Рішення № 133625890, 27.01.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2427/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за Договором № 4775430 від 29.06.2024 року у розмірі 48750,00 грн. та 2422,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.06.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4775430 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

29.06.2024 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 29.06.2024 17:03:29 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор 40280, котрий в свою чергу Боржником було 29.06.2024 17:04:40 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №4775430 , на умовах визначених офертою.

Таким чином, 29.06.2024 17:07:12 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4775430 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору , ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% на день. В окремих випадках, встановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% на день.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

Згодом Відповідач звернувся до Первісного Кредитора за отриманням додаткової суми кредиту і ініціював збільшення суми вже отриманого раніше кредиту шляхом вчинення відповідних дій в ІТС Первісного Кредитора. Первісний кредитор задовольнив даний запит, і направив Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду (додатковий договір) до Договору № 4775430, яка містила усі істотні умови, шляхом розміщення повного тексту такої Додаткової угоди (додаткового договору) в відповідному розділі особистого кабінету позичальника в ІТС Первісного кредитора. Відповідач здійснив акцепт і підписання відповідної Додаткової угоди (додаткового договору) до Договору №4775430 у тій самій формі і у той самий спосіб, що і було підписано основний договір (шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Додатковою угодою (додатковим договором) також виконало, та надало позичальнику додаткові грошові кошти у сумі 2500,00 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_3 ,яку Позичальник також вказав в відповідному розділі ІТС при заповненні заявки. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг Таким чином Відповідачем було отримано кредит в загальному розмірі 10500,00 грн. двома переказами.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно , що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Згідно із отриманою від Первісного Кредитора інформацією, Відповідач в загальній кількості 4 рази оформлював кредитні відносини з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

24.01.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-02/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-02/25 від 24.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4775430 становить 48750,00 грн і складається із: 10500,00 грн. - заборгованості за сумою кредиту, 33000,00 грн - заборгованості по відсотках та 5250,00 грн - пені, штрафу.

У судове засідання представник позивача ТОВ "Свеа Фінанс" не з`явився, у позові просив розгляд справи проводити без участі представника Товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у судові засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Правом на подання відзиву відповідач не скористалася, будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Як визначено ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 29.06.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4775430 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (додаток в системі "Електронний суд").

29.06.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор 40280, котрий в свою чергу Боржником було 29.06.2024 17:04:40 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим прийнято (акцептовано) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №4775430, на умовах визначених офертою.

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору , ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,01% на день.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

Судом встановлено, що 30.06.2024 Відповідач звернувся до Первісного Кредитора за отриманням додаткової суми кредиту і ініціював збільшення суми вже отриманого раніше кредиту шляхом вчинення відповідних дій в ІТС Первісного Кредитора. Первісний кредитор задовольнив даний запит, і направив Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду (додатковий договір) до Договору № 4775430, яка містила усі істотні умови, шляхом розміщення повного тексту такої Додаткової угоди (додаткового договору) в відповідному розділі особистого кабінету позичальника в ІТС Первісного кредитора (додаток в системі "Електронний суд").

Відповідач здійснив акцепт і підписання відповідної Додаткової угоди (додаткового договору) до Договору №4775430 у тій самій формі і у той самий спосіб, що і було підписано основний договір (шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов`язання за Додатковою угодою (додатковим договором) також виконало, та надало позичальнику додаткові грошові кошти у сумі 2500,00 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_3 ,яку Позичальник також вказав в відповідному розділі ІТС при заповненні заявки. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг Таким чином Відповідачем було отримано кредит в загальному розмірі 10500,00 грн. двома переказами. Вказані дії підтверджуються документом від надавача платіжних послуг Таким чином Відповідачем було отримано кредит в загальному розмірі 10500,00 грн. двома переказами (додаток в системі "Електронний суд").

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно , що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Згідно із отриманою від Первісного Кредитора інформацією, Відповідач в загальній кількості 4 рази оформлював кредитні відносини з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.

24.01.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-02/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором (додаток в системі "Електронний суд").

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-02/25 від 24.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4775430 становить 48750,00 грн і складається із: 10500,00 грн. - заборгованості за сумою кредиту, 33000,00 грн - заборгованості по відсотках та 5250,00 грн - пені, штрафу (додаток в системі "Електронний суд").

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормами Закону України "Про електронну комерцію".

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В силу ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1050 ЦК України, визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

Положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та відповідно до ст. 81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подав, як і не подав доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору, а тому суд також погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 4775430 від 29.06.2024 року у розмірі 48750,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., про що свідчить платіжна інструкція №526 від 22.09.2025.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за Договором № 4775430 від 29.06.2024 року у розмірі 48750,00 грн. (сорок вiсiм тисяч сiмсот п`ятдесят гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.