Постанова № 13364309, 08.04.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2010 року Справа № 2а-108/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хилько Л.І., при секретарі Валявській О.О.

за участю:

позивача представник Бугайов О.І.

відповідача представник Максимчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції до державного реєстратора Кіровоградської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю ТД«Нова Україна»про визнання запису про державну перереєстрацію субєкта підприємницької діяльності недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Кіровограді (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Кіровоградської міської ради (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю ТД«Нова Україна»(далі-відповідач-2) про: визнання недійсним запису про державну перереєстрацію приватного підприємства ТОВ ТД «Нова Україна», ідентифікаційний код 33563496, зобовязання державного реєстратора Кіровоградської міської ради зробити реєстраційну дію «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах», якою ввести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію про попереднє місцезнаходження ТОВ ТД «Нова Україна», визнання неправомірними дій посадових осіб ТОВ ТД «Нова Україна», щодо надання недостовірних даних державному реєстратору.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що ТОВ ТД «Нова Україна», надано завідомо неправдиву інформацію про своє місцезнаходження за адресою м. Кіровоград, вул. Полтавська, будинок № 71 державному реєстратору, факт відсутності підприємства за вказаною адресою встановлений в результаті виїзду працівників податкової міліції эДПІ у м. Кіровограді та підтверджується довідкою № 5578 від 30.12.2009 р. та актом від 23.12.2009 р. Позивач вважає, що наявність у Єдиному державному реєстрі інформації яка не відповідає дійсності може завдати значної шкоди державі або учасникам цивільних правовідносин.

У відповідності до наведеного, як вповноважена державою особа на представлення інтересів держави в даних правовідносинах, позивач звернувся до суду з позовом оскільки державний реєстратор відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»вносить відомості про державну реєстрацію особи на підставі рішення суду.

Відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, обґрунтувавши заперечення відсутністю правових підстав для вчинення реєстраційної дії «перереєстрація»так як термін «перереєстрація»визначався Положенням про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, затверджене Постановою КМУ від 25.05.98 р. № 740, яке втратило 1 липня 2004 року чинність згідно Постанови КМУ від 26.11.2003 р. № 1821 у звязку з прийняттям Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»яким, в свою чергу, не передбачено скасування або визнання недійсним реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах»за судовим рішенням. Також, відповідач-1 зазначив, що у відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи. Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не повязана зі змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязані подати державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі якщо подається реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Частиною другою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державному реєстратору заборонено вимагати додаткові документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо такі документи не передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно наведеного, відповідач-1 підсумував заперечення висновком про відсутність підстав для задоволення позовних вимог оскільки чинним законодавством не визначено реєстраційну дію, якою можна внести до Єдиного державного реєстру інформацію про попереднє місцезнаходження юридичної особи без подання документів визначених Законом. Також, відповідач-1 звернув увагу суду на те, що в позовній заяві відсутнє посилання на його дію або бездіяльність як субєкта владних повноважень та норму, якою закріплене порушене право позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, при цьому доповнивши обгрунтування вимог тим, що підставою для державної реєстрації юридичної особи є реєстрація за місцем знаходження юридичної особи, оскільки відповідач-1 за зареєстрованою адресою не знаходиться, позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог, відповідач-2 в судове засідання не зявився, правом на подання пояснень, клопотань, заперечень з приводу позовних вимог не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.04.2010 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд прийшов до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно реєстраційних відомостей (а.с. 4) юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Нова Україна»- м. Кіровоград, вул. Полтавська, буд. 71. Директор підприємства ОСОБА_3., НОМЕР_1, 04.10.67 р.

Відповідно до даних відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів та утриманих податків в період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. (а.с. 6) ТОВ ТД «Нова Україна»нарахований дохід 0 грн. виплачено 0 грн., нараховано суму податку 0 грн., перераховано в бюджет 0 грн.

Відповідно до довідки № 5578 від 30.12.2009 р. про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків (а.с. 8) місцезнаходження платника податків ТОВ ТД «Нова Україна», зареєстрована адреса якого м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71, не встановлено.

