Постанова № 13364542, 17.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2010 р. № 2а-8310/10/1370

14 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

при секретарі - Романчук Л.В,

з участю

представники позивача Кожухівська Г.В.

Мельник А.В

представника відповідачаПосацький Р.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Дунапак-Україна"

до Державна податкова інспекція у Жидачівському районі Львівської області

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна»звернувся до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000402320/3/13564 виставленого 08.09.2010р. відповідачем, Державною податковою інспекцією в Жидачівському районі Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю виставлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у підприємства є в наявності всі первинні документи на підставі яких формувалися валові витрати, тому їх не прийняття до уваги відповідачем при проведенні перевірки є безпідставним.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, пояснили, що відповідач не взяв до уваги первинні бухгалтерські документи, оскільки такі стосуються попереднього періоду, який вже був перевірений, проте згідно з чинним законодавством підприємство має право коригувати показники декларації, і таке коригування не ставиться у залежність від того, що попередній період, у якому понесені витрати був предметом податкової перевірки. Просять позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні. У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у письмовому запереченні, пояснив, що позивач на неодноразову вимогу не надав первинних документів, які б підтверджували понесення ним витрат у ІІІ та ІV кварталі 2008р., крім того, позивачем безпідставно віднесено до складу витрат оплату консультаційних послуг, оскільки такі стосувалися будівництва заводу в Цюрупинську та невірно застосовано ставки амортизації придбаного майна, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані сторонами докази та

встановив:

У період з 28.01.2010р. по 05.03.2010р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. за результатами якої 15.03.2010р. складено акт №317/23-209/30028622 (далі Акт перевірки).

За результатами та на підставі Акта перевірки, відповідачем за виявлені порушення виставлено 29.03.2009р. податкове повідомлення-рішення №0000172320/0/4237. Вказаним рішенням позивачу визначено податкове зобовязання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб»в сумі 1689495 грн., штрафна санкція 1689495 грн., усього 3378990 грн.

За результатами апеляційного оскарження, відповідачем виставлено 08.09.2010р. податкове повідомлення рішення №0000402320/3/13564, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб»в сумі 458297 грн., штрафна санкція 229149 грн., усього 687446 грн.

Згідно Акта перевірки, вказана сума податкового зобовязання визначена відповідачем позивачу через не підтвердження при перевірці первинними документами суми 310222 грн. віднесеної до витрат на поліпшення основних фондів, не підтвердження первинними документами факту понесення витрат в сумі 49982 грн. у ІІІ кварталі 2008р. (ПДВ при купівлі легкових автомобілів), зайве віднесення до складу валових витрат у ІV кварталі 2008р. суми 16160 грн. втрат від переоцінки валюти, що відбулася 30.04.2008 р., зайве віднесення у ІV кварталі 2008р. комісійних банку в сумі 21217,58 грн., за купівлю валюти що відбулась 16.04.2008р., зайве віднесення до валових витрат у ІV кварталі 2008р. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 6599, що відбулося до 01.07.2008р., безпідставне завищення валових витрат в сумі 320436 грн. у ІІІ кварталі 2008р. та в сумі 345850,89 грн. і 577510,47 грн. у ІV кварталі 2008р. за консультаційні послуги менеджменту, оскільки такі повязані із будівництвом позивачем заводу у м. Цюрупінск Херсонської області та завищення амортизаційних відрахувань в сумі 185207 через невірне застосування норм амортизації 2%, оскільки проводилась амортизація будівлі зведеної та введеної в експлуатацію у 1980 році.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (підвідомчість справ) визначена ст. 17 КАС України.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням закріпленого у ч.4 та ч.5 ст.11 КАС України принципу офіційного зясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи і повинен запропонувати особам, які беруть у участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду не вистачає, судом витребувано у позивача докази понесення витрат віднесених до складу валових у ІІІ та ІV кварталі 2008р., та докази не включення їх до складу валових витрат у І та ІІ кварталі 2008р., документальна перевірка яких вже була проведена.

Відповідно до поданих позивачем копій документів судом встановлено, що позивачем в грудні місяці 2007 року укладено з відкритим акціонерним товариством «Херсон-Авто»договір оренди, за яким позивач прийняв у користування складські приміщення площею 2447 кв.м. за адресою Херсонська область місто Цурюпинськ вул.. Гвардійська 126, про що складено акт приймання передачі.

