Постанова № 13362174, 19.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.11.10Справа №2а-3170/10/10/0170 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сухобокова О.М., представник по довіреності від 21.05.2010 року №01/КА/2010-п;

від відповідача - Козіненко Т.І., представник по довіреності від 13.01.2010 року №13/10-0; Сєдих О.Г., представник по довіреності №33687/с/10-0 від 19.11.2010 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Страхового акціонерного товариства закритого типу "Крим-Афес"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Страхове акціонерне товариство закритого типу "Крим-Афес" - позивач - звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення №0000192200/0 від 26.02.2010 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки позивача податковий орган дійшов висновку про завищення збитків від операцій з акціями та векселями. На підставі акту перевірки було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток в сумі 391988,25грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 195994,13грн., а взагалі на суму 587982,38грн. Позивач стверджує, що відповідачем в акті перевірки помилково зроблені висновки про порушення САТЗТ «Крим-Афес» вимог пп.7.6.1, пп.7.6.3 п.7.6 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР у звязку з довільним проведенням надписів щодо зміни дати погашення на векселях, виданих ТОВ «Югнафтогаз». Позивач зазначає, що вказані зміни були внесені відповідно до вимог діючого законодавства векселедателем - ТОВ «Югнафтогаз», на що векселедержателем позивачем було дано згоду та зроблено відповідний надпис на зворотному боці векселя. Позивач, посилаючись на вимоги Женевської конвенції 1930 року, якою введено в дію Уніфікований закон про переводні та прості векселя, та на Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 року №2374-IIІ, зазначає, що векселя, видані ТОВ «Югнафтогаз» є дійсними. Також позивач посилається на те, що на порушення вимог п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327, висновки акту перевірки в частині завищення збитків від операцій з векселями не підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку САТЗТ «Крим-Афес». Крім того, позивач стверджує про порушення відповідачем пді час складання акту перевірки п.4.6 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 р. №1153 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), оскільки на акті перевірки відсутня печатка податкового органу. На підставі викладеного, позивач зазначив про те, що акт перевірки, складений податковим органом, не є належним доказом по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, просили у задоволенні адміністративного позову відмовити, підтримали доводи, викладені в запереченнях на адміністративний позов, що надані суду 14.07.2010 року. Згідно наданих заперечень представники відповідача наполягають на законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення, зазначають, що в ході перевірки встановлено здійснення позивачем операцій з цінними паперами. Відповідач стверджує, що під час перевірки встановлено необґрунтоване завищення позивачем збитків від зазначених операцій за 3 квартали 2008 року та за 2008 рік на суму 4833400,00грн., в наслідок чого донараховано податку на прибуток в сумі 391988,25грн. Відповідач зазначає, що під час перевірки посадовими особами позивача перевіряючим були надані векселя ТОВ «Югнафтагаз», до яких позивачем самовільно внесені зміни: зроблені виправлення в частині дати їх предявлення до платежу. Однак з пояснень колишніх керівників ТОВ «Югнафтагаз» та позивача слідує, що векселів відповідні зміни не вносились, у звязку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Страхове акціонерне товариство закритого типу «Крим-Афес» (код ЄДРПОУ 16331638, юридична адреса: 95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, буд.133) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 27.10.1997 року (номер запису про включення відомостей до ЄДР №18821200000003852 т.1, а.с.7-25). Позивач як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, що представниками сторін під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Судом встановлено, що працівниками відповідача з 29.01.2010 року по 18.02.2008 року було проведено виїзну планову перевірку Страхового акціонерного товариства закритого типу «Крим-Афес» (надалі - САТЗТ «Крим-Афес») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт №1993/22-1/16331638 від 18.02.2010 року (т.1, а.с.27-67, 115-147).

Згідно з висновками даного акту під час перевірки позивача встановлено, зокрема, порушення САТЗТ «Крим-Афес» вимог пп.7.6.1, пп.7.6.3 п.7.6 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, а саме: завищено збиток від операцій з векселями за 3 квартали 2008 року та за 2008 рік на суму 4833400,00грн., нараховано податок на прибуток у розмірі 391988,25грн.

