Постанова № 13363194, 20.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.12.10Справа №2а-13171/10/1/0170 (09:43) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю

представників позивача Чупрова О.О., Суворової К.А.,

представників відповідача Шиліна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Екотех»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду АРК з адміністративним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Екотех» до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ДПІ в м.Сімферополі АР Крим від 15.03.2007 року № 0003212301//0 та від 21.05.2007 року № 38193/0/23-7 про нарахування податкового зобовязання в сумі 48464,00 гривень, як винесені необґрунтовано та такі, що суперечать нормам чинного законодавства України з питань оподаткування.

10.01.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Екотех» надано уточнення до адміністративного позову, в якому позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення рішення ДПІ м.Сімферополя, видані 15.03.2007 року № 0003212301/0 та 21.05.2007 року № 0003212301/1 про нарахування податкового зобовязання в сумі 48464,00 гривень як винесені необґрунтовано та такі, що суперечать нормам діючого законодавства України з питань оподаткування.

Постановою Господарського суду АР Крим від 15.01.2008 року по справі № 2-27/9094-2007 А позов задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополь від 15.03.2007 року № 0003212301/0 та від 21.05.2007 року № 0003212301/1 про донарахування податкового зобовязання в сумі 48464,00 гривень.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року апеляційну скаргу ДПІ у м.Сімферополі АРК залишено без задоволення, постанову господарського суду АРК від 15.01.2008 року у справі № 2-27/9094-2007 А залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2010 року касаційну скаргу ДПІ у м.Сімферополі задоволено частково, скасовано постанову Господарського суду АР Крим від 15.01.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2010 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В ухвалах суду про відкриття провадження по справі, закінчення підготовчого провадження допущена помилка в назві позивача та зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Обєднання «Екотех». Однак судом встановлено, що вірною назвою позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Екотех».

Адміністративний позов мотивований тим, що працівниками ДПІ в м.Сімферополі АРК була проведена комплексна документальна перевірка з питань дотримання ТОВ «НВО «Екотех» вимог податкового та валютного законодавства за період з 20.05.2004 року по 30.09.2006 року.

Позивач зазначає, що за результатами проведення перевірки 12.03.2007 року було складено акт перевірки № 1401/23-7/32992167, на підставі якого позивачу були видані податкові повідомлення рішення № 0003212301/0 від 15.03.2007 року та № 38193/0/23-7 від 21.05.2007 року про сплату податку на прибуток в сумі 31164,00 гривень та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 17300,00 гривень.

Позивач пояснює, що відповідачем в акті перевірки зазначено про те, що ТОВ «НВО «Екотех» в порушення п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до інших витрат не включена сума курсової різниці перерахунку заборгованості в іноземній валюті (позичка від нерезидента), у т.ч. за 2 квартал 2005 року в сумі 136722,00 гривень, за 3 квартал 2005 року - 3028,00 гривень, позивачем занижено обєкт оподаткування за 2005 рік в сумі 124657,00 гривень та податок на прибуток за 2005 рік в сумі 31164,00 гривень.

Позивач підкреслює, що з податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ в м.Сімферополі АР Крим від 15.03.2007 року № 0003212301//0 та від 21.05.2007 року № 38193/0/23-7 ТОВ «НВО «Екотех» не погоджується.

Позивач зазначає, що ТОВ «НВО «Екотех» отримав позикові кошти від “TECHNOPOLIS INVESTMENTS” в доларах США на валютний рахунок на підставі договору № 03/05 про надання позики від 17.02.2005 року.

Позивач підкреслює, що в ст.1 вказаного договору зазначено, що грошові кошти були надані у вигляді поворотної фінансової допомоги.

Позивач зазначає, що відповідачем застосовано п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до оподаткування поворотної фінансової допомоги, тоді як зазначений пункт регулює оподаткування тільки фінансового кредиту.

Позивач пояснює,що відображення в бухгалтерському обліку фінансового кредиту та поворотної фінансової допомоги регулюється різними нормами Закону.

Позивач підкреслює, що ТОВ «НВО «Екотех» на виконання п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включив суму отриманої поворотної фінансової допомоги до складу валових доходів за курсом НБУ, який діяв на останній день звітного періоду.

Позивач зазначає, що у звязку з тим, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не врегулювано порядок визначення валових доходів та валових витрат в частині перерахунку курсової різниці за договорами надання поворотної фінансової допомоги, податкові повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі АР Крим від 15.03.2007 року № 0003212301//0 та від 21.05.2007 року № 38193/0/23-7 є необґрунтованими.