На підставі укладеного позивачем з будівельно-монтажним управлінням «Промжитлобуд-5» договору №12-12-07 від 12.12.2007р, та укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_5 договору від 10.12.2007р., позивачу підрядчиками виконано ряд будівельно-монтажних робіт по ремонту вказаного орендованого приміщення та роботи по монтажу і ремонту електрообладнання в орендованому приміщенні. Звіт по проводкам міститься у матеріалах справи (т.1 а.с.174-175).

В підтвердження виконаних робіт позивачем з БМУ «Промжитлобуд-5»складено Акт№1 за грудень 2008р. на суму 5733,00грн без ПДВ, Акт виконаних робіт № 1/1 за травень 2008р. на суму 25 922,00 грн. без ПДВ, Акт виконаних робіт № 1/2 за травень 2008р. на суму 6518,00 грн. без ПДВ. Також позивачем складено Акт виконаних робіт № 1 за січень 2008р. з ПП ОСОБА_5 на суму 23 898,00 грн. без ПДВ, Акт виконаних робіт № 2 за січень 2008р. з ПП ОСОБА_5 на суму 20 478,00 грн. без ПДВ, Акт виконаних робіт № 3 за січень 2008р. ПП ОСОБА_5 на суму 1284,00 грн. без ПДВ, Акт виконаних робіт № 4 за січень 2008р. з ПП ОСОБА_5 на суму 17 027,00 грн. без ПДВ, Акт виконаних робіт № 5 за лютий 2008р. з ПП ОСОБА_5 на суму 5652,00 грн. без ПДВ, Акт виконаних робіт № 6 за січень 2008р. ПП ОСОБА_5 на суму 2428,00 грн. без ПДВ.

Згідно договору №1 від 11.01.2008р. позивач взяв в оренду у ПП ОСОБА_6 автопогрузчик, виконані роботи яким оформлені Актом ФОП ОСОБА_6. на суму 3780,00грн.без ПДВ, Актом ФОП ОСОБА_6 на суму 4620,00грн. без ПДВ, Актом ФОП ОСОБА_6. на суму 2240,00грн.без ПДВ.

Відповідно до акту виконаних робіт від 08.02.2008 року, позивачу у м. Цюрупинську виконані МКП «Водоканал»роботи по монтажу водоміра на загальну суму 940,89 грн., а згідно Акта виконаних робіт від 24.12.2007р. позивачу надано послуги автовишки (виконавець ДП «Сіті Електро») на суму 1458,38 грн. без ПДВ.

У квітні місяці 2008 року позивач придбав автомобіль Шкода СуперБ, доказом чого є видаткова накладна №РА-0000147 від 08.04.2008р., акт прийому передачі №1, податкова накладна від 03.04.2008р. і відповідно до яких, сума сплаченого ПДВ становить 25165 грн. та автомобіль Шкода СуперБ - видаткова накладна №РА-0000157, акт прийому передачі №1, податкова накладна від 16.04.2008 року, і відповідно до яких, сума сплаченого ПДВ становить 24816,67, разом 49982 грн. Вказана сума позивачем віднесена до складу валових витрат

Позивачем згідно звіту по проводкам (т.1 а.с.177) 30.04.2008 року проведено переоцінку валюти, в результаті чого втрати склали 16160 грн., крім того, згідно долученої до матеріалів справи виписки банку, позивачем при купівлі валюти сплачено 16.04.2008 року комісію банку в сумах 4779,27 грн., 3054,81 грн., 4004,18 грн., 4522,77, 4856,55 грн. разом - 21217,58 грн.

З цієї ж банківської виписки (т.2 а.с.60-70) та звіту по проводкам (т.1 а.с.179) підтверджується понесення позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 12.02.2008р 118грн., 13.02.2008р. 118 грн. 20.02.2008р. 118 грн., 13.03.2008р. 118 грн., 25.03.2008р. 118 грн. 01.04.2008р. 118 грн., та витрат по сплаті комісії банку 01.04.2008р. 1872,48, 04.04.2008р. 924,28 грн., 14.04.2008р. 938,52 грн., 06.05.2008р. 2155,05 грн., разом 6599,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 зазначеного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

З наведеного випливає, що показники податкової декларації з податку на прибуток за рік повинні включати дані податкового обліку минулих податкових періодів.

Всі вищевказані суми витрат позивача підтверджені документально і, разом з тим, судом на підставі поданих позивачем податкових декларацій, аналізів рахунків, звітів по проводкам та із акту попередньої податкової перевірки за період до 01.07.2007 року не встановлено віднесення позивачем вказаних витрат до валових у І чи ІІ кварталах 2008 року.

