Постанова № 13362804, 06.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.10.10Справа №2а-10705/10/16/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю.,

при секретарі Габрись П.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства с. Геройське

доСакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача Вайс М.Ф., довіреність № б/н від 06.10.2010 року;

відповідачів не зявився;

Обставини справи: Комунальне підприємство с. Геройське звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001771502/0 від 09.08.2010 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.08.2010 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначив про те, що заперечує проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство с. Геройське 22.05.2003 року зареєстроване Сакською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 623897 від 22.05.2003 року.

Позивачем 15.10.2009 року до Сакської ОДПІ в АР Крим подано декларацію № 28924 з податку на додану вартість за вересень 2009 року, в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 3964,00 грн.

Крім того, 19.11.2009 троку позивачем до Сакської ОДПІ в АР Крим подано декларацію з податку на додану вартість № 33624 на суму 4112,00 грн.

Посадовими особами Сакської ОДПІ в АР Крим 09.08.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати погоджених сум податку на додану вартість за вересень та жовтень 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1305/15-02/30688897 від 09.08.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість:

по терміну сплати 30.10.2009 року по декларації № 28924 від 19.10.2009 року нараховані в картці особового рахунку узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3964,00 грн., які фактично сплачені:

- платіжним дорученням № 101 від 29.07.2010 року в сумі 1749,71 грн. з порушенням терміну сплати на 272 дні;

- платіжним дорученням № 102 від 04.08.2010 року в сумі 2214,29 грн. з порушенням терміну сплати на 278 днів;

по терміну сплати 31.11.2009 року по декларації № 33624 від 19.11.2009 року нараховані в картці особового рахунку узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4112,00 грн., які фактично сплачені:

- платіжним дорученням № 102 від 04.08.2010 року в сумі 4112,00 грн. з порушенням терміну сплати на 247 днів.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 09.08.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001771502/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4038,01 грн.

Судом було перевірено правомірність та правове обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що ним податкові зобовязання з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2009 року були сплачені своєчасно та у повному обсязі.

На підтвердження цього позивачем було представлено:

платіжне доручення № 140 від 21.10.2009 року на суму 3964,00 грн. за призначенням платежу: «податок на додану вартість за вересень 2009 року» з відміткою Відділення № 617 АКІБ «УкрСиббанку» від 22.10.2009 року про проведення операції;

платіжне доручення № 162 від 26.10.2009 року на суму 4112,00 грн. за призначенням платежу: «податок на додану вартість за жовтень 2009 року» з відміткою Відділення № 617 АКІБ «УкрСиббанку» від 27.10.2009 року про проведення операції.

Всупереч призначенню платежу, вказаному у платіжних дорученнях № 140 від 21.10.2009 року та № 162 від 26.10.2009 року відповідачем, сплачені за ними кошти, були перераховані в порядку календарної черговості в рахунок погашення попередньої заборгованості позивача.

Суд вважає такі дії відповідача неправомірними, враховуючи наступне.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Таким чином, враховуючи призначення платежу, визначеного у у платіжних дорученнях № 140 від 21.10.2009 року та № 162 від 26.10.2009 року, суд дійшов висновку, що узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2009 року у розмірі 3964,00 грн. та за жовтень 2009 року у розмірі 4112,00 грн. погашені позивачем своєчасно та у повному обсязі.

Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно неправомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає податкове повідомлення-рішення № №0001771502/0 від 09.08.2010 року Сакської ОДПІ в АР Крим таким, що прийнято протиправно, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 11.10.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 160-16,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим № №0001771502/0 від 09.08.2010 про застосування до Комунального підприємства с. Геройське штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 4038,01 грн.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь Комунального підприємства с. Геройське (96564, АР Крим, Сакський район, с. Геройське, вул. Миру, 48; ЄДРПОУ 3068897) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Александров О.Ю.