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву просить суд у позові відмовити за наступними мотивами.

Відповідач зазначає, що позика від нерезидента у вигляді поворотної фінансової допомоги, отриманої від нерезидента не є фінансовим кредитом, який згідно п.п. 7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включається у валовий дохід і не підлягає оподаткуванню.

Відповідач пояснює, що отримана позивачем позика у вигляді поворотної фінансової допомоги від нерезидента підприємством повністю віднесена у валові доходи, що передбачано п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 абз.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач зазначає, що відповідно до п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість заборгованості, основна сума якої виражена в іноземній валюті, відбивається в податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні по офіційному курсу НБУ, що діяв на дату її виникнення.

Відповідач пояснює, що не погашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою в останній день звітного періоду по офіційному курсу НБУ, що діє на такий день, при цьому, балансова вартість такої заборгованості в наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку у разі умовного продажу заборгованості, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, при цьому, прибуток,отриманий в результаті такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку кредитора.

Відповідач зазначає, що підприємством не зроблений перерахунок за 2 квартал 2005 року у сумі 36,7 тис.грн., перерахунок за 3 квартал 2005 року в сумі 3 тис.грн., кредиторської заборгованості в іноземній валюті, що підтверджується п.3.2.1 акту перевірки підприємства і не віднесений до валових доходів відповідних періодів.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні уточнених позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення уточнених позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим, є субєктом владних повноважень, який у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Екотех» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 18.05.2004 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Екотех» взято на податковий облік у ДПІ м.Сімферополя 20.05.2004 року, зареєстровано платником податку на додану вартість 14.06.2004 року.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «Екотех» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязано виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі направлень № 161/23-7 від 29.01.2007 року та № 280/23-7 від 10.02.2007 року, виданих ДПІ у м.Сімферополі, та відповідно до наказу на продовження терміну перевірки № 209 від 08.02.2007 року посадовими особами ДПІ у м.Сімферополі згідно плану графіку перевірок на січень 2007 року проведена комплексна документальна перевірка фінансово господарської діяльності відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково Виробничим Обєднанням «Екотех» вимог податкового та валютного законодавства за період з 20.05.2004 року по 30.09.2006 року, за результатами проведення якої складено акт про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «НВО «Екотех», ЄДРПОУ 32992167, за період з 20.05.2004 року по 30.09.2006 року № 1401/23-7/32992/67 від 12.03.2007 року (надалі акт перевірки).

Судом встановлено, що документальною перевіркою встановлено порушення:

-п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», донараховано зобовязання з податку на прибуток за 2005 рік в сумі 31164,00 гривень;

-п.п.4.3.20 п.4.3, п.п.4.2.9 «г» п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума, яка була сплачена за навчання не була включена до сукупного оподаткованого доходу працівника при його звільнені. З урахуванням вимог п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону за результатами перевірки донараховане податок з доходів фізичних осіб у сумі 1014,19 гривень.

Судом встановлено, що всього за актом документальної перевірки донараховано 32178,19 гривень.

Судом встановлено, що акт перевірки було підписано головним бухгалтером та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче Обєднанням «Екотех».

На підставі акту перевірки № 1401/23-7/32992/67 від 12.03.2007 року ДПІ у м.Сімферополі винесено податкове повідомлення рішення № 0003212301/0 від 15.03.2007 року, яким за порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3,п.5.9 ст.5, п.п. .7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 48464,00 гривень, в т.ч. за основним платежем 31164,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17300,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем 22.03.2007 року до ДПІ у м.Сімферополі подано скаргу № 59/7 на податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0003212301/0 від 15.03.2007 року, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання «Екотех» просить скасувати вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

06.04.2007 року ДПІ у м.Сімферополі прийнято рішення № 19377/10/25-0 про продовження строку розгляду первісної скарги до 19.05.2007 року.

19.05.2007 року ДПІ у м.Сімферополі прийнято рішення про результати розгляду первісної скарги № 30749/10/25-0, яким податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Сімферополі № 0003212301/0 від 15.03.2007 року залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

За результатами розгляду скарги позивача 21.05.2007 року ДПІ у м.Сімферополі винесено податкове повідомлення рішення № 0003212301/1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання «Екотех» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 48464,00 гривень, в т.ч. за основним платежем 31164,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17300,00 гривень.

