Постанова № 13364894, 26.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року м.ПолтаваСправа № 2а-341/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Мушук В.В.,

за участю:

представника позивача - Дем'янов В.А.,

представника відповідача - Прокопчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро зобов'язання утриматись від вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїпро зобов'язання утриматись від вчинення дій, а саме, позивач просив суд зобов'язати Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію утриматися від вчинення дій, направлених на примусовий опис та стягнення майна ТОВ "Карлівський цукровий завод" в рахунок погашення податкового боргу.

В подальшому в ході судового розгляду справи представником позивача позовні вимоги змінювалися. Згідно останньої редакції змінених та уточнених позовних вимог просив зобов'язати Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію утриматися від вчинення дій, направлених на примусовий опис та стягнення майна ТОВ "Карлівський цукровий завод" в рахунок погашення податкового боргу у сумі, яка перевищує 27020, 79 грн.; зобовязати Карлівську МДПІ звільнити активи ТОВ "Карлівський цукровий завод" з-під податкової застави шляхом вилучення запису про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зняття арешту з майна ТОВ «Карлівський цукровий завод», накладеного Карлівською МДПІ згідно актів опису від 05.11.2009 р. та 26.01.2010 р. у розмірі, що перевищує двократну суму податкового боргу 54 041,58 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ТОВ "Карлівський цукровий завод" отримано першу і другу податкові вимоги на суму 1487 733, 33 грн., окрім того, відповідачем було застосовано податкову заставу та накладено арешт на майно позивача.

Такі дії були вжиті відповідачем у звязку із існуванням, як на думку податкового органу, консолідованого податкового боргу ТОВ «Карлівський цукровий завод», який складався з податку з власників транспортних засобів, сум ПДВ, донарахованих податковим органом у ході перевірки, податку з доходів фізичних осіб, штрафних санкцій за порушення законодавства про РРО.

Існування такого податкового боргу у такій сумі позивач заперечував, обґрунтовуючи цю позицію тим, що в лютому 2007 року за наслідками проведеної перевірки Карлівською МДПІ було здійснено донарахування ТОВ «Карлівський цукровий завод»податку на додану вартість у сумі 669922,50 грн. Відповідні повідомлення-рішення були скасовані Господарським судом Полтавської області 04.12.2008 року. За наслідками апеляційного розгляду дане судове рішення було скасовано Харківським апеляційним адміністративним судом, а позовні вимоги були залишені без задоволення. Станом на час подачі цього позову ТОВ «Карлівський цукровий завод»було подано касаційну скаргу на рішення Харківського апеляційного адміністративного суду, тобто процедура судового оскарження не закінчилася, а за таких обставин, виходячи з вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон №2181), даний податковий борг не може вважатися узгодженим та щодо нього не можуть вживатися заходи примусового стягнення. Аналогічно незавершеною є процедура судового оскарження, а відповідно неузгодженим є податкове зобовязання, стосовно податку на додану вартість у сумі 817215,00 грн. та податку на прибуток підприємств у сумі 235011,50 грн. (у відповідних справах за відповідними позовами відкрито провадження Полтавським окружним адміністративним судом). Також не може стягуватися у якості податкового боргу сума штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства щодо РРО.

Оскільки відповідні податкові зобовязання не є узгодженими, вони неправомірно вважаються відповідачем податковим боргом даного платника, а тому дії відповідача, спрямовані на примусове стягнення цього податкового боргу, що виразилися у направленні податкових вимог, накладенні податкової застави та арешту майна є протиправними та порушують права й інтереси позивача, у звязку із чим було заявлено цей позов.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав по суті справи пояснення, аналогічне доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи що дії податкового органу регламентовані виключно Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон 2181-ІІІ), а тому позовні вимоги безпідставні та у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод " (ідентифікаційний код 32413128) зареєстрований як юридична особа. Відповідач є платником податку на прибуток та податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку у Карлівській МДПІ з 09.11.2006 року.

За період часу 2008-2010 рр. дане підприємство мало податковий борг з різних видів податків, структура та загальний розмір якого змінювалися.

У звязку із існуванням такого податкового боргу Карлівською МДПІ виставлено ТОВ «Карлівський цукровий завод»першу податкову вимогу № 1/71 від 23 жовтня 2009 року про сплату 669922,50 грн. податку на додану вартість та другу податкову вимогу № 2/77 від 25 листопада 2009 року про сплату 1487733,33 грн. податку на додану вартість та податку з доходів найманих працівників.

Наказом № 619 від 22.10.2009 року ТОВ «Карлівський цукровий завод»призначено податкового керуючого.

27.11.2009 року Карлівською МДПІ було складено акт опису активів № 11, на які поширюється право податкової застави, загальна вартість таких активів 2975427,95 грн.

30.11.2009 року Карлівською МДПІ було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого встановлене обтяження у вигляді податкової застави на майно позивача, згідно акту опису на суму 2975427,95 грн.

