Постанова № 13362155, 21.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.10Справа №2а-3687/10/16/0170 (13:06) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Александрова О.Ю., при секретарі Габрись П.С., розглянувши за участю

представника позивача Бабіч Л.Й., довіреність № б/н від 10.01.09р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Заря"

до державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Гайновського Юрія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим

про визнання протиправними дії, визнання недійсним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Заря"звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Гайновського Юрія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим про визнання протиправними дії, визнання недійсним та скасування припису № 001039 від 01.12.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний інспектор Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Гайновський Ю.В. під час проведення перевірки помилково, без з'ясування усіх обставин, дійшов висновку про порушення позивачем ст. 20 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим винесений припис є недійсним та підлягає скасуванню.

Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримані у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, третя особа у судове засідання явку представника не забезпечила, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином - судовими повістками, про причини неявки суду не повідомили, письмових заперечень на адміністративний позов не надали.

Відповідно до ч.2 ст.40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобовязані своєчасно повідомити про це суд.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю не зявившегося відповідача та представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

01.12.2009р. за результатами перевірки додержання позивачем вимог земельного законодавства, державним інспектором Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Гайновським Юрієм Володимировичем складений припис № 001039, яким зафіксовано, що Закритим акціонерним товариством "Агрофірма "Заря" під час користування на підставі довгострокової оренди (договір оренди № 35 від 20.09.2005р) земельною ділянкою площею 133,9522га, яка розташована на території Абрикосівської сільської ради Первомайського району АР Крим, порушено цільове призначення зазначеної ділянки, а саме, з урахуванням первинного сільськогосподарського призначення земельної ділянки, Закритим акціонерним товариством "Агрофірма "Заря" збудовані об'єкти водного фонду - штучне водоймище, що є порушенням ст. 20 Земельного кодексу України, оскільки, документи про зміну цільового призначення даної земельної ділянки відсутні. Приписом встановлений термін усунення зазначеного порушення протягом 30 днів до 01.01.2010р., що стало підставою звернення позивача до суду.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо складання припису про усунення порушень земельного законодавства, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель АР Крим є органом державної виконавчої влади, який здійснює свою діяльність відповідно до законів України, Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель АРК і покладених на нього завдань в сфері регулювання земельних відносин.

У відповідності до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Поняття землі визначено у ст.1 Земельного Кодексу України, де зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 2 Земельного Кодексу України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 5 Закону України "Про охорону земель" (далі - Закон N 962-IV) передбачено, що регулювання в галузі охорони земель здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, встановлених законом.

Відповідно до ст.19 Закону №962-IV державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється Законом України №963-ІV від19.06.2003р. “Про державний контроль за використанням та охороною земель” із змінами і доповненнями (далі - Закон №963-ІV), якийрегулює правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Статтею 4 Закону №963-ІV передбачено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст.5 Закону №963-ІV державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №963-ІV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему України по земельних ресурсах від12.12.2003р. №312 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.12.2003р. за №1223/8544, встановлено процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначено підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що Держземінспекція та її територіальні органи (далі - інспекційні органи Держкомзему) проводять такі види перевірок:

- планові;

- позапланові;

- оперативні.

Згідно п.п., 3.1 п.3 вказаного Порядку планові перевірки з питань додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства проводяться не частіше одного разу на календарний рік.

Планові перевірки проводяться у відповідності до квартальних планів робіт, затверджених керівниками інспекційних органів Держкомзему.

Інспекційний орган Держкомзему не пізніше десяти днів до початку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичній чи фізичній особі, яких планується перевірити, повідомлення про проведення перевірки.

У повідомленні зазначаються дата початку проведення перевірки, перелік документів, які необхідно надати інспекційному органу Держкомзему до початку проведення перевірки, та визначається порядок їх надання.

Тривалість планової перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів. У разі виникнення обставин, що вимагають продовження терміну перевірки, його може бути продовжено наказом керівника відповідного інспекційного органу Держкомзему або особою, яка виконує його обов'язки, але не більше ніж на 5 робочих днів. Подальше продовження терміну проведення планової перевірки не допускається.

