Рішення № 133630991, 28.01.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/775/25 Провадження № 2/613/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 613/775/25, пров. № 2/613/38/26 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «СЕНС БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 631738186 від 12.08.2022 у розмірі 312 212, 87 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.08.2022 між банком та відповідачем було укладено кредитний договір № 631738186.

Підписавши кредитний договір сторони погодили істотні умови надання та користуванням кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідачу відкрито поточний рахунок із встановленням відновлювальної кредитної лінії та надано кредит у сумі 145 200,00 грн., з процентною ставкою 35,99 % річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 312 212, 87 грн, яка складається із простроченого тіла кредиту у розмірі 190 586, 14 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 121 575, 29 грн., овердрафту у розмірі 51,44 грн.

З метою досудового врегулювання спору банк направив позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості, проте заборгованість відповідачем не погашена.

Ухвалою суду від 02.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

22.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача адвокат Тризна Є.М. просив задовольнити позовні вимоги в частині залишку неповернутих грошових коштів тіла кредиту, в іншій частині просив відмовити. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що матеріали справи не містять підписаної відповідачем оферти - пропозиції на укладення Договору. Крім того, наданий позивачем паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом 27.07.2021, не може слугувати підтвердженням узгодження між сторонами умов кредитного договору, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Отже, вважав, що у позивача відсутні докази укладення між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем кредитного договору № 631738186 від 27.07.2021.

Також звернув увагу на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості без надання доказів про укладення сторонами кредитного договору та без надання доказів того, які умови кредитування узгоджені ними на час укладення договору, не є підтвердженням наявності та розміру заборгованості, її складових. Враховуючи те, що з рахунку знято коштів у розмірі 148902,52 грн., а внесено коштів на рахунок 40286,55 грн., та позивачем не доведено погодження між сторонами таких істотних умов договору, як сплата відсотків за кредит, відсотків за овердрафт, відсотків за прострочений овердрафт, відсотків за прострочений несанкціонований овердрафт та комісії за обслуговування основної картки, відповідач вважає за можливе визнати позовні вимоги в частині залишку неповернутих грошових коштів у розмірі 108615,97 грн., в іншій частині позовних вимог, на думку відповідача, необхідно відмовити у зв`язку з їх недоведеністю.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник відповідача зазначив, що суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Проценком М.М., та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат. Витрати за отримання рішення суду у розмірі 225,00 грн. заявлені на майбутнє, до ухвалення судового рішення по справі та набрання ним законної сили.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що адвокат Проценко М.М. здійснює свою діяльність в Адвокатському об`єднанні «СмартЛекс», з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги № 1006 від 28.01.2025. Враховуючи викладене, а також відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, представник відповідача вважав, що у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу необхідно відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено спрау до судового розгляду по суті.

Представник АТ «Сенс Банк» надав суду заяву, у якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, відповідь на відзив не подавав.

Представник відповідача адвокат Тризна Є.М. надав суду заяву, у якій просив провести розгляд справи без участі відповідача та його представника. Просив позовні вимоги просив задовольнити частково, з урахуванням обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить такого висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що підтверджується даними Акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії /а.с.11-12/.

З акцепту вбачаються умови відкриття Відновлюваної кредитної лінії, а саме: найменування продукту: «RED», мета Кредиту для особистих потреб, сума встановленої Кредитної лінії складає 145 200,00 грн., максимальний ліміт Кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставку за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою становить 35,99 % річних.

Відповідно до даних довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, підписаних 27.07.2021 ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 6865, тип кредиту - кредитування рахунку; мета отримання кредиту - споживчі цілі, ліміт кредиту- 145200,00 грн., максимальна сума ліміт кредиту - 200 000,00 грн.; строк кредитування - 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору; розрахунковий період дорівнює одному місяцю; тип картки - «MasterCard Debit World» неіменнна/іменна; строк внесення платежу - до 30 числа кожного місяця, наступного за місяцем відкриття картки; сума щомісячного платежу 848 грн.; процентна ставка - 35,99% річних; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 39,59%; абсолютне значення подорожчання кредиту - 170 грн.; кількість та розмір платежів, періодичність внесення - щомісячно, не менше розміру обов`язкового мінімального платежу - 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, мінімум 50 грн.; пеня відсутня; штрафи за прострочення внесення суми мінімального платежу, одноразово за кожний факт вчинення прострочення 100 грн. в день вчинення прострочення, 300 грн. в разі, якщо сума прострочення заборгованості не погашено протягом 5 робочих днів /а.с.9-11/.

12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 30.11.2022. Вказані обставини підтверджені копією статуту "АТ СенсБанк", затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 12.08.2022, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Даними довідки про ідентифікацію АТ «Сенс Банк» підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», ідентифікований в АТ «Сенс Банк» з одноразовим ідентифікатором 7972 /а.с.13/.

