за січень 2010р. Смілянським міськрайсудом не досліджувались, тому вказана постанова не є належним доказом у адміністративній справі.

Кодексом адміністративного судочинства України (ч.3 ст.2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001112301/0 від 27.04.2010р. є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Смілянської обєднаної державної податкової інспекції № 0001112301/0 від 27.04.2010р. на суму 9(девять) тисяч гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету на користь державного підприємства «Оризон-Навігація»3 (три) гривні 40 копійок судовго збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та у порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 січня 2010р.

СуддяА.В. Руденко