В силу ж вимог підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Для самостійного виправлення помилки платник податку на прибуток відповідно до ст. 5 та 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ може скористатися такими двома способами:

1)або подати Уточнюючий розрахунок за період, за який виявлено помилку;

2)або відобразити уточнення показника у складі декларації з податку, що подається за будь-який податковий період.

Виправлення помилки в податковому обліку (в тому числі і занижених показників) платник податків має право здійснити протягом строку давності, встановленого статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181-ІІІ), як це встановлено абзацами другим та третім пункту 5.1 ст. 5 цього Закону.

При цьому вищевказані законодавчі акти не містять заборони виправлення виявлених помилок платником з тих підстав, що минулі періоди у яких платник поніс ці витрати вже були охоплені податковою перевірко.

Таким чином, віднесення позивачем до валових витрат вищевказаних сум здійснено в межах вказаного строку, який складає 1095 календарних дні та у спосіб передбачений чинним законодавством, витрати підтверджені документально, тому суд дійшов висновку про правомірне збільшення позивачем валових витрат на ці суми у ІІІ і ІV кварталах 2008 року.

Позивачем та ЗАТ «Дунапак папір і пакувальні матеріали»(Угорщина) укладено контракт від 27.01.2006 року про забезпечення підтримки і надання консультаційних послуг керівництву у рамках групи компанії (т.1 а.с.180).

Предметом вказаного контракту є надання послуг у сфері реалізації продукції, а саме, облік основного торгівельного балансу у міжнародному масштабі, сприяння (підтримка) діяльності керівництва, що відповідає за реалізацію продукції (збут), участь у вдосконаленні рівня ефективності виробництва, організації праці на заводах - виробниках, забезпечення умов для виготовлення якісної продукції, допомога у підвищення надійності експлуатації машинного обладнання, організація підготовки та навчання керівників вищої ланки компаній на міжнародному рівні, допомога у поліпшенні якості кваліфікованої робочої сили, моніторинг ліквідності компаній у складі групи, сприяння підтриманню фінансової стабільності, організація і координація аудиту, консолідації, оподаткування та страхування на рівні групи.

Додатком 1 до контракту визначено розмір консультаційної винагороди, а додатками 2 та 3 визначено ставки комісійних та представлення основної винагороди.

Відповідно до акта прийняття-передачі отриманих послуг від 05.09.2008 року, позивач отримав послуги згідно вищевказаного контракту в сумі 48320 євро, для оплати яких ЗАТ «Дунапак папір і пакувальні матеріали»направив рахунок на оплату і додаток до інвойсу №208951461 на суму 45600 євро та додаток до інвойсу 208951461 на суму 2720 євро.

Відповідно до акта прийняття-передачі отриманих послуг від 27.10.2008 року, позивач отримав послуги згідно вищевказаного контракту в сумі 55200 євро, для оплати яких ЗАТ «Дунапак папір і пакувальні матеріали»направив рахунок на оплату і додаток до інвойсу №208951719 на суму 52600 євро та додаток до інвойсу 208951719 на суму 2600 євро. Відповідно до акта прийняття-передачі отриманих послуг від 31.12.2008 року, позивач отримав послуги згідно вищевказаного контракту в сумі 57400 євро, для оплати яких ЗАТ «Дунапак папір і пакувальні матеріали» направив рахунок на оплату і додаток до інвойсу №208952305 на суму 53200 євро та додаток до інвойсу 208952305 на суму 4200 євро.

Перелік осіб, що надавали консультаційні послуги та предмет консультацій наведено у відомостях про консультаційні послуги менеджменту, долучених до справи.

Згідно ч. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підпунктом 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Аналізуючи заначені норми, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які підтверджені первинними документами та які пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Вимоги до первинних документів встановлено в ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської-операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт надання послуг згідно Контракту від 27.01.2006 року підтверджується актами прийняття передачі наданих послуг від 05.09.2008 року, від 27.10.2008 року та від 31.12.2008 року.

З огляду на вище наведене, вказані акти прийняття передачі наданих послуг містять всі обов'язкові реквізити, які вимагає ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для визнання первинним документом.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на менеджмент (послуг з питань комерційної діяльності і керування підприємством, інформаційно-консультативних тощо).

