Постанова № 13362738, 30.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2010 р.Справа №2а-10513/09/0/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Котаревої Г.М. , при секретарі Тарасовій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколого-Туристичний центр в Парковом"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протипраним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача Соколов М.В., довіреність №б/н від 07.09.10р.

відповідача Вітченко В.В., довіреність №42/10-0 від 04.10.10р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколого-Туристичний центр в Парковом» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011052301/0 від 28.08.09р. про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 13473298,00грн. за червень 2009 року.

Позов тим, що Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.09.09р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.11.09р. провадження по справі було зупинено у звязку з призначенням по справі судово-економічної експертизи документів, на вирішення якої було поставлено питання щодо підтвердження висновків акту перевірки №8090/23-4/35003031 від 21.08.09р. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» в частині завищення суми бюджетних відшкодувань за червень 2009р. на 13473298,00грн. (а.с. 243, том 1)

05.10.10 р. на адресу суду надійшов висновок експерта №131від 30.09.10р. (а.с. 245-259, том 1), у звязку із чим, ухвалою суду від 05.10.10р. поновлено провадження у справі (а.с. 260, том 1).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.10р. було проведено заміну відповідача по справі на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (а.с. 8, том 2)

Представники позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, наведених у запереченні на позов від 07.10.09р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколого-туристичний центр в Парковом» зареєстровано як юридична особа 13.03.07р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (а.с. 58, том 1).

ТОВ «ЕТЦ в Парковом» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.01.2009 року № 100158196, виданим ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (а.с.70, том 1).

На підставі направлення від 18.08.09р. №1762/23-4, виданого в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (а.с. 64, том 1) та відповідно до наказу «Про проведення позапланової перевірки» від 11.08.09р. №1594 (а.с. 66, том 1), було проведено позапланову перевірку ТОВ «Еколого-туристичний центр у Парковому» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.05.09р. по 31.05.09р.

За результатами перевірки складено акт від 21.08.09 року № 8090/23-4/35003031 (а.с.10-23, том 1), за висновками якого встановлено порушення:

-п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - платником віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані (сплачені) у звязку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання у господарській діяльності платника податків. В результаті перевірки значення податкового кредиту за червень 2009р. зменшено на 4197947,00грн.

-ТОВ «ЕТЦ в Парковому» не мало права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки на порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем по справі було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009р. на 13473298,00грн. (а.с.23, том 1).

В основу вказаних висновків покладено встановлені перевіркою факти віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених постачальникам за проведення робіт по проектуванню та будівництву обєкту без отримання дозвільних документів та віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, повязаних з представницькими витратами позивача. При цьому, в акті було зазначено, що оскільки у позивача по справі не має власних можливостей для здійснення будівництва, позивач здійснює будівництво субпідрядним методом, у звязку з чим й формується податковий кредит. Проте, органами ДПС при перевірці був зроблений висновок, що на момент проведення перевірки, стверджувати про межі господарської діяльності платника податку не можливо, оскільки, згідно договору, ТОВ «РИССКО» дозволяє ТОВ «ЕТЦ в Парковом» проводити проектування та будівництво обєкту «ЕТЦ в Парковом», тобто виконує замовлення по будівництву та обєкт не введений в експлуатацію, основні засоби не переведені в склад виробничих, тому не використовуються в господарській діяльності ТОВ «ЕТЦ в Парковом».

Отже позивач на думку відповідача позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, отриманих та сплачених у звязку з придбанням послуг по проектуванню та будівництву обєкту «ЕТЦ в Парковом» з моменту проведення такої діяльності, як таких, що не відносяться до господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивач заперечував проти висновків, викладених в акті перевірки та надав заперечення до ДПІ у м. Сімферополі АРК від 26.08.09р. № 550 (а.с.35-39, том 1).

ДПІ в м. Сімферополі АРК листом №41625/10/23-4 від 28.08.09р. визнала безпідставними заперечення позивача, а висновки акту перевірки визнала такими, що відповідають діючому законодавству (а.с. 40-42, том 1).