23 грудня 2009 року актом посадової особи податкової міліції ДПІ у м. Кіровограді (а.с. 5) засвідчений той факт, що ТОВ ТД «Нова Україна», код ЄДРПОУ 04618056, за адресою м. Кіровоград, вул. Полтавська, 71 не знаходиться.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 28) наданого на запит суду станом на 01.03.2010 р. місцезнаходження ТОВ ТД «Нова Україна», ід. код 33563496, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Полтавська, буд. 71; статус відомостей про юридичну особу підтверджено, стан юридичної особи зареєстровано, керівник юридичної особи ОСОБА_3, засновники (учасники) юридичної особи ТОВ «Юридична компанія «Ваш право захист», м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, будинок 11/13, 32251437.

4 березня 2010 року за вх. № 1034/7/ДПО на адресу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді супровідним листом вих. № 125/7/26-201 від 09.02.2010 р. Купянської ОДПІ Харківської області (а.с. 40) надійшла копія пояснення громадянина ОСОБА_3., ід. номер НОМЕР_1, (а.с. 41-43) яким ОСОБА_3 пояснено, що назву ТОВ ТД «Нова Україна»він ніколи не чув, ніякі підприємства на своє імя не реєстрував та фінансові документи не підписував.

Статтею 1 Закону України, від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»в редакції чинній на момент виникнення відповідних правовідносин ( далі Закон № 755-IV) визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців визначене частиною 1 статті 4 Закону № 755-IV.

Державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, відповідно до положень статті 6 Закону № 755-IV, між інших функцій проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; вносить до Єдиного державного реєстру відомості про державну реєстрацію особи на підставі рішення суду; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Наведене визначене частиною 1 статті 17 Закону № 755-IV.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Статус відомостей Єдиного державного реєстру визначений статтею 18 Закону № 755-IV.

Порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі встановлений статтею 19 Закону № 755-IV. Згідно норм частини 1 даної статті у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Нормами частини 2 статті 19 Закону № 755-IV державному реєстратору заборонено вимагати додаткові документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо вони не передбачені частинами першою - третьою цієї статті.

Згідно частини 8 статті 19 Закону № 755-IV якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті.

У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Проаналізувавши норми Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»суд прийшов до висновку про відсутність правової норми в даному Законі якою передбачено здійснення державним реєстратором реєстраційної дії по внесенню до Єдиного державного реєстру інформації про попереднє місцезнаходження юридичної особи всупереч інформації наданої самою юридичною особою державному реєстратору. Також, в Законі № 755-IV відсутня норма яка б передбачала внесення такого запису державним реєстратором за рішенням суду.

Також суд прийшов до висновку, що позовна вимога щодо визнання недійсним запису про державну перереєстрацію не підлягає задоволенню оскільки не ґрунтується на нормах закону, у звязку з тим, що Законом № 755-IV така дія як «перереєстрація»не передбачена і державний реєстратор не вносив запис про державну перереєстрацію відповідача-1, а вносив зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі в частині зміни місцезнаходження особи у відповідності до положень статті 19 Закону № 755-IV .

Статтею 80 Цивільного кодексу України, від 16.01.2003, № 435-IV визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно норм статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідальність юридичної особи визначена статтею 96 Цивільного кодексу України. Відповідно до положень зазначеної статті юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників (засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Відповідно до наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій посадових осіб відповідача-1, щодо надання недостовірних даних державному реєстратору є безпідставними та не ґрунтуються на нормах права оскільки чинним законодавством встановлений інститут відповідальності саме юридичної особи після здійснення факту державної реєстрації, а не її керівників, засновників, учасників чи посадових осіб такої юридичної особи.

З аналізу норм Закону України від 04.12.1990, № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" випливає, що податковий орган не наділений законом повноваженнями на звернення до суду з позовом про визнання недійсним будь-якого запису державного реєстратора чи спонукання державного реєстратора внести ті чи інші зміни в реєстраційні дані юридичних осіб чи фізичних осіб підприємців.

Частиною 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до стаття 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України від 04.12.1990, № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до наведеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки є безпідставними, не ґрунтуються на нормах закону та Конституції України та заявлені позивачем з перевищенням власних повноважень, які надані йому чинним законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 6, ст.ст. 71, 86, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько