Постанова № 13364400, 20.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2010 року Справа № 2а-3671/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Твердохліб Р.С.,

при секретарі Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради Луганської області до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень №0000721500/0, №0000731500/0, №0000741500/0 від 23 березня 2010 року, -

встановив:

12 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради Луганської області до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень №0000721500/0, №0000731500/0, №0000741500/0 від 23 березня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним отримано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Первомайську від 23.03.2010 № 0000721500/0, № 0000731500/0, № 0000741500/0, які мотивовані тим, що під час перевірки, результати якої оформлено актами № 91/15-03339785 та № 92/15-03339785 від 16.03.2010, встановлено несвоєчасність сплати земельного податку з вересня 2003 року по лютий 2007 року та за 2007 2010 роки. Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивача зобовязано сплатити штраф за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі від 20 до 50 відстотків від суми простроченого податкового зобовязання. Позивач вважав, що відповідач не мав права приймати зазначене податкове повідомлення-рішення так як статтею 15 Закону України № 2181 строк визначення податкових зобовязань обмежено 1095 днями. Крім того, відповідачем не прийнято до уваги те, що сплачуючи податкові зобовязання позивач у платіжних документах зазначав призначення платежу, чітко визначивши за який період здійснено проплату. Ігноруючи призначення платежу, відповідач здійснював зарахування сплачених сум на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості.

Просив визнати незаконними надані Державною податковою інспекцією у м. Первомайську податкові повідомлення-рішення №0000721500/0, №0000731500/0, №0000741500/0 від 23 березня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні зазначеним у позові. Наполягав на тому, що відповідачем пропущено строк застосування штрафних санкцій. Передбачений ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0000731500/0.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснив, що податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку Комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора № 2 м. Первомайська, якою встановлено, що позивач під час сплати узгоджених податкових зобовязань постійно порушував граничні строки їх сплати. Вважав, що на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань положення ст. 15 Закону № 2181 не розповсюджуються. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.

Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна контора № 2 Первомайської міської ради зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради 27.05.2002, в якості є юридичнї особи, ідентифікаційний код 03339785 (а.с.36).

Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна контора № 2 м.Первомайська знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Первомайську та є платником податку на землю.

Державною податковою інспекцією у м.Первомайську 16.03.2010 проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток та земельного податку до бюджету Комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора № 2 м. Первомайська, результати якої викладено в акті №91/15-03339785 та №92/15-03339785 від 16.03.2010, зокрема, зазначено, що платник податку прострочив сплату узгоджених податкових зобовязань з податку на землю починаючи з січня 2003 року по березень 2007 року на 1113 днів, з травня 2007 року по по липень 2009 року на 907 днів та з січня 2009 по лютий 2010 року на 88 днів (а.с.9-16; 17-18).

На підставі зазначених актів перевірки Державною податковою інспекцією у м. Первомайську 23.03.2010, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі Закон № 2181), прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000721500/0 від 23.03.2010, яким зобовязано позивача сплатити штраф у сумі 21855,13 грн., що становить 50 % від суми простроченого узгодженого податкового зобовязання з земельного податку (а.с.24), податкове повідомлення-рішення № 0000731500/0 від 23.03.2010, яким зобовязано позивача сплатити штраф у сумі 31980,94 грн., що становить 50 % від суми простроченого узгодженого податкового зобовязання з земельного податку (а.с.25), податкове повідомлення-рішення № 0000741500/0 від 23.03.2010, яким зобовязано позивача сплатити штраф у сумі 2041,68 грн., що становить 20 % від суми простроченого узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток (а.с.24-26).

Сторонами не оскаржується, що в актах перевірок №91/15-03339785 та №92/15-03339785 вірно зазначено суми узгоджених податкових зобовязань, відображених у податкових деклараціях з земельного податку з січня 2003 року по березень 2007 року, з травня 2007 року по по липень 2009 року та з січня 2009 по лютий 2010 року, а також дані про сплату земельного податку. Крім того, вказані показники підтверджено копіями податкових розрахунків земельного податку та реєстром рахунків про сплату податку на землю.

Проблемою даного спору є правомірність застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань та застосування таких санкцій без застосування строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому відповідальність за вказаним підпунктом настає для платника податків незалежно від причин несплати узгоджених сум податкового зобовязання.

Преамбулою Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобовязання зобовязання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 1.5 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Отже, сума штрафних санкцій за змістом Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ є складовою податкового зобовязання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.

Вказаним підпунктом передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Чинне законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.