На підставі акту перевірки від 21.08.09 року № 8090/23-4/35003031, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0011052301/0 від 28.08.09р., у якому вказано, що позивачем порушено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних звітних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 13473298,00грн. за червень 2009р. (а.с.9, том 1).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Податок як обовязковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (стаття 2 Закону № 1251-ХІІ).

Відповідно до статті 11 Закону України № 1251-ХІІ відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР вважається дата здійснення першої із подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека),

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання

платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.7.3. п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналіз зазначених норм Закону України №168/97-ВР дозволяє зробити висновок про те, що в п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений, так і про нарахований податок на додану вартість.

З аналізу норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України №168/97-ВР вбачається, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому Закон не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування. Крім того, під час тлумачення норм Закону, що регулюють порядок визначення сум бюджетного відшкодування, пріоритетне застосування мають спеціальні норми пункту 7.7 статті 7 Закону, а не сама по собі термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8 статті 1 Закону.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум податку на додану вартість постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми податку на додану вартість, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

У звязку з чим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1.1. Статуту ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» учасником Товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю «РИССКО» (а.с.48, том 1).

З довідки про загальну інформацію щодо ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» та результати його діяльності, яка є додатком до акту перевірки, вбачається, що за період перевірки підприємство здійснювало закупівлю робіт по будівництву Еколого-туристичного центру за адресою: смт. Паркове. Будівництво ведеться на 2-х суміжних земельних ділянках, площею 9,97 га та 9,5 га, на яких позивачу дозволено здійснювати проектування і будівництво обєкта відповідно до заяви в ДАБК м. Ялта від ТОВ «РИССКО» - користувача земельних ділянок на підставі договорів оренди землі, які зареєстровані в книзі записів 19.12.03 р. за №№ 00145, 00146. Підставою для проектування є рішення Сімеїзської селищної ради №304 від 10.07.2007 року. Згідно рішення Сімеїзської селищної ради №390 від 30.09.2007 року, позивачу дозволено на земельній ділянці загальною площею 19,47 га будівництво еколого-турістичного центру в Парковом. Також у довідці відзначено, що обєкти будівництва зареєстровано в Державній архітектурно-будівельній інспекції (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим), термін дії дозволів до 01.01.09р. (а.с.24-29, том 1).

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивачем в ході закупівлі робіт по будівництву обєкту, у тому числі за період, який перевірявся відповідачем, здійснювалася господарська діяльність з будівництва Еколого-туристичного центру в смт. Паркове.

З метою здійснення зазначеної діяльності ТОВ «Еколого-Туристичний Центр в Парковому» (Замовник) був укладений із ТОВ «Сінтезіс інжиніринг» (Підрядник) договір підряду №12/04-08 від 12.04.08р., за яким підрядник зобовязується власними та притягнутими силами виконувати роботи по будівництву на обєкті «ЕТЦ в Парковому»; ТОВ «Еколого-туристичний Центр в Парковому» (Замовник) був укладений договір із ТОВ «Сінтезіс інжиніринг» (виконавець) від 23.10.07р. про виконання авторського нагляду на обєкті «ЕТЦ в Парковому». Перевіркою відповідача та в процесі проведення судово-економічної експертизи було встановлено, що на підставі актів виконаних робіт за червень 2009р. по обєктам «Три сестри», «Ласточка», «Деревня» загальна сума виконаних робіт склала 22525903,37грн. згідно зведеного акту виконаних робіт №П/09 за квітень 2009р. Крім того, ТОВ «Еколого-Туристичний Центр в Парковому» (Замовник) був укладений із ТОВ «Сінтезіс інжиніринг» (Генпідрядник) договір підряду №27/10-08 від 27.10.08р., за яким генпідрядник зобовязується притягнутими силами виконувати роботи по будівництву на обєкті «ЕТЦ в Парковому». Вартість договору складає 318252111,76 грн., в тому числі й ПДВ 53042018,63 грн.

У звязку з чим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.2.1 Статуту ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» метою діяльності Товариства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку, що використовується на задоволення соціально економічних інтересів Учасників і членів трудового колективу Товариства.