Отже, для підтвердження включення витрат на менеджмент до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», зокрема:

- документи, що підтверджують факт отримання послуг з менеджменту від іншої особи;

- документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Що ж до висновків податкового органу про необґрунтованість віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства отриманих послуг по контракту від 27.01.2006 року про забезпечення підтримки і надання консультаційних послуг керівництву у рамках групи компанії, суд вважає, що в акті перевірки відповідачем безпідставно розширено низку документів, якими повинен підтверджуватися факт надання консультаційних послуг керівництву та інших послуг.

Посилання відповідача, що такі послуги надавались по будівництву позивачем заводу у м. Цюрупинск не підтверджено матеріалами справи, оскільки, як встановлено судом, позивач окрім будівництва заводу, здійснює виробну діяльність в орендованих приміщеннях адресою Херсонська область місто Цурюпинськ вул.. Гвардійська 126.

Тому висновки акта перевірки щодо зайвого віднесення позивачем до складу валових витрат вартості зазначених вище отриманих послуг не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства з боку позивача.

Згідно нотаріально посвідченого Договору від 05.09.2006 року (т.1 а.с.208), позивачем придбано в ТзОВ "Консалтингова компанія "Такос" нежитлову будівлю цеху № 3 за адресою м.Ходорів , вул. Стрілецька, 11. Вартість придбаної будівлі становить 2000000 грн., в тому числі ПДВ 333333,33 грн.

Витрати на придбання вищевказаної будівлі понесені ТзОВ «Дунапак - Україна»у вересні 2006 року.

Будівля, що відчужувалася належала Продавцю на праві власності та була отримана ним на підставі нотаріально посвідченого договору від 16.08.2006 року та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.08.2006 року за № 15624082.

ТзОВ «Дунапак - Україна»на підставі рішення Ходорівської міської ради № 210 від 19.07.2007р., згідно дозволу на виконання робіт, виданого інспекцією ДАБК Жидачівської РДА № 18 від 08.08.2007р. та у відповідності до затвердженої проектної документації, здійснено реконструкцію цеху «Виробництво гофрокартонної тари потужністю 20 млн.м2 в рік (з перспективою розширення виробництва до 120 млн.м2/рік»

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту від 29.11.2007р., затвердженого Розпорядженням голови Жидачівської РДА 30.11.2007р. № 1075 обєкт прийнятий в експлуатацію.

Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становила 19146014,40 грн., в т.ч. витрати на будівельно-монтажні роботи 11956114,50 грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 7189899,90 грн.

Згідно Великого тлумачного словника сучасної української мови, Київ-Ірпінь, 2003, с. 624, слово „новий” крім значення „який недавно виник, зявився, не існував раніше; недавно створений, зроблений” та „якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку” має значення „який уперше прибув, зявився куди-небудь”.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Перехідні положення Закону України від 01.07.2004 року № 1957 „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей податкового обліку платників податку зобовязано вести окремий облік витрат, повязаних із придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року. При цьому зазначений закон не передбачає подальшого поділу чи розмежування таких витрат в залежності від того, чи були такі основні фонди новими чи ні. Керуючись в сукупності нормами абзаців першого та другого п . 1. ІІ Перехідні положення Закону України від 01.07.2004 року № 1957 „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” суд дійшов висновку, що платник податку на прибуток після 01.01.2004 року для нарахування амортизації веде окремий податковий облік основних фондів, витрати на придбання яких понесені до 01.01.2004 року та після 01.01.2004 року. Іншого поділу з метою нарахування амортизації після 01.01.2004 року чинне законодавство не передбачає. Таке розуміння норм закону підтверджено також наказом ДПА України від 11.12.2006 року № 766, де передбачено, що

- амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 01.01.2004, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 01.01.2004, а саме: група 1 - 1,25 %; група 2 - 6,25 %; група 3 - 3,75 %;

- амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 після 01.01.2004, здійснюється за нормами амортизації згідно з підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: група 1 - 2 %; група 2 - 10 %; група 3 - 6 % .

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим застосування позивачем нових норм амортизації до витрат на придбання основних фондів, що понесені ним після 01.01.2004 року, а отже висновок відповідача в акті перевірки про завищення позивачем амортизаційних відрахувань в сумі 185207 грн. є помилковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч.4 ст.71 КАС України повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється прийняте відповідачем, субєктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000402320/3/13564 від 08 вересня 2010р.

3.Стягнути з державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна» (Львівська область м. Ходорів вул. Стрілецька 11, ЄДРПОУ 30028622) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2010 року о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.