Постанова № 13363880, 01.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.12.10Справа №2а-14092/10/8/0170 (10:30) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м.Євпаторія в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників:

від позивача - не зявився;

відповідач - не зявився;

від прокурора не зявився.

Суть спору: Прокурор м.Євпаторія в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті її структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АРКрим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 3400 грн. фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було допущено порушення вимог ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг за перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст.39 вказаного Закону, за що позивачем було накладено штрафні санкції в сумі 3400грн.

Ухвалами суду від 04.11.2010р. було відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 01.12.2010р. не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, керуючись ч.6 ст. 71 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивачів, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 4 КАС правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, спір за участю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК, яке є суб'єктом владних повноважень, належить до компетенції адміністративних судів та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України «Про автомобільний транспорт», положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у вигляді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно зі ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт” Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Територіальним управлінням головної державної інспекції була здійснена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, 19.06.2010р. о 09год. 40хв. на 38км. автодороги Сімферополь-Миколаївка державні інспектори Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРКШтепа О.О. та Комаров О.О. провели перевірку транспортного засобу марки Мерседес Бенц номерний знак НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_5, який працює у відповідача, перевіркою було встановлено, що відповідачем було допущено порушення вимог абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст.39 цього Закону, а саме: хеми маршруту, розкладу руху, договору і замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує оплату транспортних послуг.

За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.06.2010р. №174879 (а.с.7).

Вказаний акт перевірки був підписаний та отриманий водієм відповідача ОСОБА_5, про що свідчить його підпис на вищенаведеному бланку акту. Водій ОСОБА_5 з висновками акту ознайомився, про що зробив підпис власноруч на бланку акту №174879 від 19.06.2010р., заперечень у акті не зазначив.

На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №091066 від 13.07.2010р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. (а.с.9).

Копія постанови №091066 від 13.07.2010р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. отримана відповідачем 20.07.2010р., про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення (а.с.10).

Також 08.07.2010р. о 09год. 30хв. на 37 км. автодороги Сімферополь-Миколаївка державні інспектори Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК Штепа О.О. та Кроленко Є.Б. провели перевірку транспортного засобу марки Ікарус 256-75 номерний знак НОМЕР_2, що належить ФОП ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_7, який працює у відповідача, перевіркою було встановлено, що відповідачем було допущено порушення вимог абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено у ст.39 цього Закону, а саме:схеми маршруту, розкладу руху, договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує оплату транспортних послуг.

За результатами перевірки складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.07.2010р. №189908 (а.с.11).

Вказаний акт перевірки був підписаний та отриманий водієм відповідача ОСОБА_7 про що свідчить його підпис на вищенаведеному бланку акту. Водій ОСОБА_7 з висновками акту ознайомився, про що зробив підпис власноруч на бланку акту №189908 від 08.07.2010р., заперечень у акті не зазначив.

На підставі цього акту Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову №091195 від 10.08.2010р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. (а.с.13).

Копія постанови №091195 від 10.08.2010р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. отримана відповідачем 16.08.2010р., про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення (а.с.14).

Відповідачем у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази сплати заборгованості або оскарження постанови про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постанову у повному обсязі складено 01.12.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Державного бюджету України фінансові санкції, накладені територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим в сумі 3400,00 грн. (р/р 31110106700015 в УДК у м. Євпаторія ГУ ДКУ в АРКрим, МФО824026, код ЄДРПОУ34740798, код бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи і інші санкції»).

3. Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кушнова А.О.