Постанова № 13363588, 24.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.12.10Справа №2а-15415/10/1/0170 (14:29) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю

представника позивача - Казанцевої З.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Чонгарський -2»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулася з адміністративним позовом Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Чонгарський -2» про стягнення штрафних санкцій за неподання податкової декларації у розмірі 170,00 гривень та зарахування їх на р/р № 31117029700087 до Державного бюджету Джанкойського району Чайкинська селищна рада, в установі банку Головне управління Державного казначейства України в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 34740824, код платежу 14010100.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.12.2010 року відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримала та пояснила, що Джанкойською ОДПІ 07.06.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку щодо своєчасності подання Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Чонгарський -2» податкової звітності.

Представник позивача зазначила, що в порушення Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем податкова декларація з ПДВ за I квартал 2010 року не подана.

Представник позивача пояснила, що у звязку з тим, що позивачем не була подана декларація з ПДВ, Джанкойською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0017981502/0 від 16.06.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 гривень.

Представник позивача зазначила, що сума заборгованості за вищевказаним податковим повідомленням рішенням відповідачем не сплачена.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача, належним чином повідомленого про місце, дату та час розгляду справи на підставі наявних в справі матеріалів та пояснень представника позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом також встановлено, що Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Чонгарський -2» є юридичною особою, яка зареєстрована Джанкойською районною державною адміністрацією АР Крим 25.03.2009 року, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09.09.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Чонгарський -2» є субєктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

З довідки про взяття на облік платника податків від 28.10.2010 року № 406 судом встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Чонгарський -2» взятий на облік в органах державної податкової служби 27.03.2009 року за № 9975.

Судом встановлено, що відповідач є платником податку на додану вартість, а тому згідно із законодавством України, зобовязаний сплачувати податок на додану вартість до Державного бюджету України, подавати встановлену законом звітність.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.

Судом встановлено, податковий період для Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Чонгарський -2» дорівнює одному місяцю, тому він зобовязаний щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подавати до податкового органу декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 07.06.2010 року посадовою особою Джанкойської ОДПІ в АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку з питання неподання податкової декларації з ПДВ СВК «Чонгарський -2», за результатами проведення якої складено акт № 1797/1502/36260162 від 07.06.2010 року (надалі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: неподання до Джанкойської ОДПІ декларації з ПДВ за 1 квартал 2010 року.

Судом встановлено, що акт перевірки був направлений відповідачеві та ним отриманий, що підтверджується копією поштового повідомлення, наявного в справі.

Згідно з п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно абзацу «а» підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

За результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки було складено та надіслано відповідачеві податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2010 року № 0017981502/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки № 1797/1502/36260162 від 07.06.2010 року згідно п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на СВК «Чонгарський -2» було накладено штраф у розмірі 170,00 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення.

Це податкове повідомлення-рішення було одержано відповідачем 22.06.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 04.08.2010 року Джанкойською ОДПІ в АРК була складена перша податкова вимога № 1/156 на суму податкового боргу з ПДВ СВК «Чонгарський -2» за штрафними санкціями в розмірі 170,00 гривень, яка була одержана посадовою особою відповідача 09.09.2010 року, про що свідчить його особистий підпис на корінці вимоги.

Судом встановлено, що 10.11.2010 року Джанкойською ОДПІ була складена друга податкова вимога № 2/189, в якій було вказано, що сума податкового боргу з ПДВ СВК «Чонгарський -2» за штрафними санкціями складає 170,00 гривень та було вказано порядок та місце сплати цього боргу, відповідальність за несплату та міри впливу на боржника.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 20.11.2010 року, про що свідчить копія поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Також, суд зазначає, що Джанкойською ОДПІ в АРК прийнято рішення № 14/24-0 від 23.11.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Перевіряючи наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за неподання податкової декларації у розмірі 170,00 гривень, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідачем податкова декларація з ПДВ за 1 квартал 2010 року надавалася до податкового органу 05.05.2010 року, однак, не була визнана податковою звітністю у звязку з непроставленням у податковій декларації з ПДВ за 1 квартал 2010 року, наданій до Джанкойської ОДПІ, у додатках ф.5, ф.2,ф.3 до вказаної декларації прочерків в показниках, які не заповнюються, у звязку з чим на адресу СВК «Чонгарський-2» податковим органом 13.05.2010 року був направлений лист за № 1474/10/15-2.

Перевіряючи правомірність дій Джанкойської ОДПІ щодо невизнання декларації СВК «Чонгарський -2» з ПДВ за 1 квартал 2010 року податковою звітністю суд зазначає наступне.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено Законом України "Про податок на додану вартість". З прийняттям вказаного Закону та в силу повноважень, передбачених ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ДПА України було затверджено форму податкової декларації з ПДВ та Порядок її заповнення і подання наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.97 р. за N 250/2054.

