Постанова № 13362388, 05.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.07.10Справа №2а-5830/10/10/0170 11:57 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мазуров С.С., директор, протокол №32 загальних зборів ЗАТ "Логос" від 05.12.2006 року; Пилипенко К.І., представник по довіреності №46 від 16.06.2010 року;

від відповідача - Добридень О.В., представник по довіреності №3909/9/10-0 від 25.08.2009 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Логос"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання протиправними дій, протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Логос» - позивач - звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим - відповідач - про визнання протиправними дій відповідача з анулювання з 15.04.2010 року реєстрації позивача як платника податку на додану вартість і з вимагання повернення Свідоцтва №100015173 про реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість; визнання нечинним оформлене актом №8/15-2 від 15.04.2010 року рішення ДПІ в м. Євпаторії АР Крим про анулювання з 15.04.2010 року реєстрації ЗАТ "Логос" як платника податку на додану вартість. Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ в м. Євпаторії АР Крим було складено акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позивача у звязку з відсутністю на протязі останніх 12 місяців податкових зобовязань з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що в акті про анулювання реєстрації його як платника ПДВ помилково вказано про відсутність на протязі останніх 12 місяців оподатковуваних поставок, оскільки у ЗАТ «Логос» в листопаді 2009 році були задекларовані податкові зобовязання, про що подано уточнюючий розрахунок, податок на додану вартість в сумі 1000грн. сплачено до бюджету.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просили адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає дії податкового органу правомірними та обґрунтованими, а акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість позивача законним та обґрунтованим, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані у судовому засіданні 17.06.2010 р. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує правомірність дій ДПІ в м. Євпаторії АР Крим тим, що згідно наданих позивачем до ДПІ податкових декларацій з ПДВ за період з березня 2009 року по лютий 2010 року у ЗАТ «Логос» були відсутні оподатковувані поставки; при співставленні в базі податкового органу встановлено що будь-якими контрагентами позивача податковий кредит по операціям з ЗАТ «Логос» не декларувався. Відповідач підтверджує надання позивачем до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим уточнюючого розрахунку за листопад 2009 року з зазначенням суми податкового зобовязання 1000грн., однак зазначає, що згідно бази податкового органу жоден з контрагентів взаємовідносини з позивачем у своїй податковій декларації не відобразив, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку по вказаним операціям ЗАТ «Логос» до ДПІ не надані. На підставі викладеного відповідачем було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача, акт про анулювання направлений ЗАТ «Логос» з вимогою про повернення свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ на протязі двадцятиденного строку з дня прийняття рішення про анулювання, що на думку відповідача відповідає вимогам діючого законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство «Логос» (код ЄДРПОУ 13501324, юридична адреса: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Конституції, буд.11) зареєстровано Виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 19 травня 1993 року як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису 12671050003000242 - т.1, а.с.6-7). Позивач взятий на облік в ДПІ у м. Євпаторії АР Крим, що підтверджено матеріалами справи, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів; зазначена обставинам представниками позивача та відповідача не оспорювалась та не заперечувалась.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ЗАТ «Логос» 20 жовтня 2006 року було зареєстровано ДПІ в м. Євпаторії АР Крим як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №100015173 серії НБ №054370 (т.1, а.с.5).

Начальником ДПІ в м. Євпаторії АР Крим 15.04.2010 року було затверджено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача на підставі абз.“г” п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон про ПДВ). Суд зазначає, що у якості підстави для анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ в акті зазначено: ЗАТ «Логос» за період з 01.03.2009 року по 28.02.2010 року (протягом дванадцяти послідовних календарних місяців) надавав до ДПІ податкову декларації з податку на додану вартість з показниками, що свідчать про відсутність оподатковуваних поставок; за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних поставок 0грн. (т.1, а.с.32).

При цьому будь-які інші підстави для анулювання реєстрації в зазначеному акті відсутні та представником відповідача під час розгляду справи з наданням документів, які містять такі відомості, не повідомлені.

Суд зазначає, що вказаний акт ДПІ в м. Євпаторії АР Крим було направлено на адресу позивача поштою з супровідним листом №4062/10/15-2 від 15.04.2010 року за підписом заступника начальника ДПІ в м. Євпаторії АР Крим (т.1, а.с.35), в якому, зокрема, міститься вимога про повернення ЗАТ «Логос» свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача до податкового органу на протязі 20 днів з дня прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Зазначений акт з супровідним листом від 15.04.2010 року було вручено позивачу поштою 23.04.2010 року (поштове повідомлення т.1, а.с.35, зворотній бік), що представниками позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось. На виконання вимог ДПІ в м. Євпаторії АР Крим, викладених в листі від 15.04.2010 року, позивач разом з листом від 30.04.2010 року повернув до податкового органу свідоцтво реєстрації платника ПДВ №100015173 від 20.10.2006 року, що підтверджено вхідним штампом ДПІ в м. Євпаторії АР Крим на вказаному листі (т.1, а.с.36) та копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача з надписом «анульовано» (т.1, а.с.36, зворотній бік).

