Постанова № 13363403, 23.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.11.10Справа №2а-12188/10/11/0170 о 12 годині 17 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача Попової А.М., дов. №02/02/09 від 02.02.2009р.,

представника відповідача Горбунова О.І., довіреність №3605/10/10-00 від 16.07.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НСК - Квадро»

до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НСК - Квадро» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Кримпро визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000162304/0 від 10.09.2010р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 5541,20грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно винесене податкове повідомлення рішення, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 5541,20грн., з яких 4476,00грн. за основним платежем, 1065,20грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, за порушення вимог п.п.7.2.6, п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки сума ПДВ, що включена до податкового кредиту за липень 2010р., підтверджена податковою накладною, виписаною ТОВ «СФ «Елефант», яка відповідає вимогам закону. Крім того, позивач зазначає, що оскільки ТОВ «СФ «Елефант» на момент видачі податкової накладної було зареєстровано платником ПДВ, позивачем правомірно включено суму податку до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.34-35).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НСК - Квадро» зареєстроване виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради 29.11.2007р. у якості юридичної особи, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.67).

Відповідно до довідки ЄДРПОУ №054647 від 14.01.2009р. (а.с.68) позивач здійснює таки види господарської діяльності:

- виробництво іншої продукції, не віднесеної до інших групувань,

- оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них,

- інші види оптової торгівлі,

- оптова торгівля квітами та іншими рослинами,

- складське господарство,

- здавання в оренду власного нерухомого майна.

Згідно довідки Красноперекопської ОДПІ №1771 від 30.11.2007р. позивача взято на облік платника податків 30.11.2007р. за №1771 (а.с.70).

Відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що 11.01.2008р. видано Свідоцтво серії НБ №054629 (а.с.69).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НСК - Квадро» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

01.06.2010р. між ТОВ «НСК - Квадро» та ТОВ «Будівельною фірмою «Елефант» укладено договір підряду №9, згідно якого замовник доручає, а Підрядчик приймає на себе зобовязання здійснити комплекс робіт, направлених на капітальний ремонт виробничої будівлі котельня, що розташована за адресою: м. Красноперекопськ, вул. Желєзнодорожня, 1/1 (а.с.21-22).

Згідно акту здачі прийомки виконаних робіт за червень 2010р. вартість робіт склала 291199,00грн., у т.ч. ПДВ 58239,80грн. (а.с.23-25), у звязку із чим, ТОВ «Будівельною фірмою «Елефант» позивачу видано податкову накладну №1612 від 15.06.2010р. на загальну суму 349438,80грн., у тому числі ПДВ у сумі 58239,80грн. (а.с.27).

Згідно платіжного доручення №43 від 15.06.2010р. ТОВ «НСК Квадро» сплатило ТОВ «Будівельна фірма «Елефант» 350000,00грн., зазначивши призначення платежу: ФП за будівельно монтажні роботи згідно договору №9 від 01.06.2010р., в т.ч. ПДВ 58333,33грн. (а.с.61).

Відповідно опису вкладення, 30.08.2010р. ТОВ «НСК Квадро» до податкової інспекції надано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010р. (а.с.53), відповідно до розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до якої, обсяг поставки (без ПДВ) із ТОВ «Будівельна фірма «Елефант» (ІПН 340925001116) склав 291199,00грн., сума ПДВ 58239,80грн. (а.с.57).

У період з 26.08.2010р. до 27.08.2010р. головним державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Красноперекопської ОДПІ, згідно із п.1 ст. 11, п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено позачергову податкову перевірку ТОВ «НСК - Квадро» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійснення фінансово господарських взаємовідносин із ТОВ «СФ «Елефант», в результаті якої складено акт №989/23-0/35225059/99 від 31.08.2010 (а.с.10-15).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, абз. «д», «е» п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 4476,00грн., в т.ч. за липень 2010р. в сумі 4476,00грн. Крім того, перевіркою знято відємне значення з ПДВ у розмірі 49239,00грн.