В силу п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

П.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, передбачено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Таким чином, в разі неподання до органу державної податкової служби додатків до податкової декларації з податку на додану вартість така податкова декларація вважається невизнаною як податкова декларація, про що повідомляється платника податків із зазначенням підстав її неприйняття. Отже, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вимоги Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", з метою покращення контролю при справлянні податку на додану вартість, досягнення прозорості у податковій звітності, виявлення на стадії подання звітності тих платників податків, які уникають від належної та повної сплати податку на додану вартість, підвищення ефективності та скорочення термінів перевірки та забезпечення своєчасного відшкодування ПДВ з бюджету з дотриманням повноважень, наданих п. 3 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державною податковою адміністрацією України було розроблено та внесено наказом N 159 зміни до форми податкової декларації з ПДВ та Порядку її подання, затверджених наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166.

Також, з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість", яким, зокрема, було зобов'язано внести за погодженням з Мінфіном, відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку її заповнення і подання.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 262-р "Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість", з метою забезпечення своєчасного і повного відшкодування податку на додану вартість, скорочення термінів проведення та кількості документальних перевірок з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", з урахуванням змін і доповнень, внесених Законом України від 28.12.2007р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прийнято наказ Державної податкової адміністрації України "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" від 17.03.2008 р. N 159, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 р. за N224/14915.

Таким чином, ДПА України постійно здійснюється удосконалення форм та порядку подання податкової звітності, в тому числі і податкової декларації з ПДВ. Вказані обставини свідчать, що ДПА України є розробником форми декларації по ПДВ, Порядку її заповнення та подання, й, відповідно, безпосередньо має повноваження і для подальшого удосконалення даної форми декларації та порядку її подання.

Підпунктом 7.2.8 пунктом 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно зі статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Пунктом 10.6 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Проаналізувавши положення Закону України "Про податок на додану вартість", суд встановив, що безпосередньо цим законом форму та порядок заповнення декларації з податку на додану вартість не встановлено. Вищевказана норма (пп. 7.2.8 Закону України N168/97-ВР) є відсильною до інших законів, тому при визначенні правомірності положень наказу ДПА України, яким затверджено форму та порядок подання декларації з ПДВ, потрібно розглядати в сукупності норми законодавчих актів, які передбачають та встановлюють таку форму чи порядок або визначають компетенцію органу, який наділений правом встановлювати таку форму і порядок заповнення декларації.

Разом з тим, суд зауважує, що приписами п.п. 4.1.2. Закону 2181-ІІІ чітко встановлено випадки, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Тобто, Законом встановлено вичерпний перелік обставин, за яких податкова декларація може бути не визнана такою контролюючим органом: 1 - коли в ній не зазначено обовязкових реквізитів, або 2 - її не підписано відповідними посадовими особами, або 3 - не скріплено печаткою.

Судом встановлено, що податковим органом підставою присвоєння податковій декларації позивача з ПДВ за 1 квартал 2010 року статусу “Не визнано як податкова декларація” зазначено не проставлення у додатках ф.5, ф.2,ф.3 до податкової декларації прочерків в показниках, які не заповнюються.

Суд зазначає, що не проставляння відповідачем в додатках ф.5, ф.2,ф.3 до податкової декларації з ПДВ за 1 квартал 2010 року прочерків в показниках, які не заповнюються, не має бути підставою для відмови в визнанні її податковою звітністю, оскільки це не передбачено п. 4.1.2 статті 4 Закону № 2181, пунктом 4.3. Порядку її заповнення і подання.

Проаналізувавши декларацію відповідача з ПДВ за 1 квартал 2010 року, судом встановлено, що всі обовязкові реквізити були заповнені та зазначені відповідачем вірно, будь-яких зауважень з цього приводу позивач в листі від 13.05.2010 року № 1474/10/15-2 не наводив.

Отже, підстави невизнання декларації податковою звітністю, передбачені п. 4.1.2 статті 4 Закону № 2181, пунктом 4.3. Порядку її заповнення і подання, відсутні. При цьому, жодним законодавчим актом інші підстави невизнання декларацій податковою звітністю не передбачені.

Таким чином, дії Джанкойської ОДПІ стосовно відмови в визнанні податкової декларації відповідача з ПДВ за 1 квартал 2010 року податковою звітністю не можуть бути визнані судом такими, що вчинені обґрунтовано, на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Отже, відповідач у встановленому Законом порядку та строки надав позивачеві декларацію з ПДВ за 1 квартал 2010 року, яка була отримана податковим органом.

Приймаючи до уваги, що штрафні санкції до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Чонгарський -2» податковим повідомленням-рішенням від 16 червня 2010 року № 0017981502/0 були застосовані у звязку з неподанням відповідачем податкової декларації з ПДВ за 1 квартал 2010 року, що зазначено в акті перевірки, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за неподання податкової декларації у розмірі 170,00 гривень на підставі податкового повідомлення рішення від 16 червня 2010 року № 0017981502/0, яке суд не може визнати таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно, відсутні.

Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.12.2010 року проголошена вступна та резолютивна частини постанови, постанова у повному обсязі складена 28.12.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.