Постанова № 13364943, 04.01.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-5889/10/1670 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної податкової інспекціїдо фізичної особи - підприємця ОСОБА_2про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2010 року позивач Карлівська міжрайонна податкова інспекціязвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2про стягнення боргу.

21.12.2010 відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Разом із тим, у строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Відтак, суд дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Відповідно до положень пунктів 2, 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідно до статті 15 зазначеного закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, 06.07.2010 року працівниками державної податкової інспекції проведено перевірку кафетерію "Сова", розташованого за адресою: вул. Кірова, 10/1, с. Скубівка, Чутівський район, Полтавська область, 38810 який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб"єктами підприємницької діяльності. Перевірка проводилася в присутності особи, що проводила розрахунки ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт №1108/16/31/23/3071417830 від 05.08.2010 року. При цьому зауважень до акту перевірки не виникало.

Відповідно до акту, в ході перевірки були встановлені порушення відповідачем вимог пункту 12, статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зокрема, не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації в сумі 1993,30 грн.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режим) ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) па здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені ним Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 241 цього Кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

За результатами перевірки, на підставі акту №1108/16/31/23/3071417830 від 05.08.2010 року позивачем було винесено рішення від 05 серпня 2010 року №0000902303 про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4931,85 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Стаття 20 Закону передбачає, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому сума штрафної (фінансової) санкції склала 1993,30 грн. х 2 = 3986,60 грн.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не оскаржувалось. Відповідачем в добровільному порядку сплачено 945,25 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи зворотного боку облікової картки платника по фізичній - особі підприємцю ОСОБА_2 загальна сума заборгованості відповідача складає 3986,60 грн.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Карлівської міжрайонної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської міжрайонної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 3 986,60 грн. (три тисячі дев"ятсот вісімдесят шість гривень шістдесят копійок) на р/р 31117104700499 одержувач УДК у Чутівському районі, код ЗКПО 34698406, банк ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Ю. Алєксєєва