Відповідно до пункту “г” пункту 9.8 Закону про ПДВ (в редакції станом на дату анулювання реєстрації) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем та відповідачами не повідомлено та не надано доказів обрання позивачем станом на 15.04.2010 року спеціального режиму оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 Закону про ПДВ, у звязку з чим суд приходить до висновку, що у ДПІ в м. Євпаторії АР Крим були відсутні підстави для анулювання реєстрації позивача з підстав, визначених пунктом “г” пункту 9.8 статті 9 Закону про ПДВ.

Відповідно до вимог пункту “ґ” пункту 9.8 зазначеного Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону про ПДВ платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. За підпунктом “а” п.2.1. ст.2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Обєктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону про ПДВ).

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону про ПДВ поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Зі змісту вищевказаних норм закону випливає, що необхідною умовою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є факт подання декларацій на протязі дванадцяті календарних місяців з відомостями про відсутність будь-яких операцій, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію і т.д., які оподатковуються.

Таким чином, законодавець не визначив, що платник податків повинен бути за цими операціями саме продавцем товарів чи послуг, а при здійсненні операцій виникає тільки податкове зобовязання. Під самим поняттям оподатковуваних операцій розуміється виникнення податкового зобовязання, але це зобовязання може виникати у продавця товару (послуги), тобто у контрагента за договірними відносинами з платником податків, який подає податкові декларації.

Як вбачається з копій податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за період з 01.03.2009 року по 28.02.2010 року включно, що надані позивачем під час розгляду справи, позивачем були відображені оподатковувані операції в наступних податкових деклараціях:

- в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2009 року (помилка виправлена за червень 2009 року, наданий до ДПІ 31.07.2009 року - т.1, а.с.90-94) позивачем було зазначено податковий кредит по операціям з контрагентами в сумі 1110802,00грн. При цьому ЗАТ «Логос» до вказаного уточнюючого розрахунку надані відповідні додатки: розшифровка в розрізі контрагентів; розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума 1110802,00грн. була включена позивачем до рядку 24 податкової декларації звітного періоду «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»;

- в податкових деклараціях за серпень та вересень 2009 року позивачем в рядках 23, 24 та 26 зазначено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 1110802,00грн. (т.1, а.с.95-104);

- в податковій декларації позивача за жовтень 2009 року значення рядка 26 податкової декларації попереднього періоду (рядок 23.2) зменшено на 1110802,00грн. за результатами перевірки податкового органу (рядок 23.4), в результаті чого в рядку 26 (залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду) проставлено прочерк (т.1, а.с.105-106);

- в податковій декларації за грудень 2009 року позивачем в рядку 23 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» зазначено 956082,00грн., в рядку 23.3 «значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 попереднього звітного (податкового) періоду» - 1110282,00грн., в рядку 23.4 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» - «-154200,00»; в рядку 24 «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення)» - 956082,00грн., в рядку 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)» - 956082,00грн. (т.1, а.с.109-114);

- в податкових деклараціях за січень та лютий 2010 року позивачем було зазначено обсяг придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою (рядок 10.1) в розмірі 12122,00грн. та 285,00грн. відповідно без ПДВ, сума податкового кредиту склала 2424,00грн за січень та 57,00грн. за лютий 2010 року (т.1, а.с.115-127).

Зазначені в поданих до ДПІ податкових деклараціях суми податкового кредиту та відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту підтверджено наданими під час розгляду справи копіями договорів, документів первинного бухгалтерського обліку (зокрема, актів прийому-передачі виконаних робіт), платіжних доручень, документів, що підтверджують реєстрацію контрагентів позивача як субєктів господарювання тощо (т.1, а.с.138-250, т.2, а.с.1-94).

