Ухвала суду № 133630510, 26.01.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа №132/200/26

Провадження №2-о/132/61/26

Ухвала

про залишення заяви без руху

26 січня 2026 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного Вінницької області 20.01.2026 надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниці.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 визначено склад суду для розгляду цієї заяви - головуючого суддю Карнауха Н.П.

Розглянувши вказану заяву та долучені до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає в повному обсязі вимогам статті 318 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду це їх процесуальний обов`язок, який визначається положеннями ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Положеннями підпункту 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 гривень.

Виходячи з наведених положень законодавства за подачу цієї заяви ОСОБА_1 необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 665,6 грн. за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Калинівка/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA118999980313151206000002776; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (заявою) ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Калинівський районний суд Вінницької області.

Водночас до заяви ОСОБА_1 долучено квитанцію про сплату судового збору за іншими реквізитами.

Крім того, пунктом 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України визначено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого, повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

Заяву ОСОБА_1 мотивовано тим, що вона була дружиною громадянина Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2016 року вони з чоловіком розійшлись і разом не проживали, спілкування не підтримували, однак, документально розірвання шлюбу не оформили. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що заявниці повідомив знайомий, який забрав тіло покійного на поховання до Грузії. Попередньо Обласним бюро СМЕ Вінницької обласної ради проведено експертизу трупа ОСОБА_3 та особі, уповноваженій на поховання, видано лікарське свідоцтво про смерть. Однак, у органах ДРАЦС запис про смерть ОСОБА_3 відсутній. ОСОБА_1 має намір одружитись вдруге, але не може отримати лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , щоб зареєструвати цей факт.

Положеннями чч. 3-4 ст. 49 ЦК України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Водночас підпунктом 1 пункту 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, деталізовано положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Однак, у заяві ОСОБА_1 не наведено обставин про те, що вона була позбавлена можливості у встановленому порядку отримати дублікат лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_3 згідно із положеннями абзацу 2 п. 2.6 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), затвердженої наказом МОЗ України 08.08.2006 № 545. Зокрема, що заявниця зверталась до Обласного бюро СМЕ Вінницької обласної ради із заявою про видачу їй дублікату лікарського свідоцтва про смерть і їй було відмовлено.

Крім того, в матеріалах заяви відсутні відомості про те, що заявницею у встановленому порядку вживались заходи до отримання у компетентних органів Грузії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , з огляду на те, що згідно із заявою було здійснено репатріацію тіла померлого до цієї іноземної держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, суддя вважає необхідним заяву ОСОБА_1 залишити без руху, роз`яснивши заявниці, що у випадку неусунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Керуючись статтями 185, 294 та 318 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті особи - залишити без руху.

Встановити заявниці строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення їй копії цієї ухвали, роз`яснивши, що у випадку неусунення цих недоліків заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Карнаух