Постанова № 13362880, 16.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.12.10Справа №2а-12129/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Барабановій А.І.,

розглянувши за участю

представника позивача, Решоткін О.Г., довіреність № б/н від 10.12.10р.;

представник відповідача, Гришин Р.Ю., довіреність № 3 від 17.06.10р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркаффа»

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про скасування податкового повідомлення рішення та визнання незаконними дії.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду із позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення від 30.08.10р. № 0001301502/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11291,70грн., про визнання незаконними дії по зменшенню суми податкового кредиту ТОВ «Юркаффа» за червень 2010 року на підставі Акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації від 12.08.10р. № 429/1502/33180100 та Акту про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства, повноти нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість від 12 червня 2009 року № 1450/15-2/33180100.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 21.09.2010 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

11.10.10р. на адресу суду від позивача надійшов адміністративний позов про збільшення позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення рішення від 30.08.10р. № 0001301502/0 та від 29.09.10р. № 0001301502/1 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11291,70грн., про визнання незаконним дії по зменшенню суми податкового кредиту позивача за червень 2010р. на підставі Акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації від 12.08.10р. № 429/1502/33180100 та Акту про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства, повноти нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість від 12 червня 2009 року № 1450/15-2/33180100 та зобовязати утриматися від зменшення сум податкового кредиту на підставі Актів перевірки.

12.10.11р. на адресу суду від позивача надійшов адміністративний позов про збільшення позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення рішення від 30.08.10р. № 0001301502/0 та від 29.09.10р. № 0001301502/1 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11291,70грн., скасувати податкове повідомлення рішення від 04.10.10р., № 0001711502/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 33613,65грн., про визнання незаконним дії по зменшенню суми податкового кредиту позивача за червень 2010р. на підставі Акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації від 12.08.10р. № 429/1502/33180100 та Акту про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства, повноти нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість від 12 червня 2009 року № 1450/15-2/33180100 та зобовязати утриматися від зменшення сум податкового кредиту на підставі Актів перевірки, Акту про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства, повноти нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість від 16 вересня 2010 року № 665/15-2/33180100 та зобовязати утриматися від зменшення сум податкового кредиту на підставі Актів перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених в письмовому заперечені на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» є платником податку на додану вартість з 22.11.2004 та перебуває на обліку у Феодосійській МДПІ з 10.11.2004, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію №1662. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27.10.2004 основними видами діяльності підприємства є спеціалізована торгівля спортивними товарами, риболовними снастями, туристичним інвентарем, інші види оптової торгівлі, інша діяльність в сфері спорту, будівництво та ремонт суден, туристичне агентство.

Судом встановлено, що 11.08.2007 між позивачем та колективним підприємством «Експрес-Сервіс» був складений акт надання-приймання робіт (надання послуг) з виготовлення металевих конструкцій типу біг-борд у кількості 2-х штук вартістю 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн. Оплата була проведена позивачем на підставі виставлених рахунків 18.07.2007 платіжним дорученням №288 у сумі 20000,00 грн., та 08.08.2007 платіжним дорученням 10000,00 грн., 09.08.2007 платіжним дорученням №350 у сумі 10000,00 грн. За вказаними поставками постачальником були видані податкова накладна від 18.07.2007 №0000034 на суму 20000,00 грн. у тому числі ПДВ 3333,33 грн., та податкова накладна від 09.08.2007 №0000034 на суму 20000,00 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн. Як зазначено на примірнику податкової накладної, вона була отримана позивачем 01.04.2008.

За видатковою накладною від 23.08.2007 №23082 від товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаїр +» позивачем був отриманий мотор для човна Ямаха 15FMHS (№684КS1059186) вартістю 11250,00 грн., у тому числі ПДВ 1875,00 грн. Оплата була проведена позивачем безготівковим шляхом платіжним дорученням від 15.08.2007 №359 у сумі 11250,00 грн. На суму поставки позивачем була отримана податкова накладна від 15.08.2007 №366 на суму 11250,00 грн. 01.04.2008.

Судом встановлено, що за накладною від 12.03.2008 №24 позивачем був отриманий Строп-СТП-2,0/7000 вартістю 540,00 грн. від ТОВ «Вантажпідйомспецтехніка Крим» ІПН 344546901110. Оплата була проведена у повному обсязі безготівковим шляхом 28.02.2008 платіжним дорученням №32. 28.02.2008 постачальником була видана податкова накладна №10 на загальну суму поставки 540,00 грн., у тому числі ПДВ 90,00 грн. Як зазначено на примірнику податкової накладної вона була отримана позивачем 01.04.2008.

