Рішення № 133631978, 28.01.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/929/25

Номер провадження 2/298/209/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

судді Зизич В.В.,

секретар судового засідання Мельник В.В.,

номер справи 298/929/25,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня 2020 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» (далі - ТОВ «ЗАЙМЕР») в електронній формі був укладений кредитний договір про надання фінансового кредиту №146699, відповідно до умов якого ОСОБА_1 у безготівковій формі, шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти надано кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 30 днів, відсотки на користування кредитом за стандартною процентною ставкою становлять 2% в день або 730% річних.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ТОВ «ЗАЙМЕР» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» за плату відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 16.04.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 15600,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3000 грн., прострочена заборгованість за процентами - 12600,00 грн.

З урахуванням викладеного, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» просило стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2025 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

12 серпня 2025 року від представника позивача адвоката Пархомчук С.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, з долученими документами. Просить стягнути з відповідачасудові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн, а всього - 12 922,40 грн.

11 вересня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Трунілов Я.О. надійшли письмові пояснення, в яких він просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування зазначив, що позовні вимоги позивача вважають безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Посилається, що відповідно до Кредитного договору строк кредиту становить 30 днів, фіксована незмінна відсоткова ставка у розмірі 2% за 1 день. Надані Позивачем розрахунки не підтверджують наявність заборгованості зі сплати відсотків в сумі 15 600 грн. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом за кредитним договором включає період, який виходить за межі строку кредитування. Розрахунок: 3000 грн. * 2% * 30 днів = 1800 грн. 00 коп. (відсотки). Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлена позивачем вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за кредитним договором за період більше 30 днів є безпідставною та задоволенню не підлягає. Зазначає, що розмір відсотків 12600 грн. є непропорційно великою сумою компенсації та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Позивачем не надано належних, достатніх, достовірних і допустимих доказів щодо узгодження між сторонами інших умов кредитного договору, зокрема в частині сплати відсотків, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку. Позивач не довів обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Посилається, що відповідач не підписував та жодним чином не ознайомлювався із Умовами, Правилами та Тарифами позивача щодо процентної ставки, пені та комісії до укладеного Договору. У матеріалах справи не міститься інформація щодо ознайомлення відповідача із процентною ставкою, пенею та комісією. Таким чином, немає правових підстав для стягнення суми заборгованості із нарахуванням процентної ставки, пені та комісії відповідно до Умов та Тарифів позивача. Більш того, відповідач в силу ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» не був повідомлений про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими позивач, а тому нарахування процентної ставки (процентами за користування кредитними коштами) є таким, що не відповідає умовам Договору та порушує права відповідача як споживача.

Враховуючи вищезазначене, вважає, що позовна вимога про стягнення із відповідача на користь позивача процентів за кредитом є незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

У судове засідання 26 січня 2026 року учасники судового розгляду не з"явилися.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Трунілов Я.О., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи суду не подали.

Неявка учасників справи, які були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст.244 ЦПК України відклав судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення на 28.01.2026 о 9.15 год.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

20 серпня 2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №146699 (далі - Договір), який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «KL2930», за яким товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених цим договором (п. 1.1 Договору).

Кредит було надано строком на 30 днів, тобто до 18 вересня 2020 року. Строк дії договору 30 днів (п. 1.2 Договору).

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % річних від суми кредиту, в розрахунку 2% на добу. Процентна ставка фіксована (п. 1.3 Договору).

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки НОМЕР_1 , вказаної Клієнтом (п. 1.4, 7 Договору).

Сторони погодилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п. 2.1, 2.3 Договору).

Клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту (п. 3.3, 3.3.3 Договору).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, 20 серпня 2020 року відповідачу на його мобільний номер телефону НОМЕР_2 був відправлений одноразовий ідентифікатор «KL2930».

