Постанова № 13364341, 02.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2010 року Справа № 2а-7731/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Гапоновій І.В.

за участю:

представника прокуратури: Прибіги І.О.,

представника позивача: Трубіцина Р.М.,

представника відповідача №1: Самохіна Ю.В.,

представника відповідача №2: Мінаєвої І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування суми ПДВ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, після уточнення якого просив визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року; стягнути з Державного бюджету суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за березень 2010 року в сумі 20492479,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне. Позивачем як платником податку на додану вартість 20.04.2010 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 20492479,00 грн. Але, на день звернення з даним адміністративним позовом до суду зазначена сума податку на додану вартість на рахунок Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» надійшла не в повному обсязі.

СДПІ ВПП у м. Луганську у період з 29.04.10 по 25.05.10 здійснено позапланову виїзну перевірку ВАТ «СВЗ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за розрахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.10 по 31.01.10, та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за березень 2010, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.09 по 31.03.09, з 01.01.10 по 31 01.10 та з 01.02.10 по 28.02.10, за результатами якої складено довідку №517/08-3/00210890 від 28.05.2010. Згідно вказаної довідки встановлені обставини сплати ВАТ «СВЗ» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередніх податкових періодах в сумі 20 492 479.00грн., та фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за березень 2010 року в розмірі 20 492479,00 грн.

Під час перевірки усі необхідні документи були надані для перевірки. До перевірки були надані платіжні доручення, які підтверджували сплату частини залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду.

Незважаючи на зазначені вище обставини, в п. 1 розділу 5 довідки вказано про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року в сумі 20492479,00грн. у зв'язку з неотриманням результатів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання від органів ДПС за місцем їх реєстрації, що є цілком безпідставним.

СДПІ ВПП у м. Луганську, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен був діяти у спосіб передбачений законом, а саме, за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням СУМИ ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Крім того, право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів субєкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

На підставі заяви Прокуратури м. Луганська від 10 листопада 2010 року № 05/743ас-10 з метою захисту інтересів держави від порушень або загрози порушень економічних інтересів, судом до участі у справі допущено прокурора (Т.1 а.с.66).

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську під час судового засідання проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що заявлену до відшкодування суму в повному обсязі неможливо підтвердити у звязку з неотриманням відповіді на запит про надання відомостей щодо постачальників позивача, а саме: ТОВ «Регіон» і.п.н. 250963705623, ЗАТ «Лозівський ковальсько-механїчний завод» (код 32565419), ТОВ фірма «Енергопром» (код 30592660, ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», і.п.н. 053931104023.

Також, представник першого відповідача зазначив, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

Відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є як правило посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку не встановлено надходження податку на додану вартість до бюджету, що свідчить про порушення вимог Закону про ПДВ в частині порядку відшкодування ПДВ.

Без отримання належних доказів сплати до бюджету сум податку на додану вартість у розмірі, заявленому до відшкодування, у органів державної податкової служби України не має підстав для підтвердження відповідності сум бюджетного відшкодування сумі, заявленій платником у податковій декларації.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області проти позову заперечував посилаючись на наступне. Згідно п. 4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, встановленого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України № 200/86 від 21 травня 2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. На теперішній час до ГУ ДКУ у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування ПДВ позивачу.

Прокурор проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у запереченнях відповідачів.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод», ід. код 00210890, зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 02.10.1996 за № 13921050002000055 (т.2 а.с. 118), є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100159971 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 26.01.2009 (т.2 а.с.117).

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування була подана податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача з Державного бюджету України.

Згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року від 20.04.2010 № 2046 та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок товариства у банку складає 20492497,00 грн. (т.1 а.с.17-23).

Згідно ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи ДПС у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленими законами, зокрема мають право:

- здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи;

- застосовувати до платників податків фінансові санкції, стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені, у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 1.2. Наказу № 327 від 10.08.2005, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні” (509-12) та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого субєкта господарювання чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до п. 1.3. Наказу № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 29.04.2010 по 25.05.2010 на підставі направлень на перевірку від 28.04.2010 № 91, від 05.05.2010 №98, від 17.05.2010 уповноваженими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, яка виникла за розрахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.01.10 по 31.01.10, та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за березень 2010, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.09 по 31.03.09, з 01.01.10 по 31 01.10 та з 01.02.10 по 28.02.10, за результатами якої складено довідку №517/08-3/00210890 від 28.05.2010. ( т.1 а.с.24-57).

Згідно довідки №517/08-3/00210890 від 28.05.2010 перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року порушень не встановлено.

Згідно висновку довідки №517/08-3/00210890 від 28.05.2010 за результатами перевірки неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року у сумі 20492479грн. Суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість будуть підтверджені після отримання матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання від органів ДПС за місцем їх реєстрації (т.1 а.с.57).

П.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Згідно п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за березень 2010 року. Представник відповідача не заперечує факт, що податкові накладні, що підтверджують суми ПДВ, які включені до складу податкового кредиту у березні 2010 року, відповідають вимогам закону, а суму бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року у сумі 20492479 грн. неможливо підтвердити у звязку з неотриманням результатів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. При цьому в судовому засіданні було перевірено можливість позивача щодо здійснення операцій, відносно яких сплачувався ПДВ в розмірі ціни товару або послуги.

Суд зазначає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів „поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів „у випадках, визначених цим Законом”. За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт здійснення позивачем господарської операції та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість», згідно п.4.1 якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки у даному випадку відповідач не виконав покладений на нього законом обовязок та не надав у встановленому порядку відповідачеві ГУ ДКУ у Луганській області висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за березень 2010 року, позивач не зміг отримати від відповідача ГУ ДКУ передбаченого законом бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 20492479,00грн.

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно платіжного доручення №8241 від 07.10.2010 ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн., тому, дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, відшкодування суми ПДВ задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за березень 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Луганській області на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за березень 2010 року в сумі 20492497,00 грн. ( двадцять мільйонів чотириста девяносто дві тисячі чотириста сімдесят девять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» судові витрати у розмірі 3,40 грн

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 07 грудня 2010 року.

СуддяС.В. Борзаниця