31.05.2007 року позивачем до ДПІ у м.Сімферополі подано скаргу № 50/2/СВ на податкові повідомлення рішення ДПІ м.Сімферополя, від 15.03.2007 року № 0003212301/0 та 21.05.2007 року № 38193/0/23-7 про нарахування податкового зобовязання в сумі 48464,00 гривень, в якому позивач просив скасувати вищевказані податкові повідомлення рішення.

20.06.2007 року ДПІ у м.Сімферополі прийнято рішення № 1444/10/25-02 про залишення скарги позивача без задоволення.

Судом встановлено, що у звязку з незгодою з податковими повідомленнями рішеннями ДПІ у м.Сімферополі № 0003212301/0 від 15.03.2007 року та № 0003212301/1 від 21.05.2007 року позивач звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне.

В ході проведення перевірки правильності визначення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче обєднання «Екотех» валового доходу від всіх видів діяльності за період з 20.05.2004 року по 30.09.2006 року податковим органом встановлено заниження позивачем валового доходу за 2005 рік на суму 139751,00 гривень, в т.ч. за півріччя 2005 року на суму 136722,00 гривень, за 9 місяців 2005 року на суму 139751,00 гривень. Також встановлено заниження валових витрат за 2005 рік в сумі 13806,00 гривень (10939,00 гривень + 4171,00 гривень + 900,00 гривень 2195,00 гривень), з яких: завищено витрати на придбання за 2005 рік на 1438,00 гривень, занижено збиток за 2005 рік на 900,00 гривень, занижена заробітна плата за 2005 рік на 10939,00 гривень, занижена сума страхових внесків за 2005 рік на 4171,00 гривень, завищено інші витрати за 2005 рік на 757,00 гривень. У звязку з допущеними порушеннями встановлено відхилення за обєктом оподаткування за 2005 рік в сумі 125945,00 гривень (139751,00 гривень 13806,00 гривень). Однак, підприємством задекларовано збиток за 2005 рік в сумі 1287,00 гривень, у звязку з чим за результатами перевірки встановлено заниження обєкту оподаткування за 2005 рік в сумі 124657,00 гривень (125945,00 гривень 1287,00 гривень). На підставі даного відхилення за результатами перевірки донараховано податок на прибуток за 2005 рік в сумі 31164,00 гривень (124657,00 гривень х 25 %).

За 1 півріччя 2005 року перевіркою встановлені валові доходи в сумі 3431003,00 гривень, з яких: доход від продажу складає 48663,00 гривень, інші доходи складають 3382340,00 гривень; валові витрати в сумі 519427,00 гривень; з них: витрати на придбання 79878,00 гривень; збиток 700,00 гривень, витрати на зарплату 116735,00 гривень, сума страхових внесків 45985,00 гривень; сума податків та зборів 131,00 гривень, відємне значення попереднього року 161249,00 гривень; інші витрати 114749,00 гривень, у звязку з чим оподаткований прибуток за 1 півріччя 2005 року склав 2911576,00 гривень (3431003,00 гривень - 519427,00 гривень), податок на прибуток за 1 півріччя 2005 року склав 727894,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що підприємством самостійно було надано уточнюючий розрахунок за 9 місяців 2005 року, згідно якого обєкт оподаткування за 9 місяців 2005 року склав 2787500,00 гривень, податок на прибуток за 9 місяців 2005 року відповідно склав 696875,00 гривень, який сплачено до бюджету одночасно зі штрафною санкцією в сумі 34800,00 гривень (5 %). У звязку з чим різниця за податком на прибуток склала 31019,00 гривень (727894,00 гривень 696875,00 гривень).

Перевіркою встановлено, що заниження валового доходу за 2005 рік в розмірі 31164 гривень було обумовлено тим, що підприємством в порушення п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включена до складу валових доходів за ряд. «інші доходи» в декларації з податку на прибуток сума курсової різниці перерахунку за кредиторською заборгованістю в іноземній валюті, отриманою підприємством за договором № 03/05 від 17.02.2005 року «на надання позики від нерезидента у вигляді поворотної фінансової допомоги» в сумі 605500 дол. США. Згідно додаткової угоди від 05.07.2006 року продовжено строк повернення наданої позики до 31.12.2006 року. На момент перевірки, згідно додаткової угоди за договором на надання позики, строк повернення продовжено до 29.07.2007 року.

Перевіряючи висновки акту перевірки судом встановлено наступне.

Позивачем 17.02.2005 р. було укладено договір №03/05 про надання позики з компанією "Technopolis Investments SA" (Швейцарія).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору кредитор надав позичальнику безвідсоткову позику у вигляді поворотної фінансової допомоги в сумі 605500 доларів США для розрахунків за забовязаннями позичальника перед банком резидентом України АКБ "Форум", строком до 20.12.2005 року.