У податковій декларації за квітень 2008 року позивачем був сформований податковий кредит у сумі 47802,00 грн. Згідно додатку №5 до декларації позивачем розшифрований податковий кредит за податковими накладними, у тому числі за липень 2007 року від постачальника ІПН 324684201286 у сумі 3333,00 грн., серпень 2007 року від постачальника ІПН 325238726585 у сумі 3333,00 грн. та у сумі 47802,00 грн., лютий 2008 року від постачальника ІПН 344546901110 у сумі 90,00 грн.

Судом встановлено, що 15.10.2007 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Бріг ЛТД» був укладений договір поставки №52/2007-П. Як зазначено в договору постачальник є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100022747. 25.04.2008 за витратною накладною №БР-0001875 позивач отримав човен Бріг надувний Фалкон 400 делюкс сірий вартістю 24061,00 грн., у тому числі ПДВ 4010,17 грн. Оплата за отриманий товар була проведена безготівковим шляхом 26.02.2008 платіжним дорученням №28. За вказаною поставкою постачальником була видана податкова накладна від 26.02.2008 №445 на суму 24061,00 у тому числі ПДВ 4010,17 грн. Як зазначено на примірнику податкової накладної: «Получено 12.05.2008».

У податковій декларації за травень 2008 року позивачем був сформований податковий кредит у сумі 20140,00 грн. Згідно додатку №5 до декларації позивачем розшифрований податковий кредит травня 2008 року за податковими накладними, у тому числі за лютий 2008 року від постачальника ІПН 227174620305 у сумі 4010,00 грн.

Судом встановлено, що 29.08.2007 позивачем з приватним підприємством «Компанія «Боат Трейд Студіо» був укладений договір купівлі-продажу трейлера «UMC-boat» номер шасі У7989218570В38274 вартістю 24000,00 грн. у тому числі ПДВ 4000,00 грн. Вказаний товар був отриманий позивачем згідно видаткової накладної від 29.08.2007 №РН-0000063. На суму поставки позивачу була видана податкова накладна від 29.08.2007 №99, дублікат якої був отриманий позивачем 01.06.2008.

17.09.2007 тими ж сторонами був укладений договір купівлі-продажу №17/09-07 постачання трейлеру UMS боат 8921.8512 вартістю 24000,00 грн. у тому числі ПДВ 4000,00 грн. Вказаний товар був отриманий позивачем згідно видаткової накладної від 18.09.2007 №РН-0000082 та акту приймання-передачі трейлера від 18.09.2007. На суму поставки позивачу була видана податкова накладна від 18.09.2007 №107, дублікат якої був отриманий позивачем 01.06.2008.

15.08.2007 на підставі договору купівлі-продажу судна №15/08-07 у власність позивача був переданий катер Crownline 250 CR вартістю 105200,00 грн. у тому числі ПДВ 17533,33 грн. Вказаний товар був отриманий позивачем згідно видаткової накладної від 15.08.2007 №РН-000062 та акту приймання-передачі судна від 15.08.2007. На суму поставки позивачу була видана податкова накладна від 15.08.2007 №97, дублікат якої був отриманий позивачем 01.06.2008.

Також судом встановлено, що позивач придбав у приватного підприємства «Компанія «Боат Трейд Студіо» трейлер 2300 кг ASG Tandem вартістю 6700,00 грн. у тому числі ПДВ 1116,67 грн. На суму поставки позивачу була видана податкова накладна від 15.08.2007 №98, дублікат якої був отриманий позивачем 01.06.2008.

Вказані операції була оплачені позивачем повністю, що підтверджується копіями платіжних документів, залучених до матеріалів справи.

У податковій декларації за червень 2008 року позивачем був сформований податковий кредит у сумі 71869,00 грн. Згідно додатку №5 до декларації позивачем розшифрований податковий кредит травня 2008 року за податковими накладними від постачальника ІПН 336914626506, у тому числі за вересень 2007 року сумі 4000,00 грн., за серпень 2007 року у сумі 22650,00 грн.

У податковій декларації за липень 2008 року позивачем був сформований податковий кредит у сумі 87953,00 грн., а також визначений розмір відємного значення попереднього звітного податкового періоду (рядок 23) 231186,00 грн.

