Постанова № 133646066, 28.01.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1760/25

Провадження № 3/375/3/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає на АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2025 року близько 11 години 46 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на вул. Центральна, буд. 77, у селі Житні Гори Білоцерківського району Київської області керував транспортним засобом Honda Dio без державного номерного знаку, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 ARLM 0298, тест № 1361, результат огляду склав 1,77 проміле, водій з результатом згоден. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я водій категорично відмовився, чим порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху України.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Щодо процедури розгляду справи суд (суддя) зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшли до Рокитнянського районного суду Київської області 24 липня 2025 року.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2025 року дану справу розподілено ОСОБА_2 як судді-доповідачу.

Для належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розгляд справи призначено судом (суддею ) на 22 вересня 2025 року о 11 год 30 хв.

17 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення.

Того ж дня судом (суддею) було надано можливість ОСОБА_1 ознайомитись з матеріалами справи.

Розгляд справи судом (суддею) відкладено та призначено наступне судове засідання на 15 жовтня 2025 року о 14 год 00 хв.

15 жовтня 2025 року адвокат Гордієнко П.В. подав через систему «Електронний суд» суду заяву про відкладення розгляду справи 15 жовтня 2025 року у зв`язку з підписанням договору про надання правничої допомоги та наданням часу на вивчення матеріалів справи та підготовки захисту ОСОБА_1 .

З метою недопущення порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, розгляд справи відкладено 25 листопада 2025 року о 10 год 00 хв.

24 листопада 2025 року адвокат Гордієнко П.В. подав через систему «Електронний суд» заяву про відкладення розгляду справи, яку мотивував неможливістю прибути у засідання через хворобу, зобов`язався надати підтверджуючі документи особисто у наступному засідання.

Розгляд справи судом (суддею) відкладено на 6 січня 2026 року о 13 год 00 хв.

5 січня 2026 року адвокат Гордієнко П.В. подав через систему «Електронний суд» заяву про відкладення розгляду справи, яку мотивував неможливістю прибути у засідання через перебування у черговій щорічній відпустці з 05.01.2026 по 19.01.2026.

Розгляд справи судом (суддею) відкладено на 28 січня 2026 року о 14 год 00 хв.

Суд (суддя) наголошує на тому, що ОСОБА_1 та його захисник Гордієнко П.В. жодного разу в судове засідання не з`явились.

28 січня 2026 року адвокат Гордієнко П.В. подав через систему «Електронний суд» заяву про відкладення розгляду справи, яку мотивував тим, що ОСОБА_1 не зможе бути присутнім у судовому засіданні, в якому він хоче взяти участь для дачі пояснень стосовно обставин справи, у зв`язку з хворобою.

Суд (суддя) у задоволенні чергового клопотання про відкладення розгляду справи відмовляє, адже розцінює неодноразові заявлені клопотання як недобросовісно створювані учасниками перепони для руху справи, та зловживання процесуальними правами, зважаючи на таке.

Принцип добросовісності є загальноправовим принципом, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Складовими цього принципу є заборона зловживання процесуальними правами, необхідність добросовісного виконання процесуальних обов`язків; процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium); заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).

Зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у статтях 2, 6, 48 визначає, що правосуддя в України здійснюється на засадах верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі «Смірнов проти України» заява № 3655/02, п. 41 «Пономарьов проти України» заява № 3236/03).

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення у справі «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Подія адміністративного правопорушення мала місце 15 липня 2025 року, розгляд справи в суді неодноразово відкладався з метою реалізації процесуальних права та інтересів як особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, так і її адвоката і таке відкладення було неодноразовим та кожного разу - суттєво відтерміновано у часі, за який ні ОСОБА_1 , ні адвокат Гордієнко П.В. у судові засідання жодного разу не з`явилися.

Також суд (суддя) вважає за необхідно зазначити, що заперечень, заяв, пояснень, клопотань по суті справи до суду від ОСОБА_1 та його адвоката Гордієнка П.В. не надходило.

Будь-яких письмових пояснень ОСОБА_1 або його адвокат суду не пред`явили, зокрема, щодо обставин у зв`язку з якими відносно ОСОБА_1 15 липня 2025 року працівниками патрульної поліції було складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП з посиланням на порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху.

На переконання суду (судді) після складання протоколу про адміністративне правопорушення 15 липня 2025 року ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами та реалізувати обов`язки, у тому числі, залучити іншого захисника, який здатен належним чином виконувати умови договору про надання правової допомоги, реально здійснювати захист, а не просто клопотати про відкладення розгляду справи та прибути до суду особисто, надати пояснення по суті тощо.

Суд (суддя) наголошує, що справа до розгляду призначалось неодноразово.

Ні ОСОБА_1 , ні адвокат Гордієнко П.В. у судові засідання жодного разу не з`явилися.

ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу (15 липня 2025 року) до дати вирішення справи по суті (28 січня 2026 року) пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо по суті справи).

За таких умов, поведінка ОСОБА_1 та адвоката не може бути розцінена як добросовісна, а клопотання про відкладення розгляду справи відхиляється судом (суддею).

Заяви адвоката та заява ОСОБА_1 про перенесення судових засідань достеменно доводять ту обставину, що адвокат та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності обізнані з наявністю у провадженні справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, а тому розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та її адвоката, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи.

Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статтей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до пункту 2.9 а Правил дорожньогоруху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статті 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 у порушенні частини 1 статті 130 КУпАП доводяться матеріалами, поданими уповноваженим органом, де міститься:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 392205 від 15.07.2025 який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніхсправ України від 06.11.2015 № 1376;

- копія постанови про накладення адмінстратвиного стягнення серії ЕНА № 5227821 від 15.07.2025;

- довідка щодо наявності посвідчення водія від 16.07.2025;

- копія листа КНП «Рокитнянської багатопрофільної лікарні» від 01.05.2025 № 913;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 15.07.2025;

- роздруківка чеку Alcotest Drager 7510 ARLM 0298, тест № 1361 від 15.07.2025;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.07.2025;

- рапорт працівника поліції від 15.07.2025;

- відеозаписи з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліціїде зафіксовано подію, у зв`язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп`ютері в залі суду.

Відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп`яніння, огляд проводився у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя.

Факт встановлення ознак алкогольного сп`яніння підтверджується також даними файлів зафіксованими із застосуванням нагрудної відеокамери патрульного поліцейського №477074, 475497.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager 7510 ARLM 0298, результат огляду склав 1,77 проміле, тест № 1361 від 15.07.2025, що зафіксовано на нагрудну камеру патрульного поліцейського у файлі clip-0 з 12:07:40 год. Факт керування транспортним засобом зафіксовано у файлі clip-3, clip-0 з 11:45:55 год.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу 15 липня 2025 року за частиною 1 статті 130 КупАП особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_1 , роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області за викликом. Протокол ОСОБА_1 підписай без заперечень та зауважень.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази у сукупності з відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції, суд (суддя) не встановив передумов для констатації істотних порушень процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та вважає, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося в цілому відповідно до приписів статті 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорониздоров`я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року.

Додатково суд зазначає, що складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд (суддя) оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за статтями 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23,33-35,40-1,130,268,276,277,279,280,283,285,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у виді штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір підлягає стягненню в дохід держави (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із статтею 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя Олена БАНАХ-КОКУС

Постанова суду набирає законної сили ________

Постанову може бути пред`явлено до виконання до _______