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні акти перевірок позивача, складені ДПІ в м. Євпаторії АР Крим за період, вказаний в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 15.04.2010 року з 01.03.2009 року по 28.02.2010 року:

- акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 12.10.2009 року №2015/15-2 (т.1, а.с.61-62). За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що при заповненні уточнюючого розрахунку з ПДВ за червень 2009 року платником до складу податкового кредиту були включені податкові накладні за попередні звітні (податкові) періоди. У висновках акту перевірки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим зазначено про зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту в сумі 1110802,00грн.;

- акт про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Логос» щодо правомірності формування податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за червень 2009 року, стосовно частини, сформованої за рахунок податкових накладних, виписаних до 01.03.2008 року (т.1, а.с.63-76). В акті зазначено про використання під час проведення перевірки і фінансово-господарських документів позивача, що підтверджують перерахування грошових коштів, передачу товарів та виконання робіт, договорів тощо. За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем було безпідставно включено до податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за червень та серпень 2009 року суму податку на додану вартість в розмірі 154199,87грн. по податковим накладним, виданим до 01.03.2008 року.

Суд зазначає, що жоден з зазначених актів перевірки позивача не містить висновку про відсутність у позивача на час проведення перевірки податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит, та про порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, згідно з яким у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд також зазначає, що під час розгляду даної справи відповідачем не повідомлено про невідповідність укладених позивачем договорів вимогам діючого законодавства та не надано будь-яких доказів на підтвердження порушення вимог податкового законодавства під час виписки контрагентами ЗАТ «Логос» вказаних податкових накладних. Суд вважає необхідним зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не повідомлено про відсутність реального виконання укладених угод та не підтвердження їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Крім того, станом на дату виписки позивачем податкових накладних позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджено матеріалами справи, у звязку з чим ЗАТ «Логос» мав право на зазначення відповідних сум податкового кредиту в податкових деклараціях, що відповідачем під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось. Викладені в актах перевірки обставини та надані під час розгляду справи документи бухгалтерського і податкового обліку позивача свідчать про ведення позивачем господарської діяльності та наявність оподатковуваних поставок на протязі грудня 2009 року та січня-лютого 2010 року, що відповідачем під час розгляду справи не оспорено та відповідними доказами не спростовано. Правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум по вказаним податковим накладним саме за січень-лютий 2010 року ДПІ в м. Євпаторії АР Крим на час розгляду справи не оспорювалось, акт проведеної перевірки з цього питання або будь-які інші докази (зокрема, дані співставлення з даними контрагентів позивача по базам податкових органів), що спростовують право позивача на податковий кредит по вказаним операціям, податковим органом під час розгляду справи не надано та не повідомлено про їх наявність у третіх осіб для витребування судом та залучення до матеріалів справи.

Крім того, ЗАТ «Логос» до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим 29.12.2009 року було надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року (період, за який виправлені помилки листопад 2009 року т.1, а.с.30-31). Суд зазначає, що відповідного до вказаного уточнюючого розрахунку ЗАТ «Логос» було нараховано до сплати в бюджет податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1000,00грн., яке позивач сплатив до бюджету платіжним дорученням від 30.12.2009 року (т.1, а.с.11). Надходження вказаної суми до бюджету підтверджено також і копією особового рахунку позивача по податку на додану вартість за 2009 року (т.1, а.с.49). Зазначені в даному уточнюючому розрахунку дані про проведення позивачем оподатковуваної господарської операції підтверджені наданою позивачем під час розгляду справи копією акту №Л-000001620 здачі-приймання робот (надання послуг) від 30.11.2009 року, відповідно до якого ЗАТ «Логос» надано фізичній особі громадянину ОСОБА_4 послуги по ремонту автомобіля на загальну суму 6000,00грн., в тому числі ПДВ 1000,00грн. Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача в частині відсутності податкового кредиту в зазначеній сумі по операціям з позивачем в базі даних податкових органів по контрагентам позивача, оскільки вказані дані до відповідних без (реєстрів) вносяться на підставі податкових декларацій платників податку на додану вартість та додатків до них; але як свідчить акт здачі-приймання робіт від 30.11.2009 року послуги позивачем надані фізичній особі громадянину, який відповідно до вимог Закону про ПДВ не може бути зареєстрований як платник податку на додану вартість та, як наслідок, не подає до податкових органів за місцем реєстрації (проживання) податкових декларацій з податку на додану вартість.

Також в матеріалах справи наявний акт ДПІ в м. Євпаторії АР Крим про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету від 25.01.2010 року №79/15-02 (т.1, а.с.77), за результатами якого відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату ЗАТ «Логос» узгодженої суми податкового зобовязання по уточнюючому розрахунку з ПДВ від 29.12.2009 року в сумі 589,00грн. (задеклароване податкове зобовязання з ПДВ в сумі 1000,00грн. було частково сплачене за рахунок наявної в особовому рахунку позивача з ПДВ станом на 29.12.2009 року переплати в сумі 411,05грн.). За результатами проведеної перевірки ДПІ в м. Євпаторії АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141502/0 від 26.01.2010 року про застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ в розмірі 10% несвоєчасно сплаченої суми податкового зобовязання штрафна санкція застосована в розмірі 58,90грн. (т.1, а.с.38). Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 29.01.2010 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи позивача на корінці податкового повідомлення-рішення, та на час розгляду справи ЗАТ «Логос» ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалось, не скасовано та не змінено, що підтверджено представниками позивача та відповідача у судовому засіданні під час розгляду справи.