Судом встановлено, що 10.01.2007 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Сінгл-Марін» був укладений дилерський договір за яким позивач був визначений в якості офіційного дилера з продажу катерів торгівельної марки «Регал» та запасних частин до нього. Постачальник визначив себе як платника податку на додану вартість з вказівкою про наявність реєстраційного свідоцтва 03922886. На виконання вказаного договору позивач 30.09.2007 отримав за видатковою накладною катер «Регал» 1900-68685 вартістю 100000,00 грн. у тому числі ПДВ. Оплата була проведена 05.09.2007 в сумі 70000,00 грн., 07.09.2007 у сумі 30000,00 грн. 07.09.2007 позивачу була видана податкова накладна №147 на суму постачання 30000,00 грн., ПДВ 5000,00 грн., та 05.09.2007 податкова накладна №146 на суму постачання 70000,00 грн. у тому числі ПДВ 11666,67 грн. Як зазначено на примірнику податкових накладних, вказані документи отримані позивачем 03.08.2008.

У податковій декларації за серпень 2008 року позивачем був сформований податковий кредит у сумі 117092,00 грн., а також визначений розмір відємного значення попереднього звітного податкового періоду (рядок 23) 231186,00 грн.

Судом встановлено, що згідно акту від 12.06.2009 №1450/15-2/33180100 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства повноти нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 року відповідачем встановлено завищення позивачем суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду зарахованого до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду квітня на суму 8631,00 грн., травня 2008 року на суму 12641,00 грн. (8631,00 грн. квітня + 4010,00 грн. травня), червня 2008 року на суму 39291,00 грн. (8631,00 грн. квітня + 4010,00 грн. травня + 26650,00 грн. червня 2008 року). З цього приводу відповідач вказує, що позивачем завищений залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 61624,00 грн.

Суд не погоджується з висновком акту перевірки за наступними підставами.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За п. 7.4.5. Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судом, сума були віднесені позивачем до податкового кредиту на підставі дублікатів податкових накладних, що не оскаржує відповідач.

Вказана стаття надає право платнику податків сформувати податковий кредит, але ж не зобовязує його сформувати податковій кредит по даті здійснення першої події. Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Оскільки відповідні податкові накладні були отримані платником податків у наступних податкових періодах, що підтверджується написом про дату отримання на примірнику накладних, та не оскаржується відповідачем, вказані суми ПДВ були враховані під час формування податкового кредиту періоду отримання податкових накладних у повній сумі.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ, датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Відповідно до підпункту 7.2.6 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника та з'ясування достовірності й повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Як бачимо, відповідно до Закону про ПДВ подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця.

Згаданий абз. 2 п. 7 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 №165, дублює наведену норму Закону про ПДВ, тобто теж вказує на відповідне право (а не обов'язок!) платника податку.

Відповідно до п.7.4.5. ст.7 Закону про ПДВ єдиним випадком не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), є відсутність податкових накладних чи митних декларацій (інших подібних документів згідно з пп.7.2.6).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

За ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд, керуючись ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Статтею 71 КАС України визначені поняття належності та допустимості доказів, відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З урахуванням викладеного суд зазначає.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого у Мінюсті України 23.06.1997 за №233/2037 податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу. Копія податкової накладної залишається у продавця товарів (послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку.

Отож, поновлення податкових накладних може бути здійснено шляхом запиту до контрагентів та отримання від них дублікатів.

За встановленим визначенням поняття «дублікат» - це другий примірник документа, що має силу оригіналу.

Суд надходить висновку, що наявність дубліката податкової накладної є належним доказом, що підтверджує суму податкового кредиту позивача.

Посилання відповідача на те, що період, у який була здійснена оплата за отриманий товар, вже була охоплена невїздною документальною перевіркою, що оформлена актом від 05.08.2008 №2131/23-1/33180100, оскільки ним не доведено, матеріалами справи не підтверджений факт того, що вказані суми були включені у податковий кредит за моментом оплати, або відповідні податкові накладні вже були залучені для формування податкового кредиту попередніх періодів.

20.07.2010 позивачем була надана до Феодосійської МДПІ податкова декларація за червень 2010 року з вказівкою про суму різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду 146613,00 грн. (рядок 18) Згідно з даними декларації залишок відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) період (рядок 23), складає 197483,00 грн.; залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) 50780,00 грн.

