Ухвала суду № 133644531, 26.01.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5687/25

Провадження № 1-кс/279/74/26 У Х В А Л А

іменем України

26 січня 2026 року

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю дистанційно прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12025060490000675 від 14.09.2025 за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігів, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

В С Т А Н О В И В :

Слідча Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 звернулася з клопотанням про обрання підозрюваному по кримінальному провадженню №12025060490000863 від 22.11.2025 за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, в якому вказала, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , вчинив умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин.

02.09.2025 року близько 23:00 год. ОСОБА_5 знаходячись біля під`їзду №3, будинку №119 по вул. Шевченка в м. Коростень помітив на лавці мобільний телефон марки «Хіаоmі» модель «Redmi 9А» 2/32 Гб, чорного кольору ІМЕІ 1 -НОМЕР_11 ІМЕІ НОМЕР_2 середині якого знаходилася SIM-картка оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_3 та оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_4 , які не становлять для потерпілого матеріальної цінності, який належить ОСОБА_6 , де в цей час в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 у вказаний день, час та місці переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки Redmi 9А» 2/32 Гб чорного кольору вартістю 1140 грн., що належить ОСОБА_6 та утримуючі при собі викрадене майно ОСОБА_5 зник з місця злочину.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5 02.09.2025 близько 23 год. 29 хв. перебуваючи в м. Коростень, Житомирської області, переслідуючи прямий умисел, направлений на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи з керування банківського рахунку AT «Райффайзен банк» код ЄДРПОУ 14305909, діючи з корисливих мотивів, не узгоджуючи свої дії з ОСОБА_6 , який є користувачем застосунку «MyRaif» і власником банківського рахунку AT «Райффайзен банк» НОМЕР_5 , використовуючи мобільний телефон потерпілого ОСОБА_6 марки Redmi 9А» від імені ОСОБА_6 з метою здійснення транзакцій по перерахуванню безготівкових грошових коштів, шляхом проведення авторизації, несанкціановано втрутився до облікових записів (акаунтів), платіжного застосунку «MyRaif», який являється системою призначеними для дистанційного керування банківського рахунку AT «Райффайзен банк» у режимі реального часу (інтернет-банкінг) в тому числі електронними платежами.

У подальшому, 03.09.2025 перебуваючи в м. Коростень, Житомирської області, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами з банківського рахунку ОСОБА_6 .З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами з банківського рахунку ОСОБА_6 03.09.2025 року близько 15:00 год. ОСОБА_5 прийшов до місця проживання раніше знайомої ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 та попросив у користування її банківську картку, для перерахування грошових коштів, на що остання погодилася та передала ОСОБА_5 свою банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_6 . Після чого він покинув місце проживання останньої. Цього ж дня, близько 15:40 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Коростені, Житомирської області, продовжуючи реалізацію злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами з банківського рахунку ОСОБА_6 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, через мобільний телефон марки «Хіаоmі» модель «Redmi 9А» чорного кольору, ІМЕІ 1 НОМЕР_7 ІМЕІ 2- НОМЕР_8 середині якого знаходилася SIM-картка оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_3 та оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 поза волею власника авторизувався у мобільному застосунку «MyRaif»» та отримав доступ до кредитного банківського рахунку ОСОБА_6 в AT «Райффайзен Банк» НОМЕР_5 де о 15:49 годин здійснив переказ грошових коштів на банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_6 , яка належить ОСОБА_7 в сумі 14000 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на вищевказану суму.

Продовжуючи свої злочинні дії, 05.09.2025 року близько 12:30 год. ОСОБА_5 знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , помітив на стільниці кухонної тумбочки мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy Al 6» 4/128 Gb, чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_9 ІМЕІ 2- НОМЕР_10 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна повторно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна повторно, ОСОБА_5 у вказаний день, час та місці переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy Al6» 4/128 Gb чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_9 ІМЕІ 2- НОМЕР_10 , вартістю 6351,00 грн., що належить ОСОБА_6 .

В подальшому ОСОБА_5 утримуючі при собі викрадене майно зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на вищевказану суму.

Повторно, 12.09.2025 в невстановлений слідством точний час ОСОБА_5 знаходячись за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час спільного розлиття спиртних напоїв з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 помітив у ОСОБА_8 мобільний телефон марки "Хіаоmі" мадель "Redmi Note 13" зеленого кольору та в нього виник злочинний умисел заволодіти чужим майном. В подальшому, ОСОБА_5 помітив, що ОСОБА_8 внаслідок вживання алкогольних напоїв, втратив увагу, та потребував відпочинку, останній пішов до сусідньої кімнати цієї ж квартири та ліг спати.У вказаний день та місці ОСОБА_5 переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав із табуретки однієї із кімнат де спав на ліжку ОСОБА_8 , мобільний телефон марки "Хіаоmі" модель «Redmi Note 13» 8/256 Гб. зеленого кольору вартістю 5055,00 грн., який належить ОСОБА_10 та сховав за своїм місцем проживання.

В подальшому ОСОБА_5 розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на вищевказану суму.

По даному факту 14 вересня 2025 слідчим відділенням Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025060490000675 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України.

06.01.2026 відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України:

Також, 15.01.2026 відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 176, п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконного впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення.

Таким чином з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно застосування щодо останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може бути застосований до підозрюваного за наявності вищеописаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідча в судовому засіданні своє клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Підозрюваний проти клопотання заперечив.

Прокурор клопотання підтримав, зробив висновок про те, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту є обґрунтованим.

Вислухавши слідчого, висновок прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, встановлено наступне:

Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваному в передбачені законом строки.

Клопотання мотивовано тим, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні встановлено, що групою слідчих СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025060490000675 від 14.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.361 КК України. 06.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Вирішуючи клопотання по суті, суд враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, та у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних систем, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України; злочин за ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінале процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред`явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).

Тобто вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

В силу ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що сукупність доказів, які були долучені до клопотання слідчого, на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_5 , і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Одночасно звертаю увагу, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, а лише встановлює наявність обставин підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

В судовому засіданні під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 прокурором, слідчим доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в виді можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризикам, передбачених п.п. 1, 3, та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, на даній стадії кримінального провадження, слід визнати підозру у вчиненні ОСОБА_5 злочину передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді домашнього арешту є виправданим і таким, що відповідає кримінально-процесуальному закону та суспільним інтересам, у зв`язку з чим дане клопотання підлягає задоволенню, з покладенням на підозрюваного передбачених ст. 194 КПК України відповідних обовязків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 181,193, 194,196 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 06.03.2026.

Заборонити ОСОБА_5 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження на визначений ним час для проведення слідчих дій;

- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Зобов`язати Коростенський РУП ГУНП в Житомирській області негайно поставити на облік ОСОБА_5 , про що повідомити орган досудового розслідування.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 06.03.2026.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, слідчому, направити для виконання до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з дня отримання копії ухвали, що не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_11

Копія згідно з оригіналом