Станом на 25.01.2010 року Карлівська МДПІ обліковувала за ТОВ «Карлівський цукровий завод»податковий борг у сумі 1537580,16 грн, який складався з узгоджених зобовязань з податку власників транспортних засобів - 5114,96 грн.; 1487270,89 грн. ПДВ; податку з доходів фізичних осіб 540,00 грн.; штрафних санкцій за порушення законодавства про РРО - 42998,79 коп. та нарахованої пені за несвоєчасну сплату ПДВ 1655,52 грн. (наведено згідно листа Карлівської МДПІ, адресованого платнику податку за № 97/10/24-031 від 25.01.2010 року).

26.01.2010 року Карлівською МДПІ було складено акт опису і арешту майна ТОВ «Карлівський цукровий завод»на суму 1257287,25 грн., внесено відомості про податкову заставу на майно на цю суму до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Вживаючи таких дій, Карлівська МДПІ виходила з існування у позивача консолідованого податкового боргу, розмір якого заперечувався позивачем.

Спір про розмір податкового боргу між сторонами виник з приводу частини податкового боргу, яка складалася зі штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про РРО у сумі 42745,97 грн., податкового зобовязання з ПДВ у сумі 1487270,89 грн. Дані частини податкового боргу позивач вважав неузгодженими з огляду на те, що штрафні (фінансові) санкції не є податковим зобовязанням та не можуть вважатися податковим боргом, а суми ПДВ є донарахованими податковим органом шляхом прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень на суми 669922,50 грн. та 817 215 грн. та на час вжиття Карлівською МДПІ оскаржуваних дій перебувають у стадії судового оскарження, а тому не можуть вважатися узгодженими.

Податковий орган у свою чергу стверджував, що вказані вище суми ПДВ були дійсно визначені податковими повідомленнями-рішеннями, з яких рішення на суму ПДВ 669922,50 грн. було залишено в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 року, яка набрала законної сили, а тому відповідне податкове зобовязання є узгодженим. При цьому на стадії відкриття касаційного провадження Вищим адміністративним судом України не прийнято рішення про зупинення виконання.

Інше податкове повідомлення-рішення, яким донараховано податкове зобовязання з ПДВ на суму 817 215 грн., як на думку податкового органу, було несвоєчасно оскаржено платником податків, з пропущенням 10-денного строку, а тому також є узгодженим.

Спір щодо узгодженості іншої частини податкового боргу, яка стосується податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів, орендної плати з юридичних осіб між сторонами відсутній.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Полтавської області від 04.12.2008 року були задоволені позовні вимоги ТОВ «Карлівський цукровий завод»та скасовані податкові повідомлення-рішення Карлівської МДПІ № 0000092301/0 від 08.02.2007 року; №0000092301/1 від 12.03.2007 року та № 0000092301/2 від 30.05.2007 року, якими ТОВ «Карлівський цукровий завод»були визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 669922,50 грн.

Дана постанова була скасована постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 року, якою позовні вимоги залишені без задоволення,а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

13 листопада 2009 року Вищим адміністративним судом України було відкрите касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду.

Карлівською МДПІ 26.10.2009 року направлено до Полтавського окружного адміністративного суду позов про стягнення з ТОВ «Карлівський цукровий завод»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 42998,79 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, патентування деяких видів підприємницької діяльності. 03.11.2009 року судом відкрито провадження у справі за даним позовом. На час прийняття рішення у цій справі позов Карлівської МДПІ по суті не вирішений.

02.12.2009 року ТОВ «Карлівський цукровий завод»звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Карлівської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Карлівської МДПІ № 0000272301/0 від 05.08.2009 року та № 0000272301/1 від 09.10.2009 року, якими ТОВ «Карлівський цукровий завод»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 235011,50 грн.

В цей же день, 02.12.2009 року ТОВ «Карлівський цукровий завод»також звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Карлівської МДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Карлівської МДПІ № 0000282301/0 від 05.08.2009 року та № 0000282301/1 від 09.10.2009 року, якими ТОВ «Карлівський цукровий завод»визначено податкове зобовязання з податку додану вартість у сумі 817 215 грн.

Відповідно 02 та 03 грудня 2009 року провадження у справах за даними позовами відкрите судом.

10.02.2010 року Вищим адміністративним судом України було частково задоволено скаргу ТОВ «Карлівський цукровий завод»та скасовано постанову Харківського апеляційного суду від 28.09.2009 року, як і постанову Господарського суду Полтавської області, справу направлено на новий судовий розгляд.

16.02.2010 року частина майна підприємства була звільнена Карлівською МДПІ з податкової застави, що відображено у листі податкового органу за № 259/10/24-03 (згідно наведеного у листі переліку майна).

З урахуванням вищевказаного, станом на час розгляду справи по суті Карлівська МДПІ виходила із існування у підприємства податкового боргу:

- податок на додану вартість 822181,35 грн. (з якого 817 215 грн. були донараховані податковим повідомлення-рішенням № 0000282301/0 від 05.08.2009 року та № 0000282301/1 від 09.10.2009 року);

- податок з доходів найманих працівників 4520,70 грн.;

- податок з власників транспортних засобів 526,47 грн.;

- орендна плата за землю з юридичних осіб 18932,29 грн.;

- штрафна санкція за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки 42745,85 грн.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з такого.

