Постанова № 13362813, 14.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2010 р.Справа №2а-8181/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Котаревої Г.М. , при секретарі Лиган М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відполвідальністю "Різнопобут"

до Державної податкової інспекції в м. Судак

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача Тюлькіна Т.В., довіреність №1-юр від 19.07.10р.;

відповідача Феттаєва Г.А., довіреність № 2193/10/10-007 від 31.08.10р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Різнопобут» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000151501/0 від 03.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/0 від 03.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн.; №0000151501/1 від 26.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/1 від 26.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн.; №0000151501/2 від 01.06.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/2 від 01.06.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн.;

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.06.10р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, .

Представник відповідача заперечував проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях від 30.09.10р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Різнопобут» 21.06.1994р. зареєстроване Виконавчим комітетом Судацької міської ради АР Крим у якості юридичної особи (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є платником єдиного податку (а.с. 28-35).

Посадовими особами ДПІ в м. Судак 26.02.10р. було проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати єдиного податку ТОВ «Різнопобут» за період з 16.01.08р. по 19.01.10р.

За результатами проведеної було складено акт від 26.02.10р. № 161/15-1/22273282 (а.с. 24-25), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобовязання з єдиного податку, а саме:

єдиний податок за 4 квартал 2007 року у розмірі 289,70грн., граничний строк сплати якого настав 21.01.08р., фактично сплачений 29.01.08р.;

єдиний податок за 1 квартал 2008 року у розмірі 289,40грн., граничний строк сплати якого настав 21.04.08р., фактично сплачений 05.05.08р.;

єдиний податок за 2 квартал 2008 року у розмірі 288,00грн., граничний строк сплати якого настав 21.07.08р., фактично сплачений 20.08.08р.;

єдиний податок за 3 квартал 2008 року у розмірі 291,40грн., граничний строк сплати якого настав 20.10.08р., фактично сплачений 20.11.08р.;

єдиний податок за 4 квартал 2008 року у розмірі 294,95грн., граничний строк сплати якого настав 20.01.09р., фактично сплачений 20.02.09р.;

єдиний податок за 2 квартал 2009 року у розмірі 297,55грн., граничний строк сплати якого настав 20.07.09р., фактично сплачений 20.08.09р.;

єдиний податок за 3 квартал 2009 року у розмірі 296,90грн., граничний строк сплати якого настав 20.10.09р., фактично сплачений 19.11.09р.;

єдиний податок за 4 квартал 2009 року у розмірі 299,90грн., граничний строк сплати якого настав 20.01.10р., фактично сплачений 18.02.10р.;

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000151501/0 від 03.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/0 від 03.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн. та повторні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000151501/1 від 26.03.10р. на суму 145,39 грн.; №0000141501/1 від 26.03.10р. на суму 176,78грн., №0000151501/2 від 01.06.10р. на суму 145,39 грн.; №0000141501/2 від 01.06.10р. на суму 176,78грн. (а.с. 7-12).

Судом було перевірено правомірність та правове обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 Указу Президента України від 03.07.1998, № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»;

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що ним податкові зобовязання з єдиного податку за період з 16.01.08р. по 19.01.10р. були сплачені своєчасно.

На підтвердження цього позивачем суду були представлені відповідні платіжні доручення (а.с.78-130):

№ 37 від 19.02.09р. на суму 2400,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за січень 2009 року;

№ 53 від 10.03.09р. на суму 1225,00 грн. за призначенням платежу: податок на дивіденди за 2008 рік;

№ 64 від 20.03.09р. на суму 2620,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за лютий 2009 року;

№ 77 від 15.04.09р. на суму 2900,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за березень 2009 року;

№ 97 від 16.05.09р. на суму 2320,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за квітень 2009 року;

№ 117 від 18.06.09р. на суму 2640,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за травень 2009 року;

№ 138 від 20.07.09р. на суму 2715,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за червень 2009 року;

№ 156 від 20.08.09р. на суму 3150,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за липень 2009 року;

№ 176 від 18.09.09р. на суму 3660,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за серпень 2009 року;