В акті перевірки зазначено, що станом на 01.07.2008 року та станом на 30.09.2009 року сума отриманих позивачем векселів склала 4833,4тис.грн. В акті перевірки (а.с.134) податковим органом наведено перелік векселів: №613244857097, №613244857101, №613244857100, №613244857422, №613244857421, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Югнафтагаз» (код ЄДРПОУ 32468360, юридична адреса: м. Сімферополь, вул. Київська, 133, кв.38). Податковим органом в акті перевірки вказано, що вексель №613244857421 під час проведення перевірки надано не було; у векселях №613244857097, №613244857101, №613244857100, №613244857422 на порушення діючого законодавства пп.7.6.1, пп.7.6.3 п.7.6 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - самовільно зроблено написи у даті погашення векселя, термін позовної давності по векселям на початок перевірки сплив.

Вказаний акт перевірки було вручено посадовим особам позивача 18.02.2010 року, що підтверджено їх підписами в акті та представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АРК 26 лютого 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток у сумі 391988,25грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1959974,13грн., а взагалі - на суму 587982,38грн. (т.1, а.с.26, 150). Зазначене рішення вручено позивачу 02.03.2010 року (поштове повідомлення а.с.149), що підтверджено позивачем в тексті позовної заяви та представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось і не заперечувалось.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, а також про результати розгляду таких скарг, зокрема, про повне або часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2010 року №0000192200/0. Про такі обставини також не повідомлено представниками позивача та відповідача під час розгляду справи в суді.

Суд також зазначає, що позивач в поданому адміністративному позові та під час надання пояснень в судових засіданнях під час розгляду справи в суді не оспорює підстави та порядок проведеної перевірки, своєчасність повідомлення про її проведення, дотримання порядку оформлення акту перевірки тощо; дотримання порядку проведення зазначеної перевірки та оформлення її результатів не є предметом даного адміністративного спору. У звязку з викладеним судом не розглядаються та не оцінюються дії відповідача стосовно дотримання порядку проведення перевірки, оформлення її результатів і повідомлення позивача про висновки податкового органу стосовно порушення САТЗТ «Крим-Афес» вимог податкового законодавства, та не розглядається питання щодо визнання дій податкового органу, що повязані з проведенням перевірки, неправомірними. Крім того, в матеріалах справи наявні: розписка про отримання посадовою особою позивача повідомлення про проведення перевірки 19.01.2010 року (т.1, а.с.148), направлення на проведення перевірки №100/22-1 від 28.01.2010 року, яке вручено керівнику позивача 29.01.2010 року (т.1, а.с.114), акті перевірки зазначено про вручення вказаних документів посадовим особам САТЗТ «Крим-Афес» та вчинення запису в журналі перевірок, що представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем суду були надані завірені мокрою печаткою позивача копії простих векселів, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Югнафтагаз»:

- №613244852271 на суму 490тис.грн., особа, якій повинен бути здійснений платіж Страхове акціонерне товариство закритого типу «Крим-Афес»; строк сплати - за предявленням, але не раніше 19 червня 2005 року; слова «19 червня 2005 р.» закреслені та зверху написано «19 червня 2015 р.» (з зазначенням дати 19.06.2005 р.), на зворотному боці векселя зазначено про передачу його позивачем шляхом індосаменту Відкритому акціонерному товариству «Обєднаний комерційний банк», про передачу векселя шляхом індосаменту знову позивачу (т.1, а.с.81). На зворотному боці векселя наявний надпис: відповідно до змін від 19 червня 2005 р.;

- №613244857097 на суму 490тис.грн., особа, якій повинен бути здійснений платіж Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейд»; строк сплати - за предявленням, але не раніше 04 листопада 2003 року; слова «04 листопада 2003 р.» закреслені та зверху написано «19 червня 2015 р.» (з зазначенням дати 01.11.2003 р.); на зворотному боці векселя зазначено про передачу його ТОВ «Грейд» шляхом індосаменту позивачу (т.1, а.с.82). На зворотному боці векселя наявний надпис: відповідно до змін від 01 листопада 2005 р.;

