Постанова № 13362559, 14.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2010 р.Справа №2а-11533/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Котаревої Г.М. , при секретарі Лиган М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт"

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

позивача Гірьов Б.В. , довіреність №б/н від 06.10.10р.,

відповідача Васильєва Н.О., довіреність №61 від 11.09.10р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеніт» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Кримпро визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 10.03.10р. №0001032303 на суму 77350,14грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем при проведенні перевірки були порушені норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509 та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.09.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні від 21.10.10р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на підставі направлень №207 та №208 від 23.09.09р. (а.с. 11-12), працівниками Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим 01.03.10р. було проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці, яка належить позивачу. В ході перевірки встановлені порушення частин 11,23 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР, які виразились у реалізації алкогольних напоїв з 13.12.09р. по 01.02.10р. через РРО, що не внесений у додаток до ліцензії №993430 від 02.02.09р. За результатами вказаної перевірки було складено акт №0101/01/11/23/16322527 (а.с. 13-14).

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 02.10.09р. №0001032303, яким відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача були застосовані санкції у розмірі 77350,14грн. (а.с. 8).

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

У ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідно до п.1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205,позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону №509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Суд зазначає, що за характером перевірки, яку проводив відповідач, вона не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1-2 ст.11 Закону, оскільки під час її проведення не перевірялась своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), не досліджувались сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Наявність перевірки господарської одиниці, яка належить позивачу, у плані-графіку роботи Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на лютий 2010 року не свідчить про плановий характер перевірки в розумінні ч. 1 ст. 11 Закону, в даному випадку планова перевірка це похідне поняття від словосполучення «план на місяць».

Як було зазначене вище, державними податковими ревізорами-інспекторами Аністратову А.С. та Хохлову Д.О. перед початком перевірки представнику позивача були вручені направлення на проведення перевірки.

Цей факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями направлень, виданих 26.02.10р. Старшому державному податковому ревізору-інспектору податкової служби ІІ рангу Аністратову А.С. № 207 та Старшому державному податковому ревізору-інспектору податкової служби ІІ рангу Хохлову Д.О. № 208, на проведення перевірки ТОВ «Зеніт» з питань дотримання Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови НБУ від 15.12.04р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (а.с.11-12).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посадовими особами Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Аністратовим А.С. та Хохловим Д.О. перевірку господарської одиниці, що належить позивачу, було проведено на підставі та в межах закону, що виключає ознаки протиправності в їх діях.

Стосовно доводів представника позивача, що посадові особи ДПА в АРК не мали права здійснювати перевірку дотримання позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у звязку з тим, що вони не є працівниками Департаменту з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів або його регіонального відділення, суд зазначає наступне.

Суд підкреслює, що Законом, який визначає функції та правові основи діяльності органів податкової служби є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п.1 ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій Державної податкової адміністрації України відноситься здійснення контролю за проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Отже, судом встановлено, що до функцій державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в містах з районним поділом входить, крім того, здійснення контролю за проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» незаконний обіг спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирця виноградного, спирту-сирця плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів - імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання.

Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом уповноважені здійснювати контроль, в т.ч. за імпортом, експортом, транспортуванням, зберіганням, торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Крім того, згідно зі ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 790 від 02.06.03р., підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

-акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

-результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

-матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Отже, з вищевказаного також вбачається, що органи податкової служби мають право проводити перевірки щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, доводи представника позивача щодо того, що посадові особи Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим не мали права здійснювати перевірку дотримання позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суд визнає безпідставними.

Стосовно штрафу у розмірі 77350,14грн. за порушення, яке виразилось у реалізації алкогольних напоїв через РРО, що не внесений у додаток до ліцензії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно частини 11 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (частина 23 статті 15 зазначеного Закону.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.

Під час проведення відповідачем перевірки порядку проведення розрахункових операцій було встановлено, що у періоді з 02.02.2009 р. по 02.02.2010 року згідно додатку до ліцензії № 993430 ,виданої на магазин-бар № 11 по вул. Нахімова, 14, смт Орджонікідзе, м. Феодосія, до переліку електронних контрольно-касових апаратів внесено ЕККА «Єра101», заводський номер 29621, НПО Електромаш, 1994 року виготовлення, реєстраційний номер по книзі обліку розрахункових операцій, які знаходиться у місті торгівлі, 0111000481.

При цьому розрахункові операції з продажу алкогольних напоїв в періоді з 13.12.2009 по 01.02.2010 здійснювались через ЕККА «DATEX VP50», заводський номер ДУ 02025084, фіскальний № 0111005976.

Зазначений ЕККА було внесено до додатку до ліцензії № 190934, що діє з 02.02.2010 по 02.02.2011

Отже реалізація алкогольних напоїв здійснювалась через реєстратор розрахункових операцій, не внесений до додатку до ліцензії.

На підставі встановлення зазначених порушень (сума реалізації алкогольних напоїв за цей період склала 38675,07грн), згідно із абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону, стосовно позивача було винесено рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через, а саме 77350,14грн.

Враховуючи викладене, судом не встановлено наявність підстав для висновку щодо протиправності винесеного рішення.

Таким чином, посадовими особами позивача проведення перевірки було здійснено на законних підставах, а наявність порушень, які були встановлені зазначеною перевіркою підтверджується матеріалами справи, а саме описами готівкових коштів на місці проведення розрахунків та фіскальними чеками. Розмір штрафних санкцій, застосованих до позивача за вказане порушення відповідає вимогам діючого законодавства, а саме абз. 6 ч. 2 ст. 17 Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995р. В звязку з чим, рішення про застосування фінансових санкцій від 10.03.10р. №0001032303 на суму 77350,14грн. було винесено у межах наданих повноважень і є правомірним.

В силу викладеного, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 14.12.10р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 20.12.10р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.