Постанова № 13364967, 07.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 грудня 2010 р. № 2-а- 13171/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі - Бутенко С.В.,

за участі: представника позивача - Кошуби В.О,

представника позивача - Чевичелової О.А,

представника відповідача - Христофорова О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить визнати незаконною документальну перевірку Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по відношенню до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.10.2010 року № 0000751501/0 в сумі 100921,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 67419,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 33501,69 грн., за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питань дотримання комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) вимог податкового законодавства по нарахуванню та сплаті земельного податку за період з 01.01.2008 року по 31.08.2010 року.

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки було складено акт від 17.09.2010 № 5/1530/00191678, на підставі якого відповідно до п.п. «в» п. 4.1.1 п. 4.1. та п.п. «а» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (надалі - Закон № 2181 -III) та п.п. 17.1.1. та п.п. 17.1.2. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181-III винесено по відношенню до КП «Компанія «Вода Донбасу» податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000751501/0 про нарахування податкового зобов'язання в сумі 100921,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 67419,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 33501,69 грн., яке отримане 11.10.2010 року.

Відповідно до приписів ст. 14 Конституції України, ст.ст. 2, 92, 116 Земельного кодексу України, а також ст.ст. 1, 2, 5 Закону України «Про плату за землю» суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

За приписами ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку (юридичні особи) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Актом про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки від 17.09.2010 № 5/1530/00191678 визначено період, за який проводилась перевірка суб'єкта господарювання, а саме: з 01.01.2008 по 31.08.2010. Отже, на думку відповідача, позивач самостійно повинен був обчислити суму земельного податку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подати до відповідача податкову декларацію, однак, жодної податкової декларації (розрахунку) позивачем подано не було, тому що державні акти на право постійного користування землею, які були виготовлені Харківською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах», після їх перевірки та виявлення їх невідповідності до форми державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою», повернуті позивачем до Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» (виконавцю робіт з інвентаризації земель і оформлення документів на право постійного користування землею під Краснооскольским водоймищем) 11.10.2005 на перероблення (про що свідчить накладна від 07.10.2005 № 20).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про плату за землю» платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Згідно з актом від 17.09.2010 № 5/1530/00191678, а також з розрахунком фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000751501/0, в порушення норми ст. 18 Закону України «Про плату за землю» відповідачем було нараховано позивачу податок та штрафні (фінансові) санкції за 2008 рік, 2009 рік та за 7 місяців 2010 року.

Взяття на облік платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Документ, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби, надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Також, пп. 9.2. п. 9 «Інструкції про порядок обліку платників податків», затвердженої Державною податковою адміністрацією України від 19.02.1998 № 80, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за № 172/2612, платник податків зараховується органами державної податкової служби до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж юридична особа.

Заяву про взяття на облік КП «Компанія «Вода Донбасу» як платника податку на землю на адресу Ізюмської ОДПІ позивачем направлено не було.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.12.2008 № 784 затверджено Методичні рекомендації щодо повноти охоплення обліком податків окремих видів податків.

Пунктом 3 Методичних рекомендацій... передбачені види податків і зборів (обов'язкових платежів), для сплати яких юридичні особи та фізичні особи - підприємці можуть бути зараховувані до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням підрозділів та об'єктів. Одним з видів податків та зборів є плата за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної і комунальної власності).

Законом України «Про систему оподаткування» встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) є загальнодержавним податком і справляється у порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № 2535-ХІІ.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар, тобто, безпосередньо ті юридичні особи, фізичні особи - підприємці та громадяни (у тому числі резиденти і нерезиденти), які відповідно до законодавства набули права власності на землю в Україні або яким законодавством надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на календарний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Якщо за юридичною особою рахуються у власності або користуванні земельні ділянки у кількох адміністративно-територіальних одиницях, на яких здійснюють діяльність відокремлені підрозділи юридичної особи, то до державних податкових інспекцій такої адміністративно-територіальних одиниці подається юридичною особою податковий розрахунок земельного податку у розрізі земельних ділянок, тобто де наявні такі земельні ділянки. За кожним поданим розрахунком у податкових інспекціях відкриваються картки особових рахунків, де проводиться нарахування земельного податку.