Проаналізувавши зазначені матеріали справи суд приходить до висновку, що дані реєстру (переліку) №221/15-2 від 15.04.2010 р. податкових декларацій ЗАТ «Логос» за дванадцять послідовних місяців з зазначенням нульового показника загального обсягу оподатковуваних поставок позивача за податкові (звітні) періоди з 01.03.2009 року по 28.02.2010 року (т.1, а.с.33, зворотній бік) та висновку ДПІ в м. Євпаторії АР Крим (т.1, а.с.34) спростовуються іншими матеріалами справи (зокрема, і наданими відповідачем); ДПІ в м. Євпаторії АР Крим під час прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача було достовірно відомості про наявність у ЗАТ «Логос» оподатковуваних поставок в листопаді 2009 року. При цьому відсутність в ДПІ на час проведення перевірки первинних документів, що їх підтверджують, не свідчить про невідповідність даних податкової декларації позивача бухгалтерському та податковому ЗАТ «Логос», відомості про проведення перевірки позивача за податковий (звітний) період листопад 2009 року представниками позивача та відповідача під час розгляду справи не надані.

Таким чином, протягом 2009-2010 років у позивача існували господарські правовідносини та наявні оподатковані операції, що підтверджуються наданими податковими деклараціями, договорами, іншими документами бухгалтерського і податкового обліку, актами перевірок тощо, що наявні в матеріалах справи.

Суд зазначає, що відповідно до вимог пп.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі - Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону про ПДВ податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Суд зазначає, що згідно з вказаними вимогами Законів України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та “Про податок на додану вартість” позивач як платник податку на додану вартість зобовязаний був подавати до податкового органу за місцем своєї реєстрації податкові декларації з ПДВ в строк до 20 числа місяця, наступного за звітним. Як свідчать матеріали справи податковим органом під час складання та затвердження акту від 15.04.2010 року дані вказаних податкових декларацій позивача враховані не були, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - позивача - було прийнято та обґрунтовано відсутністю оподатковуваних поставок, тоді як на час прийняття такого рішення, що було оформлено актом від 15.04.2010 року, у позивача були не лише наявні оподатковувані поставки, але й за результатами роботи в липні 2010 року виникло податкове зобовязання до сплати в бюджет в сумі 1000грн.00коп., яке ним сплачено.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та направлення на адресу ЗАТ «Логос» листа з вимогою про повернення свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ позивача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Таким чином під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання нечинним рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про анулювання реєстрації Закритого акціонерного товариства «Логос» в якості платника податку на додану вартість, яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №8/15-2 від 15.04.2010 року, є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Суд зазначає, що вимога ДПІ в м. Євпаторії АР Крим про повернення свідоцтва, викладена в листі від 15.04.2010 року, була заявлена саме у звязку з прийняттям відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №8/15-2 від 15.04.2010 року. Враховуючі, що вказана вимога є наслідком прийняття ДПІ в м. Євпаторії АР Крим рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, що, як встановлено судом під час розгляду справи, є неправомірним та необґрунтованим, суд приходить до висновку про протиправність дій Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим з анулювання з 15.04.2010 року реєстрації ЗАТ «Логос» як платника податку на додану вартість та протиправність дій відповідача з вимагання повернення Свідоцтва №100015173 про реєстрацію платника податку на додану вартість ЗАТ «Логос», у звязку з чим позовні вимоги в даній частині є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 05 липня 2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 13 липня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим з анулювання з 15.04.2010 року реєстрації Закритого акціонерного товариства "Логос" (код ЄДРПОУ 13501324, юридична адреса: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Конституції, буд.11) як платника податку на додану вартість.

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим з вимагання повернення Свідоцтва №100015173 про реєстрацію платника податку на додану вартість - Закритого акціонерного товариства "Логос" (код ЄДРПОУ 13501324, юридична адреса: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Конституції, буд.11).

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії про анулювання реєстрації Закритого акціонерного товариства "Логос" (код ЄДРПОУ 13501324, юридична адреса: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Конституції, буд.11) як платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №8/15-2 від 15.04.2010 року.

5. Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства «Логос» (код ЄДРПОУ 13501324, юридична адреса: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Конституції, буд.11) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кудряшова А.М.