За довідкою про загальну інформацію щодо ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» та результати його діяльності, яка є додатком до акту перевірки вбачається, що за період перевірки підприємство здійснювало закупівлю робіт по будівництву еколого-туристичного центру за адресою: смт. Паркове. Будівництво ведеться на земельних ділянках, на яких позивачу дозволено робити проектування і будівництво обєкта відповідно до заяви в інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю м. Ялта від ТОВ «РИССКО»- користувача земельних ділянок на підставі договорів оренди землі. Позивачу дозволено будівництво на земельній ділянці загальною площею 19,47 га згідно з рішенням Сімеїзської селищної ради №390 від 30.09.07р.

Також в довідці відзначено, що обєкти будівництва зареєстровано в Державній архітектурно-будівельній інспекції (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим), термін дії дозволів до 01.01.09р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону №168 інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування. Згідно із п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивачем в ході закупівлі робіт по будівництву обєкту, у тому числі за період, який перевірявся відповідачем, здійснювалася господарська діяльність.

Зазначене в повній мірі стосується й витрат позивача на представницькі витрати.

Так, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України, Міністерства економіки Українивід 12 листопада 1993 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 грудня 1993 р. за № 182«Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання» до представницьких витрат відносяться витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, їх транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті підприємства, установи, оплатою номерів у готелях.

Зазначені послуги були отримані позивачем на підставі документів, які у розумінні 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» повязуються із виникненням у платника податків права на податковий кредит.

З метою встановлення факту стосовно обґрунтованості висновків акту перевірки ТОВ «Еколого-Туристичний центр в Парковом» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2009 р., судом була призначена по справі судово-економічна експертиза документів, проведення якої доручено ТОВ «Інститут обліку і аудиту», на вирішення якої були поставлені питання:

- чи підтверджуються висновки акту перевірки №8090/23-4/35003031 від 21.08.2009 р. первісними бухгалтерськими документами ТОВ «Еколого - туристичного центру в Парковом»?

- чи відносяться до господарської діяльності платника податку товари, роботи (послуги), за придбання яких сплачені суми податку на додану вартість, включені до бюджетного відшкодування позивача, заявлені в декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року.

- яка сума підлягає бюджетному відшкодуванню, заявлена в декларації за травень 2009 року.

За результатами проведення судово-економічної експертизи експертом ТОВ «Інститут обліку і аудиту» було складено висновок № 131 від 30.09.10 р. (а.с.245-259, том 1).

В ході експертизи, експерт прийшов до такого висновку.

- по першому питанню: «Наданими на дослідження первинними документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» завищення бюджетного відшкодування за червень 2009 року не підтверджується».

- по другому питанню: «висновки в акті про те, що до закінчення будівництва і визначення власника закінченого будівництва зробити висновки про межі господарської діяльності платника податку не можливо та ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» купує роботи по будівництву, не будує, не споруджує і цим формує податковий кредит у квітні-червні 2009 року нормативно та наданими на дослідження документами не підтверджується, оскільки активи підприємства, якими є капітальні інвестиції у будівництво, утримуються підприємством для отримання майбутніх економічних вигід, а будівництво здійснюється на підставі будівельних контрактів, у яких ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» виступає Замовником».

- по третьому питанню: «У відповідності з наданими на дослідження документами ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» за червень 2009 року, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість утворилась у декларації за травень 2009 року і склала 13473298,00грн.

Суд зазначає, що експерт має відповідну кваліфікацію в області відповідних напрямків судових експертиз, експерта було попереджено про кримінальну відповідальність, а отже, у суду відсутні підстави не довіряти висновкам експерта.

Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що виходячи з викладеного вище судом поняття господарської діяльності та тлумачення представницьких витрат підприємства, зазначені витрати позивача у повній мірі відносяться до здійснення ним господарської діяльності.

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за червень 2009 р. на суму 13473298,00грн., в силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0011052301/0 від 28.08.09р. є протиправним та підлягає скасуванню.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 30.11.10р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 06.12.10р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011052301/0 від 28.08.09р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Еколого-Туристичний центр в Парковом» заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 13473298,00грн. за червень 2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого-Туристичний центр в Парковом» (і.к. 35003031, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45, офіс 408) 3,40грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.