Отже, в органах ДПС за місцезнаходженням земельних ділянок юридична особа (фізична особа - підприємець) повинна перебувати на обліку як платник плати за землю і відповідно подавати до органу ДПС податковий розрахунок. При цьому внесення відомостей до Єдиного банку даних або Реєстру фізичних осіб про зарахування до категорії платників окремих видів податків як платника плати за землю здійснюється підрозділом реєстрації та обліку платників податків у разі надходження від підрозділів оподаткування юридичних (фізичних) осіб облікової справи такого платника податків, яка містить поданий платником податковий розрахунок.

КП «Компанія «Вода Донбасу» не перебуває на обліку у Ізюмської ОДПІ як платник податку на землю, тому що, не подавало заяви про взяття підприємства на облік як платника податку, позивачем не було подано до відповідача жодної податкової декларації (розрахунку) щодо нарахування земельного податку.

Відповідно до ст. 2 закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Ізюмською ОДПІ було проведено перевірку позивача лише на підставі інформації, наданої Борівським районним відділом земельних ресурсів та відділом Держкомзему у Борівському районі Харківської області, щодо реєстрації за державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет» права постійного користування на земельні ділянки.

В акті перевірки від 17.09.2010 № 5/1530/00191678 (сторінка 4) зазначено, що перевіркою було донараховано суму земельного податку земельної ділянки у розмірі 0,3% від грошової оцінки площі ріллі по області за два роки за період з 01.01.2008 по 31.08.2010 на загальну суму 416152,12 грн. Однак, в акті не зазначено коли та ким було проведено грошову оцінку землі, відсутні будь-які посилання станом на яку дату було проведено грошову оцінку, на яку посилається відповідач.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про сплату за землю» платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Ізюмською ОДПІ в акті перевірки (сторінка 4) також зазначено, що КП «Компанія «Вода Донбасу», відповідно до ст. 18 Закону України «Про сплату за землю», повинна оплатити податок на землю, однак згідно з рахунком фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000751501/0 плата за землю нарахована за 2 роки та 7 місяців (за період з 01.01.2008 по 31.07.2010). Більш за це, кількість податкових періодів за січень 2008 складає 33 місяці, за лютий 2008 - 32 місяці тощо, що суперечить нормам ст. 18 Закону України «Про слату за землю». Отже, донарахування податку за землю за інший період, ніж повинно бути, підтверджується розрахунком фінансових санкцій до податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 № 0000751501/0 Ізюмською ОДПІ. Таким чином, дії Ізюмської ОДТТТ не відповідають нормам ст. 19 Конституції України, тому як правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено в акті перевірки від 17.09.20010 № 5/1530/00191678), що право постійного користування на земельні ділянки зареєстровано в державному реєстрі земель по Борівському району Харківської області за Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет».

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Враховуючи викладене, а також той факт, що ДВП «Укрпромводчормет» було ліквідовано шляхом перетворення в КП «Компанія «Вода Донбасу», а державний акт на право користування землею, виданий саме ДВП «Укрпромводчормет», має індивідуальних характер, КП «Компанія «Вода Донбасу», з метою законного користування землею, повинно було особисто здійснити заходи щодо державної реєстрації цих прав та отримати державний акт на право користування землею. Однак, позивачем не здійснено державної реєстрації прав на землі у Борівському районі Харківської області. КП «Компанія «Вода Донбасу» не користується цією земельною ділянкою, тому право постійного користування припинилося з моменту ликвідації ДВП «Укрпромводчормет», тобто 03.09.2007 (що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.01.2010).

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач не є суб'єктом плати за землю, оскільки не є власником земельної ділянки, земельної частки (паю), землекористувачем, орендарем.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно позовних вимог щодо визнання незаконною документальну перевірку Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по відношенню до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 2, ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням додаткового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних і цільових фондів податків і зборів.

Відповідно до п.1 ст. 11 Закону України від 04.12.90 №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями (далі Закон 509) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

На підставі п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» була проведена невиїзна документальна перевірка з питання справляння земельного податку суб'єкта плати за землю Комунального підприємства Компанія „Вода Донбасу".

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог щодо визнання незаконною документальну перевірку Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області по відношенню до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.10.2010 року № 0000751501/0.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" судові витрати в розмірі 1.70 (одна гривня сімдесят копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10.12.2010 року.

СуддяМ.Д. Кухар