Оскільки за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 цього Закону початок перебігу строку давності повязаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок декларування заниженої суми податкового зобовязання, з врахуванням положень частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування аналогії закону перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, тобто з дня порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону щодо строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000731500/0 прийнято відповідачем 23.03.2010 на підставі акту перевірки № 91/15-03339785 від 16.03.2010, однак, у вказаному акті перевірки визначено, що строк сплати узгоджених податкових зобовязань визначено у період часу з 30.01.2003 по 24.01.2007, тобто, з урахуванням положень п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181, відповідач не мав право застосовувати штрафні санкції, так як прострочені податкові зобовязання знаходяться поза межами 1095 днів від дня узгодження податкових зобовязань.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000721500/0 від 23.03.2010 про застосування штрафних санкцій у сумі 20855,13 грн., розрахованих у розмірі 50% від несвоєчасно сплачених податкових зобовязань у сумі 41710,26 грн. та № 0000741500/0 від 23.03.2010 про застосування штрафних санкцій у сумі 2041,68 грн., розрахованих у розмірі 20% від несвоєчасно сплачених податкових зобовязань у сумі 10208,42 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У податковому повідомленні-рішенні № 0000721500/0 від 23.03.2010 зазначено, що Комунальним підприємством житлово-експлуатаційна контора № 2 м. Первомайська допущено затримку сплати узгоджених податкових зобовязань на 907 днів від граничного строку. У податковому повідомленні-рішенні № 0000741500/0 від 23.03.2010 зазначено, що Комунальним підприємством житлово-експлуатаційна контора № 2 м. Первомайська допущено затримку сплати узгоджених податкових зобовязань на 88 днів від граничного строку.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року у справі №2а-2045/08/1270 за адміністративним позовом прокурора м. Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області до Комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора № 2 м. Первомайська про стягнення податкового боргу за рахунок активів підприємства встановлено, що з урахуванням призначення платежів, які визначені у платіжних дорученнях, заявлена сума податкового боргу з 2008 року по 01.10.2008 року сплачена, підстави для стягнення податкового боргу відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Спеціальним законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закону України „Про плату за землю”.

Статтею 14 Закону України „Про плату за землю” встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про плату за землю” податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач - Комунальне підприємство житлово-експлуатаційна контора № 2 м. Первомайська вчасно сплачувало зобовязання з земельного податку за період з 2008 по 2010 роки, що підтверджується реєстрами рахунків про сплату податку на землю, розшифровкою нарахованих та сплачених сум земельного податку по Комунальному підприємству житлово-експлуатаційна контора № 2 м. Первомайська, податковим розрахунком земельного податку за 2008 рік та платіжними дорученнями за вказаний період №145 від 05.02.2008; №269 від 02.03.2008; №411 від 07.04.2008; №523 від 11.05.2008; №615 від 09.06.2008; №775 від 08.07.2008; №888 від 05.09.2008; №1029 від 14.09.2008; №1103 від 05.10.2008; №1241 від 09.11.2008; №1368 від 08.12.2008; податковим розрахунком земельного податку за 2009 рік та платіжними дорученнями за вказаний період № 48 від 15.01.2009; №164 від 12.02.2009; №259 від 12.03.2009; №361 від 12.04.2009; №455 від 15.05.2009; №538 від 05.06.2009; №657 від 10.07.2009; №755 від 10.08.2009; №852 від 07.09.2009; № 977 від 08.10.2009; №1197 від 07.12.2009; податковим розрахунком земельного податку на 2010 рік та платіжними дорученнями за вказаний період №30 від 12.01.2010; №135 від 09.02.2010; №225 від 04.03.2010; № 373 від 08.04.2010; №523 від 14.05.2010; №609 від 10.06.2010; №736 від 12.07.2010; №893 від 11.08.2010; (а.с.89-95; 97-106; 109-128).

Таким чином, враховуючи приписи ч.1 ст. 72 КАС України, підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 та встановлення в ході судового розгляду справи відсутності податкового боргу, у податкового органу відсутні підстави для нарахування штрафу.

Згідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішеннь відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора № 2 м. Первомайська про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень №0000721500/0 від 23.03.2010 про застосування штрафних санкцій з земельного податку в сумі 20855,13 грн., №0000731500/0 від 23.03.2010 про застосування штрафних санкцій з земельного податку у сумі 31980,94 грн. та № 0000741500/0 від 23.03.2010 про застосування штрафних санкцій з земельного податку у сумі 2041,68 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 15 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 20 вересня 2010 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради Луганської області до Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання незаконними повідомлень-рішень №0000721500/0, №0000731500/0, №0000741500/0 від 23 березня 2010 року задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

-№0000721500/0 від 23 березня 2010 року за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку юридичних осіб у сумі 20850,13 грн.;

-, №0000731500/0 від 23 березня 2010 року за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку юридичних осіб у сумі 31980,94 грн.;

-, №0000741500/0 від 23 березня 2010 року за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку юридичних осіб у сумі 2041,68 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 03339785, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Леніна, буд.52а) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 27 вересня 2010 року.

СуддяР.С. Твердохліб