Таким чином, судом встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право проводити перевірки у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель фізичними особами, які є користувачами земельних ділянок та складати приписи за результатами таких перевірок.

У судовому засіданні представником позивача не заперечувалося, що державним інспектором Гайновським Ю.В. не порушено вищезазначених вимог законодавства під час проведення перевірки, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій по винесенню припису протиправними є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсним та скасування припису № 001039 від 01.12.2009р. суд зазначає наступне.

Статтею 78 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Ст.1 Закону України "Про оренду землі" N 161-XIV, 06.10.1998р. передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

29.02.2000р. Закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Заря" (код ЗКПО 25152142) зареєстровано Первомайською районною державною адміністрацією АР Крим як юридична особа.

Згідно довідки АБ № 190816 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД ЗАТ "Агрофірма "Заря", зокрема, 01.13.0 є вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв та прянощів.

20.09.2005р. між орендодавцем Первомайською районною державною адміністрацією та орендарем Закритим акціонерним товариством "Агрофірма "Заря" укладений договір оренди земельної ділянки № 35 із земель не витребуваних сертифікатів, загальною площею 133,9522га, у тому числі сад - 128,3342га, під господарськими шляхами і прогонами - 5,6180га. Згідно п. 16 Договору цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Пунктом 28 Договору передбачено право орендаря за письмовою згодою орендодавця здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Земельна ділянка передана за Актом передачі від 10.08.2005р.

Розпорядженням № 552-р від 09.11.2006р. Первомайською районною державною адміністрацією наданий ЗАТ "Агрофірма "Заря" дозвіл на проведення робіт з будування системи краплинного зрошування саду на площі 129,77га у т. ч. 1-ої черги 87га.

05.04.2006р. позивачем отриманий дозвіл ДАБК Первомайського району АР Крим на виконання будівельних робіт ставка - накопичувача для саду.

Актом від 18.01.2007р. Державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'акт ставок -накопичувач ЗАТ "Агрофірма "Заря".

Згідно з частиною першою статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: сільськогосподарського призначення; житлової та громадської забудови; природно-заповідного й іншого природоохоронного, а також оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення; водного фонду; промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина перша статті 20 ЗК України), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування - на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частина перша статті 123 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно, на підставі вищезазначених отриманих документів використовується земельна ділянка за цільовим призначенням - сільськогосподарське призначення.

Частиною 1 ст. 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 1 Закону України "Про меліорацію земель" N 1389-XIV, 14.01.2000 встановлено, що меліорація земель - це комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь; меліоративні заходи - це роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт; меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях.

Статтею 4 вищевказаного Закону передбачено, що гідротехнічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення поліпшення земель з несприятливим водним режимом (перезволожених, пере осушених тощо), регулювання водного режиму шляхом створення спеціальних гідротехнічних споруд на схилових та інших землях з метою поліпшення водного і повітряного режиму ґрунтів та захисту їх від шкідливої дії води (затоплення, підтоплення, ерозія тощо).

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час будівництва ставка -накопичувача позивачем здійснювалися меліоративні заходи, тобто роботи, спрямовані на поліпшення земель з несприятливим водним режимом, для забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції, а саме поливу насаджень фруктового саду, тобто для розміщення відповідної виробничої інфраструктури, а відтак, для здійснення зазначених робот згідно ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України, не потрібно здійснювати цільове призначення земель.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо вінзаперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, не надано доказів в обґрунтування правомірності свого рішення викладеного у приписі № 001039 від 01.12.2009р., а також не доведено порушення позивачем ст. 20 ЗК України.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття припису, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги в частинні скасування припису № 001039 від 01.12.2009р. підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного випливає, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд припис № 001039 від 01.12.2009р. визнати недійсним та скасувати, тобто позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права без вимоги про визнання оскаржуваного рішення протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати припис Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим № 001039 від 01.12.2009р.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулося 21.09.2010р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено та підписано 27.09.2010р.

Керуючись ст.ст.94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати припис від 01.12.2009р. № 001039, винесений Державним земельним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Первомайського району Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим Гайновським Ю.В.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Заря" судові витрати у розмірі 03,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.