12.08.2010 відповідачем був складений акт документально невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №429/15-2/33180100. За висновками акту вказано про зменшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету 10754,00 грн., та про збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 50780,00 грн. До наступного висновку відповідач прийшов у звязку з тим, що згідно з актом невїздної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства повноти нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 року від 12.06.2009 №1450/15-2/33180100 підприємству було зменшено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 61624,00 грн. Отже, як зазначено в акті, підприємством повинно було самостійно зменшити суму залишку відємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 23) у декларації з ПДВ за червень 2010 року на суму 61624,00 грн.

За висновками акту 30.08.2010 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №00013015020 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 11291,70 грн., у тому числі 10754,00 грн. основний платіж, 537,70 грн. штрафні (фінансові) санкції. 29.09.2010 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення №0001301502/1.

19.08.2010 позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року з наступними показниками: рядок 18 - різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду 32013,00 грн., рядок 23 - залишок відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) період 50780,00 грн., рядок 26 - залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 18767,00 грн.

16.09.2010 відповідач провів документальну невиїзну (камеральну) перевірку вказаної податкової декларації та користуючись висновками акту від 12.06.2009 №1450/15-2/33180100 зробив висновок про зменшення суми, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 32013,00 грн., збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 18767,00 грн.

На підставі вказаного, відповідачем приймається податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 №0001711502/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 33613,65 грн., у тому числі основного платежу 32013,00 грн., штрафних санкцій 1600,65 грн.

Пунктом 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений пунктом 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні", для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання, наказом Державної податкової адміністрації України N 327 від 10.08.2005 року, зі змінами, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України N 354 від 13.06.2007 року, затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до положень пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку.

Приписами підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено коло осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. До їх числа, поряд із іншими, віднесено особу, що була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Тобто, даною нормою чітко визначено, що право на бюджетне відшкодування позбавляються особи:

- які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування ними податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

- які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів незалежно від дати їх реєстрації платниками податку на додану вартість.

Вказані обставини у данному випадку відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Інших доводів на обґрунтування правомірності оспорюваного рішення відповідач не навів та доказів, всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України, не надав.

З урахування наведеного суд визнає протиправними та скасовує податкові повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ від 30.08.2010 №0001201502/0, від 29.09.2010 №0001201502/1, від 04.1.2010 №0001711502/0.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що до матеріалів справи додані документи, яки свідчать про те,що на час проведення позивачем розрахунків ТОВ «Юа-марін», ЗАТ «АТП №11263», ТОВ «Сінгл-Марін», ТОВ «Грузопідйомспецтехніка Крим», ПП «Компанія «Боат-трейд студіо», ТОВ «Альтаїр +», КП «Експресс-Сервіс», ТОВ «Фірма «Бріг ЛТД», були зареєстровані платниками податку на додану вартість , подавали податкову звітність, суд вважає, що відповідач, визначивши,що оформлені зазначеними вище субєктами господарювання податкові накладні не відповідають вимогам Закону про ПДВ, діяв невмотивовано, без урахування всіх обставин справи, не мав мету досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами позивачів, в наслідок чого є підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання таких дій протиправними. При цьому суд вважає необхідним зазначити,що позивачем надані докази того,що такі дії відповідача мають негативні наслідки для платника податків наступне формування суми бюджетного відшкодування податкового не визнано відповідачем саме з причин наявності висновку, викладеного у акті перевірки від 12.08.2009, про завищення ним відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту.

Щодо вимог позивача зобовязати відповідача утриматися від зменшення сум податкового кредиту на підставі актів перевірки, суд зазначає, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України предметом судового захисту є рішення, дії або бездіяльність субєкта владних повноважень, що порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто судовий захист є наступним. Упереджувальний захист здійснюється шляхом встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Таким чином позов в цієї частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.12.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.12.2010.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158163КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ від 30.08.2010 №0001201502/0, від 29.09.2010 №0001201502/1, від 04.1.2010 №0001711502/0.

3.Визнати протиправними дії посадових осіб Феодосійської МДПІ, щодо зменшення суми податкового кредиту за червень 2010 року, що визначено в акті про результати документальної невиїздної (камеральної) перевірки від 12.08.2010 №429/1502/33180100, за липень 2010 року в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки від 16.09.2010 №665/15-2/33180100 на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 12.06.2009 №1450/15-2/33180100.

4.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркаффа» судовий збір у розмірі 1,70

5.В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.