- №613244857100 на суму 2310тис.грн., особа, якій повинен бути здійснений платіж Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейд»; строк сплати - за предявленням, але не раніше 19 червня 2005 року; слова «19 червня 2005 р.» закреслені та зверху написано «19 червня 2015 р.» (з зазначенням дати 19.06.2005 р.); на зворотному боці векселя зазначено про передачу його ТОВ «Грейд» шляхом індосаменту позивачу (т.1, а.с.83). На зворотному боці векселя наявний надпис: відповідно до змін від 19 червня 2005 р.;

- №613244857101 на суму 1215тис.грн., особа, якій повинен бути здійснений платіж Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейд»; строк сплати - за предявленням, але не раніше 19 червня 2005 року; слова «19 червня 2005 р.» закреслені та зверху написано «19 червня 2015 р.» (з зазначенням дати 19.06.2005 р.); на зворотному боці векселя зазначено про передачу його ТОВ «Грейд» шляхом індосаменту позивачу (т.1, а.с.84). На зворотному боці векселя наявний надпис: відповідно до змін від 19 червня 2005 р.;

- №613244857422 на суму 490тис.грн., особа, якій повинен бути здійснений платіж Страхове акціонерне товариство закритого типу «Крим-Афес»; строк сплати - за предявленням, але не раніше 19 червня 2006 року; слова «19 червня 2006 р.» закреслені та зверху написано «19 червня 2015 р.» (з зазначенням дати 19.06.2006 р.), на зворотному боці векселя зазначено про передачу його позивачем шляхом індосаменту Акціонерному комерційному банку «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», про передачу векселя шляхом індосаменту знову позивачу (т.1, а.с.85). На зворотному боці векселя наявний надпис: відповідно до змін від 19 червня 2006 р.

З вказаних копій векселів вбачається, що всі векселі під час їх виписки були підписані від імені ТОВ «Югнафтагаз» директором вказаного підприємства ОСОБА_4 (про що свідчить зазначення його посади, прізвища та ініціалів і підпис) та завірені круглою печаткою підприємства.

Також всі надані копії векселів містять виправлення дати платежу на 19.06.2015 року; рядом з виправленням в тексті векселів зазначено дату, прізвище та ініціали ОСОБА_4 та підпис. На зворотному боці векселів надпис «відповідно до змін» з зазначенням відповідних дат, вказанням : голова правління ОСОБА_5 та підпису є останнім. На зазначених надписах на кожному з векселів проставлені відбитки круглих печаток Страхового акціонерного товариства закритого типу «Крим-Афес» з зазначенням коду ЄДРПОУ позивача та літери «Д».

Судом під час розгляду справи у якості свідків були допитані ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснив, що на час виписки вказаних векселів він був директором ТОВ «Югнафтагаз». Векселі, що наявні в матеріалах справи (були надані свідку для огляду під час допиту у судовому засіданні), він підписав, будучи директором ТОВ, для оформлення боргу ТОВ «Югнафтагаз», який в наступному мав бути погашеним. Разом з тим, на час його звільнення після двох років роботи в ТОВ зазначений борг ще не було погашено. Свідок стверджує, що будь-які зміни до векселів, в тому числі в частині дати предявлення до платежу, ним не вносились, своїм підписом зазначені зміні він не завіряв; про внесення таких змін йому нічого не відомо. Під час огляду копій векселів, що наявні в матеріалах справи, ОСОБА_4 пояснив, що підпис на векселях рядом з надписами про зміну дати предявлення до платежу йому не належить, відповідних надписів про зміну дати предявлення платежу він до векселя не вносив. ОСОБА_4 також зазначив, що векселі, копії яких були оглянути ним в матеріалах справи, він бачив лише єдиний раз під час їх виписки, кому саме вказані векселі були передані після їх виписки він не знає та їх теперішнє місцезнаходження йому не відомо.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснив, що до 27.02.2008 року він був головою правління САТЗТ «Крим-Афес». Свідок стверджує, що під час його роботи на зазначеній посаді в САТЗТ «Крим-Афес» він не здійснював пролонгації будь-яких векселів або інших цінних паперів, не розписувався на оборотній стороні векселів про їх продовження та не ставив на свій підпис печатку. Під час допиту у якості свідка ОСОБА_5 оглянув копії векселів, що наявні в матеріалах справи, та пояснив, що текст на зворотному боці векселів виконаний не ним, підпис йому не належить, печатка з літерою «Д», що проставлена на підписі та останній фразі, була виготовлена в листопаді 2009 року, у звязку з чим не могла бути проставлена на останньому надписі на зворотному боці в листопаді 2003 року, червні 2005 року та червні 2006 року, на які припадають дати нібито внесених змін. Показання ОСОБА_5 також підтверджені його письмовими свідченнями (т.1, а.с.167-168), які за змістом співпадають з показаннями, наданими у суді.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до акту перевірки №1993/22-1/16331638 від 18.02.2010 року на протязі перевіреного періоду бухгалтерський облік позивача вівся фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 на підставі договору №7 від 15.06.2002 року, дію якого було продовжено додатковими угодами №8 від 01.01.2008 року та №9 від 01.04.2009 року (вступна частина акту перевірки т.1, а.с.116).

