Постанова № 13362894, 07.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.10.10Справа №2а-10822/10/16/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Веселий»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання нечинним рішення та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

від позивача Кочкаренко В.О., довіреність № б/н від 12.07.2010 року;

від відповідача Володькін С.А., довіреність № 5904/9/10-0 від 19.08.2009 року;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Веселий» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовомпро визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим щодо невизнання у якості податкової звітності податкової декларації ТОВ «Пансіонат «Веселий» з податку на додану вартість за травень 2010 року, яке доведене до відома підприємства листом № 13055/10/15-2 від 21.06.2010 року; зобовязання Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим визнати та підтвердити факт своєчасного подання податкової звітності ТОВ «Пансіонат «Веселий» з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, відбулось 07.10.2010 року, позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про невизнання в якості податкової звітності податкової декларації ТОВ «Пансіонат «Веселий» з податку на додану вартість за травень 2010 року, оформлене листом № 13055/10/15-2 від 21.06.2010 року; зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Ялта АР Крим провести у карточці особового рахунку ТОВ «Пансіонат «Веселий» розрахунок податкових зобовязань відповідно до декларації ТОВ «Пансіонат «Веселий» з податку на додану вартість за травень 2010 року. На уточнених позовних вимогах представник позивача наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка була надана позивачем до ДПІ в м. Ялта АР Крим, не була визнана податковою звітністю, оскільки ТОВ «Пансіонат «Веселий» віднесено до «категорії ризику» в рамках проведеної операції «Бюджет».

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Веселий» зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 066978 від 05.06.2009 року.

Згідно з довідкою № 5698/1 від 03.07.2009 року позивач 27.12.1995 року взятий на облік ДПІ в м. Ялта АР Крим як платник податків за № 558-р(17).

Позивачем 14.08.2009 року отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100240280.

Судом встановлено, що позивачем 21.06.2010 року було подано до ДПІ в м. Ялта АР Крим декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка зареєстрована податковим органом за № 9002257205.

Листом від 21.06.2010 року № 13055/10/15-2 відповідачем позивачу було повідомлено про те, що надана за травень 2010 року податкова декларація з податку на додану вартість не визнана податковою звітністю.

Вважаючи рішення ДПІ в м. Ялта АР Крим від 21.06.2010 року № 13055/10/15-2 протиправним, позивач звернувся до ДПІ в м. Ялта АР Крим зі скаргою.

Посадовими особами ДПІ в м. Ялта АР Крим 05.07.2010 року проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість з питання дотримання податкового законодавства України позивачем за травень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2919/15-2/22325990, в якому зафіксовано порушення абзацу а) п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині неподання декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, граничний термін подання якої настав 21.06.2010 року, у звязку з чим на підставі п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 цього Закону вирішено застосовувати до позивача штраф у розмірі 170,00 грн.

Крім того, листом від 07.07.2010 року № 14305/10/15-2 ДПІ в м. Ялта АР Крим повідомлено позивачу про те, що згідно з п. 3.2 Регламенту Взаємодії між структурними підрозділами органів ДПІ в АР Крим відносно обробки підприємств при проведенні операції «Бюджет» ТОВ «Пансіонат «Веселий» віднесено до «категорії ризику». З метою недопущення використання вказаної категорії платника в якості «інструментів» мінімізації сплати податків підприємствами-вигодоотримувачами та з належним реагуванням на будь-які випадки, які можуть свідчити про дії субєктів господарювання в схемах мінімізації підприємствами-вигодоотримувачами, позивачу повідомлено про те, що представлена декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року за рішенням робочої групи в рамках проведення операції «Бюджет» не визнана як податкова декларація.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон).

Згідно з п. 1.11 Закону податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4.1.1. зазначеного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджений наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі по тексту Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації. У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону та п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» містять вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до п. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи, що згідно з вимогами п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, позивачем декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року було надано до податкового органу у визначений законом строк, а саме 21.06.2010 року (з урахуванням того, що граничний строк подання декларації припадає на вихідний день).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязковими реквізитами є: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Судом досліджено подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року та встановлено, що вона містить всі передбачені Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязкові реквізити.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про не визнання поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року було оформлено листом № 13055/10/15-2 від 21.06.2010 року. Однак, вказаний документ не містить жодних підстав (обґрунтувань) відмови відповідача визнати надану позивачем декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року податковою звітністю.

Таке обґрунтування надане відповідачем у повідомленні від 07.07.2010 року № 14305/10/15-2, відповідно до якого податкова декларація позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року не була визнана податковою декларацією робочою групою в рамках проведення операції «Бюджет», оскільки ТОВ «Пансіонат «Веселий» віднесено до «категорії ризику».

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд застосовує нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що наказ ДПА України від 09.04.2010р. №236 «Про введення в дію операції «Бюджет», на який посилається відповідач у повідомленні від 07.07.2010 року № 14305/10/15-2, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» є обовязковим, а отже, він не містить ознак підзаконного нормативно-правового акту та не може бути застосований судом при вирішенні даного спору.

Крім того, жоден із наказів ДПА України не може бути визнаний таким, що розширює або звужує перелік підстав, за якими не можуть бути визнані податковою звітністю декларації платників податку на прибуток.

Суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливість неприйняття податкової звітності у звязку з проведенням будь-яких контрольних заходів у тому числі операції «Бюджет».

Відтак, суд вважає протиправними дії відповідача щодо невизнання у якості податкової звітності декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року, про що зазначено в листі № 13055/10/15-2 від 21.06.2010 року

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач, відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності декларації за травень 2010 року не відобразив визначені в ній відомості в особовому рахунку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, первинно декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року позивачем до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим було надано 21.06.2010 року.

Таким чином, з урахуванням того, що судом було встановлено протиправність відмови відповідача прийняти надану позивачем податкову звітність, датою подання позивачем декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року слід вважати 21.06.2010 року.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою забезпечення оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби згідно з чинними нормативно-правовими актами України, Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року № 843/11123 (далі по тексту - Інструкція).

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операційз давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів - зменшено платежів» за відповідними кодами операцій.

За таких умов, суд вважає необхідним зобовязати відповідача відобразити основні показники податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Пансіонат «Веселий» за травень 2010 року з 21.06.2010 року на особовому рахунку підприємства.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд лише визнати нечинним рішення відповідача від 21.06.2010 року № 13055/10/15-2, без вимоги про визнання оскаржуваного рішення у протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 21.06.2010 року № 13055/10/15-2.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.10.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанова оформлена та підписана 12.10.2010 року.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим, оформлене листом від 21.06.2010 року № 13055/10/15-2, щодо не визнання наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Веселий» податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року (вх. № 9002257205 від 21.06.2010 року) податковою декларацією, .

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Ялта АР Крим (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Васильєва,16) відобразити показники декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Веселий» (98685, АР Крим, м. Ялта, с. Оползневе, вул. Партизанська,1) за травень 2010 р в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Веселий» по податку на додану вартість

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Веселий» (98685, АР Крим, м. Ялта, с. Оползневе, вул. Партизанська,1) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

5. Встановити Державній податковій інспекції в м. Ялта АР Крим строк для подання до суду звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2010 року 1 місяць з дня набрання законної сили постановою.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.