Акт перевірки від 31.08.2010р. підписано керівником позивача із зауваженнями (а.с.15), за вих. №87 від 01.09.2010р. подано заперечення (а.с.18), за результатами розгляду яких висновки, викладені у акті перевірки №989/23-0/35225059/99 від 31.08.2010р., визнано обґрунтованими (а.с.19-20).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, суд дійшов наступного висновку.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року(далі Закон №2181), підпунктом “б” пункту 4.2.2. якого зазначено обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У цьому разі, згідно з п. 17.1.3. ст.17 Закону №2181, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону №2181 встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

На підставі акту перевірки №989/23-0/35225059/99 від 31.08.2010р., згідно з п.п. «а», «б» п.п.4.2.2. ст. 4 та п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 10.09.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0000162304/0, яким визначено суму податкового зобовязання: за основним платежем у розмірі 4476,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1065,20 грн. (а.с.8).

Не погодившись із податковим повідомленням рішенням №0000162304/0 від 10.09.2010р. позивач звернувся до суду.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, 03.04.1997р. (далі Закон №168) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п. 1.7 Закону №168 податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1. ст.7 Закону №168 - податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоду зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Зі змісту наведених норм випливає, що платник податку має право зменшити свої податкові зобов'язання з ПДВ на суму податкового кредиту, визначену в отриманих податкових накладних, при умові, що податкова накладна видана особою, зареєстрованою як платник ПДВ та оформлена відповідно до вимог ст. 7 Закону № 168.

Згідно п.9.1. ст.9 Закону №168 центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку(пп.9.2 ст.9 Закону№168).

Пунтом 9.3. ст.9 Закону №168 встановлено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Відповідно до пп. ґ) п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, затверджено «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 25 даного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельна фірма «Елефант» анульовано 28.07.2010р., про що свідчить Акт №8, затверджений начальником ФМ ДПІ (а.с.39-40), отже, на момент здійснення господарський операцій, ПДВ по яких було позивачем включено до складу податкового кредиту липня місяця 2010року, ТОВ «Будівельна фірма «Елефант» був зареєстрований платником ПДВ.

Посилання відповідача у акті перевірки та у запереченнях на адміністративний позов на ту обставину, що податкова накладна не відповідає вимогам ст. 7.2.1. п.7.2., ст.7 Закону №168, а саме відомості про місцезнаходження контрагента позивача ТОВ «Будівельна фірма «Елефант», не відповідають дійсності не необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається із податкової накладної від 15.06.2010р. №1612, виписаної ТОВ «Будівельна фірма «Елефант», вона містить всі передбачені законом реквізити в тому числі місцезнаходження постачальника.

Діючим законодавством не передбачено обовязок субєкта господарювання при отримання податкової накладної перевіряти наявність постачальника за місцезнаходженням, визначеним у Єдиному державному реєстрі.

Крім того, не обґрунтовано посилання відповідача і на ту обставину, що податкова накладна від 15.06.2010р. №1612, що видана ТОВ «Будівельна фірма «Елефант», у графі «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» повинна містити не відомості про те, що вона виписана за виконані будівельно-монтажні роботи за червень, а відомості про те, що вона виписана на передоплату за зазначені роботи, оскільки ця обставина є формальною та не впливає право позивача на податковий кредит. Крім того, не зважаючи на ту обставину, що акт виконаних робіт підписано 30.06.2010р., він підтверджує факт виконання будівельних робіт протягом місяця. Таким чином, на момент виписки податкової накладної частина робіт (а можливо й всі роботи) були виконані, відтак зазначення у графі «номенклатура поставки товарів (послуг) продавця» про передоплату не відповідає фактичним обставинам.

З урахуванням того, що позивачем ПДВ у ціні вартості будівельних робіт сплачено у повному обсязі, роботи за договором підряду №9 виконані в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, податкова накладна відповідає вимогам ст.7 Закону №168, виконані роботи направлені для подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, ТОВ «НСК - Квадро» обґрунтовано зменшено свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму податкового кредиту, визначеного в податковій накладній від 15.06.2010р. №1612, виписаної ТОВ «Будівельна фірма «Елефант».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні податкового повідомлення рішення №0000162304/0 від 10.09.2010р. діяв упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000162304/0 від 10.09.2010р.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.11.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 29.11.2010р.

Керуючись ст.ст.122, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000162304/0 від 10.09.2010р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НСК - Квадро» 3,4грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.