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснила, що САТЗТ «Крим-Афес» векселя ТОВ «Югнафтагаз» загальною вартістю 4833400,00грн.: №613244857097, №613244857100, №613244857101, №613244852271, №613244852422, оскільки вексель №613244857101 номінальною вартістю 1215000,00грн. був частково оплачений векселедателем на суму 75820,00грн. його вартість по бухгалтерському обліку склала 1195300,00грн. Свідок зазначив, що в податковому обліку позивача витрати, понесенні у звязку з придбанням зазначених векселів, в сумі 4883400,00грн. були відображені в додатку К2 до декларації про доходи страхувальника. Також свідок пояснила, що відповідні дані до бухгалтерського обліку підприємства були внесені нею на підставі первинних бухгалтерських документів актів приймання-передачі та договорів; саме векселів їй для внесення даних до бухгалтерського та податкового обліку керівництвом САТЗТ «Крим-Афес» не надавались та місце їх знаходження їй не відомо.

Суд зазначає, що на вимогу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим під час проведення перевірки та виготовлення акту перевірки векселя, копії яких наявні в матеріалах справи, надані не були; на запит податкового органу САТЗТ «Крим-Афес» була надана відповідь №05/01 від 17.02.2010 року, згідно з якою документи по векселям були здані до архіву (т.1, а.с.157). На вимогу суду про надання оригіналів вказаних векселів для їх огляду під час розгляду справи позивачем були надані письмові пояснення (т.1, а.с.162), згідно з якими 19.08.2010 року до Київського районного відділу СМУ ГУ МВС України в АР Крим була направлена заява про крадіжку векселів, що виявлена в ході проведення ревізії. В матеріалах справи також наявні постанова від 19.08.2010 року про порушення кримінальної справи №11005030999 за фактом таємного викрадення майна з офісу САТЗТ «Крим-Афес» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (т.2, а.с.1); лист в.о. начальника Київського районного відділу СМУ ГУ МВС України в АР Крим від 19.10.2010 року №49/1-11936(т.1, а.с.250), згідно з яким на зазначену дату по порушеній кримінальній справі проводиться досудове слідство.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна постанова прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим від 30.04.2010 року про порушення кримінальної справи №11001040081 за фактом внесення посадовими особами САТЗТ «Крим-Афес» завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу, зловживання своїм службовим положенням, що потягло тяжкі наслідки, за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (т.1, а.с.77). Під час розслідування даної кримінальної справи на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Залізничного району м. Сімферополя АР Крим юриста 1-го класу Савченко С.В. з даної справи було вилучено копії векселів, завірені підписом головуючого правління П.А. Авдєєва та мокрою печаткою САТЗТ «Крим-Афес» (т.1, а.с.78-80).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 року №1201-ХІІ (Закон, що був чинним на час виписки ТОВ «Югнафтагаз» векселів, копії яких наявні в матеріалах справи) вексель належить до цінних паперів. Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Суд зазначає, що станом на 3 квартал 2008 року та на кінець 2008 року (період, що зазначено в акті перевірки) Закон України ««Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 року №1201-ХІІ втратив чинність у звязку з прийняттям Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року №3480-IV.