Відповідно до додаткової угоди від 13.10.2005 р. строк дії договору було продовжено до 20.07.2006 р.

Згідно додаткової угоди від 05.07.2006 р. строк дії договору продовжено до 30.12.206 року.

Відповідно до додаткової угоди від 30.12.2006 р. строк дії договору продовжено до 29.06.2007 року.

Згідно додаткової угоди від 25.06.2007 р. строк дії договору продовжено до 31.12.2007 року.

Відповідно до додаткової угоди від 06.12.2007 р. строк дії договору продовжено до 30.06.2008 року.

Згідно додаткової угоди від 01.07.2008 р. строк дії договору продовжено до 31.12.2008 року.

Відповідно до додаткової угоди від 26.12.2008 р. строк дії договору продовжено до 31.12.2009 року.

Згідно додаткової угоди від 01.12.2009 р. строк дії договору продовжено до 31.12.2010 року.

Поворотня фінансова допомога була отримана на рахунок позивача в іноземній валюті 24.02.2005 р. в сумі 605500 доларів США, що по курсу НБУ 5,2991 еквівалентно 3208605,05 грн., що підтверджується відомостями банку UEBGGHGPXXX платник "Technopolis Investments SA" для бенефіціару ТОВ «НВО «Екотех» від 24.02.2005 року та меморіальним валютним ордером № 2949 від 24.02.2005 року про зарахування суми займу в розмірі 605500 дол.США від "Technopolis Investments SA", копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що станом на 9 місяців 2005 року, а також станом на день розгляду справи, отримана за вказаним договором поворотна фінансова допомога позивачем нерезиденту не повернена.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Таким чином, відповідно до вищевказаної норми, платник податку, що отримав поворотню фінансову допомогу (безвідсоткову) від особи, яка не є платником вказаного податку (в тому числі від нерезидента), включає в валові доходи звітнього періоду суму поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду.

Суд зазначає, що особами, які не платять податок на прибуток або мають пільги по сплаті цього податку є, зокрема, нерезиденти.

В подальшому, у разі повернення платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги (її частини) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму поворотної фінансової допомоги (її частини) в податковому періоді, в якому відбулося таке повернення.

Судом встановлено, що позивачем 06.05.2005 року була надана декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року, 05.08.2005 року декларація за 1 півріччя 2005 року, 08.11.2005 року за 9 місяців 2005 року, в яких позивачем в порушення п 4.1.6 ст. 4 Закону сума неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги не була включена до валових доходів.

Але на виконання вищевказаних норм Закону, позивач при оподаткуванні вищевказаної операції включив до складу валових доходів всю суму отриманої позики, відобразивши суму валового доходу в ряд. 01.6 в сумі 4302,9 тис. грн. (в тому числі неповерненої фінансової допомоги 3197524,40 грн.) шляхом подачі 16.12.2005 року уточнюючого розрахунку податкових зобовязань в звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, у звязку самостійно виправленою помилкою позивачем самостійно на підставі п. 17.2. ст.. 17 Закону України № 2181 нарахована штрафна санкція в розмірі 34800 гривень.

Таким чином, позивачем самостійно виконані вимоги п. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума неповерненої фінансової допомоги включена до валових доходів за 2005 рік, нараховані та сплачені податкові зобовязання з податку на прибуток зі штрафними санкціями, проти чого відповідач також не заперечує та в цій частині будь-яких порушень з боку позивача не встановлено.

Щодо висновків акту перевірки стосовно того, що позивачем в порушення п.п.7.3.3. п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включена до складу валових доходів за ряд. «інші доходи» в декларації з податку на прибуток сума курсової різниці перерахунку за кредиторською заборгованістю в іноземній валюті, отриманою підприємством за договором № 03/05 від 17.02.2005 року «на надання позики від нерезидента у вигляді поворотної фінансової допомоги» в сумі 605500 дол. США, суд зазначає наступне.

Порядок оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті встановлений п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктом 7.3.3 цього пункту визначені правила податкового обліку заборгованості в іноземній валюті. Балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються:

основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу);

сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу;

платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до абз.6 п.п.7.3.3 поворотна фінансова допомога не є заборгованістю для цілей цього пункту. Але балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку як поворотна фінансова допомога, яка обліковується на його банківському рахунку або в касі на дату закінчення звітного періоду, підлягає перерахунку за правилами цього підпункту, як це передбачено абз.5 цього підпункту. При цьому, включення суми поворотної фінансової допомоги відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу звітного періоду, в якому вона була отримана і не повернута на дату його закінчення, не звільняє платника податку від обовязку здійснювати з метою податкового обліку перерахунок балансової вартості іноземної валюти поворотної фінансової допомоги, що обліковується на банківському рахунку чи в касі, на кінець звітного періоду до її повернення.