Графіком розрахунків що є додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №146699 доведено до відома відповідача інформацію про загальну вартість кредиту, суму процентів за користування кредитом, розмір яких становить 1800 грн.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» №8265/05 від 30.05.2025, 20 серпня 2020 року перераховано кошти в розмірі 3000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в довідці ТОВ «Платежі Онлайн» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у договорі про надання фінансового кредиту від 20 серпня 2020 року.

28 жовтня 2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021, відповідно умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» передає (відступає) ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату, а ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ЗАЙМЕР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості), які визначені у реєстрі боржників.

Сплата грошової суми за договором факторингу №01-28/10/2021 на користь ТОВ «ЗАЙМЕР» підтверджується, платіжними дорученнями від 02 листопада 2021 року та від 23 листопада 2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28 жовтня 2021 року від ТОВ «ЗАЙМЕР» до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №146699 від 20 серпня 2020 року на загальну суму 15600,00 грн.

У вимозі від 14 квітня 2025 року про виконання зобов`язання за кредитним договором ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» було повідомлено відповідача про відступлення права вимоги його заборгованості за кредитним договором та необхідність сплати суми боргу в розмірі 15600,00 грн.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №146699 від 20 серпня 2020 року слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» станом на 16 квітня 2025 року становить 15600,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 3000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами 12600,00 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «ЗАЙМЕР» до позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за договором про надання фінансового кредиту №146699, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ЗАЙМЕР».

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин першої та другої статті 6Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №146699 від 20 серпня 2020 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «ЗАЙМЕР» надало відповідачу кошти в сумі 3000 грн строком на 30 днів, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

20 серпня 2020 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «ЗАЙМЕР» суд вважає доведеним, вказаних обставин відповідач не спростував.

У подальшому позивач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором.

Таким чином, ураховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 .

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позиковими коштами припиняється після спливу визначеного цим договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12), від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16), від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами договору про надання фінансового кредиту №146699 від 20 серпня 2020 року сторони встановили строк позики 30 днів (до 18 вересня 2020 року), а тому із урахуванням розміру неповернутої суми кредиту 3000,00 грн, процентної ставки і строку кредитування, розмір заборгованості за відсотками становить 1800,00 грн (3 000 х 2% х 30), а розмір загальної заборгованості за договором становить 4800 грн. (3000+ 1800).

Однак, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 12600,00 грн., тобто як за період строку позики, так і після закінчення цього строку.

Доказів продовження позивачем строку кредиту відповідно до п. 3.3.3 Договору суду не надано.

Виходячи із викладеного, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту №146699 від 20 серпня 2020 року складає 15600,00 грн., оскільки такий проведений без урахування умов договору, а також всупереч вимог закону.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн, а всього - 12 922,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» в особі директора Осипенко І.С. 29 грудня 2023 року укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Пархомчуком С.В. та додаткову угоду №1 до договору. Згідно умов яких вартість гонорару адвоката обчислюється із фактично затрачених годин роботи адвоката, вартість години роботи адвоката складає 2000 грн. Факт надання правової допомоги засвідчується актом про отримання правової допомоги. Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 11 серпня 2025 року, згідно договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, адвокат Пархомчук С.В. надав клієнтові ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» послуги, пов`язані із зустріччю та консультацією клієнта, складанням та поданням до суду позовної заяви з додатками, моніторингом та аналізом судової практики, складанням інших клопотань (заяв), моніторинг ЄДРСР щодо судової справи, канцелярські витрати, на що всього адвокатом витрачено 5 годин. Вартість послуг - 10 500 гривень. На підтвердження оплати послуг надано платіжну інструкцію від 11 серпня 2025 року № 3 9498.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, доказів понесення канцелярських витрат суду не надано, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 750,94 грн (4800 х 100 : 15600 = 31% х 2422,40 = 750,94) та 1550,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (5 000 : 31% = 1550).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 273, 280-286 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №146699 від 20 серпня 2020 року в розмірі 4800 гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 750 гривень 94 копійки, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1550 гривень 00 копійок, всього 7100 (сім тисяч сто) гривень 94 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, оф.7, код ЄДРПОУ 42228158;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 28 січня 2026 року.

Суддя Зизич В.В.