Відповідно до вимог частини 1 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Згідно частити 5 статті 3 даного Закону вексель відноситься до боргових цінних паперів, тобто цінних паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента (юридичної особи, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками) сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. Статтею 14 вказаного Закону встановлено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Таким законом для субєктів господарювання в Україні, є Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, який на території України застосовується з урахуванням застережень, передбачених Законом України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 року №2374-IIІ.

З 06.01.2000 року для України набули чинності: Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенція про гербовий збір стосовно переказних векселів та простих векселів (Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» від 06.07.1999 року №826-XIV).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобовязання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець). Аналогічні вимоги до форми веселю визначені і ст. 21 Закон України "Про цінні папери і фондову біржу", який був чинним на дату виписки векселів ТОВ «Югнафтагаз».

При цьому, ст. 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком наступних випадків: простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням; при відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця; простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Стаття 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлює, що вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасата або векселедавця, інших зобовязаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі не виключає можливості виправлення тексту векселя після його виписку в обіг. При цьому йдеться не про виправлення технічного характеру (виправлення явної описки, граматичної помилки тощо), а про внесення до тексту векселя таких виправлень, які змінюють сам зміст документа, обсяг та характер відповідальності осіб, що поставили свої підписи на векселі.

Статтею 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" також передбачено вносити векселедавцем зміни до тексту векселя.

Згідно ст.77 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71).

Суд зазначає, що під час розгляду справи представниками позивача та відповідача не надано будь-яких доказів неправомірності та необґрунтованості видачі вказаних векселів ТОВ «Югнафтагаз» на час їх виписки.

Однак позивачем наявна на звороті веселів печатка з літерою «Д», яка нібито засвідчує внесенні зміни до векселів з боку САТЗТ «Крим-Афес», була отримана лише після 01.01.2009 року (про що свідчить заява позивача про видачу дозволу на печатку т.1, а.с.153) та лист начальника сектора РС ГУМВД України в АР Крим (т.1, а.с.155) про видачу дозволу на виготовлення дублікату печатки лише 01.11.2009 року).

На підставі викладеного судом встановлено, що зміни в частині дати предявлення до платежу до векселів фактично не вносились.

Згідно статті 34 Уніфікованого Закону "Про прості і переказні векселі", переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом 1 року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Відповідно до ст.38 вказаного Закону, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Пред'явлення переказного векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню для платежу.

Статтею 35 цього ж Закону передбачено, що строк платежу за переказним векселем, що підлягає сплаті у визначений строк від пред'явлення визначається або датою акцепту, або датою протесту. При відсутності протесту недатований акцепт вважається стосовно акцептанта здійсненим в останній день строку, визначеного для пред'явлення для акцепту.

Згідно п.2 ст.78 Уніфікованого Закону "Про прості і переказні векселі", прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23 цього Закону, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі.

У відповідності до ст.25 Уніфікованого Закону "Про прості і переказні векселі", відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом, дата якого є початком строку від пред'явлення.

Як встановлено судом під час розгляду справи, зазначені векселі у визначений законом термін до оплати не предявлялись та не були опротестовані.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено законом або договором.

За приписами частини 5 статті 267 та частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту; позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, яким встановлено порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням (пп.7.6.3 п.7.6 ст.7 зазначеного Закону). Згідно з пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 вказаного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено неправомірність нарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, невідповідність відомостей, викладених в акті перевірки, фактичним обставинам справи. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначені в акті перевірки факти відповідають дійсності, підтверджені іншими матеріалами справи, у звязку з чим ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій.

Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача належить відмовити.

У звязку зі складністю справи судом 19 листопада 2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 26 листопада 2010 року постанова складена та підписана у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.