Суд зазначає, що Вищий адміністративний суд України, скасовуючи постанову Господарського суду АР Крим від 15.01.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2008 року зауважив, що в судовому процесі судів першої та апеляційної інстанції обставини щодо облікування 605500 доларів США на банківському рахунку чи в касі позивача на 30.06.2005 року та на 30.09.2005 року встановлені не були.

Судом перевірено питання облікування Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково Виробниче Обєднання «Екотех» 605500 доларів США на банківському рахунку чи в касі на 30.06.2005 року та на 30.09.2005 року та встановлено наступне.

Суд зазначає,що поворотня фінансова допомога була отримана на рахунок позивача в іноземної валюті 24.02.2005 р. в сумі 605500 доларів США (що склало 3208544,50 гривень).

З картки по рахунку 312 за 01.06.04-31.12.05 та банківської виписки від 25.02.2005 року ТОВ «НВО «Екотех» судом встановлено, що 25.02.2005 року отримана позивачем поворотня фінансова допомога була перерахована на погашення кредиту банку «Форум» в сумі 3179400,00 гривень та сума в розмірі 29144,50 гривень сплачена за послуги банку.

Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що отримана позивачем поворотня фінансова допомога 24.02.2005 року, наступного дня, тобто 25.02.2005 року перерахована банку «Форум» на погашення кредиту. Суд зазначає, що допомога використана саме з тією метою, з якою вона була надана нерезидентом на підставі договору № 03105 від 17.02.2005 року.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 30.06.2005 року та на 30.09.2005 року на банківському рахунку чи в касі позивача 605500 доларів США не обліковувалися, що також підтверджується документами бухгалтерського обліку позивача, які досліджені в судовому засіданні. .

При цьому, суд не погоджується з доводами податкового органу стосовно того, що позивачем порушено п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого балансова вартість заборгованості, основна сума якої виражена в іноземній валюті, відбивається в податковому обліку платника податку шляхом перерахунку суми в гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату її виникнення. Податковий орган зазначає, що позивачем не зроблений перерахунок за 2 квартал 2005 року у сумі 36,7 тис.грн., перерахунок за 3 квартал 2005 року в сумі 3 тис.грн. кредиторської заборгованості в іноземній валюті.

Суд підкреслює, що податковим органом не враховано, що п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» регулює оподаткування тільки фінансового кредиту.

Відповідно до п.1.11.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що особливістю фінансового кредиту є те, що він:

-надається банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами;

-під процент.

Суд підкреслює, що поворотна фінансова допомога, надана позивачеві "Technopolis Investments SA", який не є банком нерезидентом чи небанківською фінансовою установою.

Більш того, суд зазначає, що фінансова поворотна допомога, надана позивачеві за договором № 03/05 від 17.02.2005 року є безвідсотковою позикою, що безпосередньо зазначено в п.1.1 договору.

Проаналізувавши вищевикладене, суд підкреслює, що отримані позивачем кошти за договором є фінансовою поворотною допомогою, та не відноситься до фінансового кредиту, з чим також погоджується відповідач.

Однак, суд підкреслює, що податковим органом при проведенні перевірки не було враховано те, що норми п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» регулюють оподаткування тільки фінансового кредиту.

Таким чином, висновки акту перевірки стосовно того, що позивачем не зроблений перерахунок за 2 квартал 2005 року у сумі 36,7 тис.грн., перерахунок за 3 квартал 2005 року в сумі 3 тис.грн. кредиторської заборгованості в іноземній валюті, є такими, що не відповідають дійсності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податковим органом неправомірно визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково Виробничим Обєднанням «Екотех» податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 48464,00 гривень, в т.ч. за основним платежем 31164,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 17300,00 гривень.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Таким чином, податкові повідомлення рішення ДПІ у м.Сімферополя № 0003212301/0 від 15.03.2007 року та № 0003212301/1 від 21.05.2007 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 20.12.2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 24.12.2010 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим № 0003212301/0 від 15.03.2007 року.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим № 0003212301/1 від 21.05.2007 року.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково Виробниче Обєднання «Екотех» (ЄДРПОУ 32992167) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.