№ 195 від 20.10.09р. на суму 3240,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за вересень 2009 року;

№ 214 від 19.11.09р. на суму 2996,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за жовтень 2009 року;

№ 233 від 14.12.09р. на суму 2730,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за листопад 2009 року;

№ 8 від 20.01.10р. на суму 2514,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за грудень 2009 року;

№ 18 від 29.01.08р. на суму 1225,00 грн. за призначенням платежу: податок на дивіденди за 2007 рік;

№ 34 від 20.02.08р. на суму 2040,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за січень 2008 року;

№ 50 від 20.03.08р. на суму 2130,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за лютий 2008 року;

№ 65 від 18.04.08р. на суму 2202,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за березень 2008 року;

№ 104 від 20.06.08р. на суму 2400,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за травень 2008 року;

№ 119 від 18.07.08р. на суму 3030,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за червень 2008 року;

№ 73 від 04.05.08р. на суму 500,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за квітень 2008 року;

№ 81 від 19.05.08р. на суму 1872,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за квітень 2008 року;

№ 140 від 20.08.08р. на суму 3300,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за липень 2008 року;

№ 153 від 19.09.08р. на суму 3390,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за серпень 2008 року;

№ 168 від 16.10.08р. на суму 3045,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за вересень 2008 року;

№ 190 від 20.11.08р. на суму 2985,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за жовтень 2008 року;

№ 207 від 17.12.08р. на суму 2810,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за листопад 2008 року;

№ 228 від 16.01.09р. на суму 2610,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за грудень 2008 року;

№ 24 від 18.12.07р. на суму 2300,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за листопад 2007 року;

№ 321 від 20.11.07р. на суму 2320,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за жовтень 2007 року;

№ 34 від 16.01.08р. на суму 2430,00 грн. за призначенням платежу: єдиний податок за грудень 2007 року;

Враховуючи призначення платежу та суми єдиного податку, сплачені відповідно до перелічених вище платіжних доручень, судом встановлено, що позивач має заборгованість з єдиного податку:

-за другий квартал 2009 року у сумі 307,00грн. (податкові зобовязання по єдиному податку за вказаний період складають 7982,00грн., тоді як фактично позивачем сплачено 7675,00грн.).

Суд зазначає, що за інші періоди, зазначені у акті перевірки, позивачем заборгованість була сплачена своєчасно та у повному обсязі. Стосовно податків на дивіденди за 2007 та 2008 роки, суд зазначає, що вони входили до структури єдиного податку за відповідні періоди, були визначені позивачем у відповідних розрахунках, у звязку з чим, вказівки в платіжних документах «призначення платежу: податок на дивіденди» є відповідним платіжним призначенням.

Відповідачем було зазначено, що кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення № 156 від 20.08.09р. , були перераховані в рахунок погашення в порядку календарної черговості попередньої заборгованості позивача зі сплати єдиного податку за другий квартал 2009 року.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Таким чином, враховуючи призначення платежу, зазначеного у наданих позивачем платіжних дорученнях, суд дійшов висновку, що узгоджені податкові зобовязання з єдиного податку за період з 16.01.08р. по 19.01.10р. сплачені позивачем своєчасно та у повному обсязі за винятком зобовязань з єдиного податку за другий квартал 2009 року у сумі 307,00грн.

Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно неправомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи зазначене вище, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо порушення позивачем строку для звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд вважає податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим №0000151501/0 від 03.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/0 від 03.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн.; №0000151501/1 від 26.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/1 від 26.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн.; №0000151501/2 від 01.06.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/2 від 01.06.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн., такими, що прийняті протиправно, у звязку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 20.12.10р.

На підставі викладеного, керуючись статями 94, 160-16,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим №0000151501/0 від 03.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/0 від 03.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн.; №0000151501/1 від 26.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/1 від 26.03.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн.; №0000151501/2 від 01.06.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145,39 грн.; №0000141501/2 від 01.06.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,78грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Різнопобут» (і.к. 22273282, АР Крим, м. Судак, вул. Леніна, 79) 3,40грн

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду

Суддя Котарева Г.М.