Як вбачається з виписки по рахунку за період з 27.07.2021 по 09.02.2025, 27.07.2021 ОСОБА_1 надано кредит із встановленням кредитного ліміту у розмірі 145200,00 грн. /а.с.14-16/.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом, позичальник ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 312 212,87 грн., яка складається із:

-Заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 190586,14 грн.;

-Заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 121575,29 грн.;

-Заборгованості за овердрафтом у розмірі 51,44 грн. /а.с.17/.

06.06.2024 АТ «Сенс Банк» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про усунення порушень, а саме погашеня заборгованості за кредитним договором № 631738186 у розмірі 274954,04 грн. /а.с.18/.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, до матеріалів справи долучено копію Акцепту АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка не містить підпису відповідача та не визнається останнім.

Нормами частини другої статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону «Про електронну комерцію» N 675-VIII від 03 вересня 2015 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Матеріали справи не містять пропозиції (оферти) ОСОБА_1 , як позичальника, на укладення кредитного договору (угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) № 631738186 від 27.07.2021 з погодженням усіх істотних умов, зокрема, розміру кредитного ліміту, відсотків за користування кредитом, строку кредитування, тощо.

Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, який міститься у матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому сам по собі не доводить факту погодження між сторонами у письмовому вигляді істотних умов договору.

Погодження банком (Акцепт) обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не свідчить про бажання іншої сторони - позичальника та волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору.

Підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту не підтверджує укладення договору.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 23.05.2020 по справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у вищезазначеній постанові, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Отже, підписання паспорту споживчого кредиту не може вважатися належним чином укладенням договору про споживчий кредит, дотриманням його форми та погодження умов.

Долучений до матеріалів цивільної справи розрахунок заборгованості за кредитним договором є внутрішнім документом фінансової установи, не відображає за якою процентною ставкою було нараховано заборгованість зі сплати процентів.

Тому зазначений розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості відповідача за кредитом перед Банком.

Разом з цим, суд звертає увагу, що доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно доЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Отже, доказ, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку.

На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем, банком до позовної заяви долучено виписку по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_1 за період з 27.07.2021 по 019.02.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 145200,00 грн.

За змістом зазначеної виписки ОСОБА_1 отримував кредитні кошти, користувася ними, частково виконував зобов`язання щодо їх повернення.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Згідно з даними виписки по рахунку відповідач отримав кредит у розмірі 145200,00 грн., проте Банк на регулярній основі сам збільшував кредитний ліміт, що призвело до збільшення відсотків за користування карткою, овердрафту, про нарахування яких сторони у встановленому порядку не домовились.

Отже, враховуючи, що відповідачем було погашено заборгованість у розмірі 40 286,55 грн., що підтверджується наданою позивачем випискою, з урахуванням того факту, що сторонами не було погоджено істотних умов щодо укладення кредиту, зокрема щодо розміру відсотків за користування кредитом, овердрафту, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 104 913, 45 грн.

З урахуванням викладеного, у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом та овердрафтом необхідно відмовити.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 34 % (104 913, 45 х 100% / 312 212, 87), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1273,83 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про таке.

З п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вище зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 17.10.2018 року по справі за № 301/1894/17. Аналогічні правові висновки були зроблені у постанові Верховного Суду № 826/1216/16 від 27 червня 2018 року.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано:

-Копію договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладеного між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс» в особі керуючого партнера Лойфера А.Е., згідно з яким за надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених п. 1.1.1. та п. 1.1.2 цього договору, замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) за підготовку і подання позовної заяви до суду у розмірі 375,00 грн, за отримання рішення суду у розмірі 225,00 грн, комісійну винагороду від стягнутих коштів на користь замовника у розмірі 7,85 %;

-Копію довіреності № 023781/25 від 03.02.2025, якою АТ «СенсБанк» уповноважило адвоката Проценка М.М. представляти інтереси довірителя;

-Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи, що позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Проценком М.М., а також зважаючи на те, що позивачем видано довіреність на представництво у суді його інтересів адвокатом Проценком М.М., при цьому у матеріалах справи відсутні докази того, що останній перебуває у трудових відносинах або ж є членом АО «Смарт Лекс», суд доходить висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за кредитним договором № 631738186 від 27.07.2021 у розмірі 104 913 (сто чотири тисячі дев`ятсот тринадцять гривень 45 копійок), судовий збір у сумі 1273 (одна тисяча двісті сімдесят три гривні 83 копійки), а всього 106 187 (сто шість тисяч сто вісімдесят сім гривень 28 копійок).

В іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач АТ «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 28.01.2026.

Суддя Ю.В. Уварова