Згідно п. 1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ 21 грудня 2000 року (надалі по тексту Закон № 2181) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Даним законом встановлена вимога обовязкової узгодженості податкового зобовязання, яке набуває статусу податкового боргу та може бути стягнуто податковим органом в такій якості, відносно якого можуть бути винесені податкові вимоги, податкова застава, тощо.

Узгодженість податкового зобовязання внормована ст. 5 Закону № 2181.

Так, згідно п.п. 5.1 ст. 5, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

П.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.

У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Строки подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами та на підставах, визначених пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Згідно 5.2.3 п. 5.2 ст. 5, заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно п.п.5.2.4 п. 5.2 ст. 5, процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно п.п.5.2.5 п. 5.2 ст.5 Закону № 2181, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

З наведених норм закону можливо зробити висновок, що звернення платника податків до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення змінює статус податкового зобовязання на неузгоджене.

З цієї ж норми закону виходив і відповідач, так, під час судового розгляду справи після скасування Вищим адміністративним судом України 10.02.2010 року постанови Харківського апеляційного суду від 28.09.2009 року та постанови Господарського суду Полтавської області, якими вирішувалися позовні вимоги стосовно податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу 669922,50 грн. ПДВ, направлення судової справи на новий судовий розгляд, 16.02.2010 року частина майна підприємства була звільнена Карлівською МДПІ з податкової застави та відповідно зменшена сума податкового боргу. Викладене вбачається з облікової картки платника з ПДВ, а також до такого висновку можливо прийти з листування між податковим органом та платником податку, у якому відображено зміну структури та розміру податкового боргу. Не заперечували викладеного й представники відповідача.

Однак, при цьому податковим органом не було вжито заходів до зменшення податкового боргу на суму 817 215 грн. (ПДВ, який донараховано податковим повідомленням-рішенням, що було оскаржене платником податку, позивачем, до суду, станом на час вирішення даної справи, рішення у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення не набрало законної сили).

Суд, з огляду на викладені вище міркування, вважає суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 817 215 грн. неузгодженою, в силу продовження процедури судового оскарження рішень про її донарахування, а тому, на думку суду, ця сума має бути виключена зі складу податкового боргу з відповідним внесенням змін до облікової картки платника податків, що ведеться відповідачем та з відповідним пропорційним зменшенням вартості майна позивача, що перебуває в податковій заставі.

У той же час податковий орган вважав складовою частиною податкового боргу позивача суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про РРО у розмірі 42 745,85 грн.

Суд не може погодитися з такою позицією з огляду на те, що зазначені штрафні (фінансові) санкції в розумінні закону № 2181 та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, не можуть вважатися податковим зобовязанням та відповідно податковим боргом платника податків, окрім того з такою позицією погодився і сам відповідач, виклавши аналогічні міркування у своїх письмових запереченнях, що маються у матеріалах адміністративної справи.

При цьому позивач просив зобов'язати Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію утриматися від вчинення дій, направлених на примусовий опис та стягнення майна ТОВ "Карлівський цукровий завод" в рахунок погашення податкового боргу у сумі, яка перевищує 27020, 79 грн.; зобовязати Карлівську МДПІ звільнити активи ТОВ "Карлівський цукровий завод" з-під податкової застави шляхом вилучення запису про податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зняття арешту з майна ТОВ «Карлівський цукровий завод», накладеного Карлівською МДПІ згідно актів опису від 05.11.2009 р. та 26.01.2010 р. у розмірі, що перевищує двократну суму податкового боргу 54 041,58 грн.

Суд не вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у такій позовній редакції, з огляду на неможливість перебрати на себе функції податкового органу та визначити самостійно поточний розмір податкового боргу, виходячи з якого зобовязати відповідача утриматись від вчинення дій чи звільнити активи з-під податкової застави.

Однак, згідно вищевикладеного суд встановив протиправність окремих дій податкового органу, що допущена у звязку з невірним визначенням розміру податкового боргу платника податків. Тому суд приходить до висновку, що право платника податку все ж є порушеним та вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту порушеного права, аніж вибраний позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вказаної норми суд вважає за необхідне зобов"язати Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію внести зміни до облікової картки платника податків ТОВ "Карлівський цукровий завод" (ідентифікаційний код 32413128) та виключити зі складу податкового боргу суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість 817 215 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 42 745,85 грн., а також зобов"язати Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію звільнити з податкової застави активи платника податків ТОВ "Карлівський цукровий завод" з урахуванням зменшення податкового боргу на суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість 817 215 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 42 745,85 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною другою статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У даному разі відповідач не довів обґрунтованості та правомірності своїх рішень і дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов"язати Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію внести зміни до облікової картки платника податків ТОВ "Карлівський цукровий завод" (ідентифікаційний код 32413128) та виключити зі складу податкового боргу суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість 817215 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 42 745,85 грн.

Зобов"язати Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію звільнити з податкової застави активи платника податків ТОВ "Карлівський цукровий завод" з урахуванням зменшення податкового боргу на суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість 817 215 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій 42 745,85 грн.

Копію направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2010 року.

СуддяІ.С. Шевяков