Постанова № 13362109, 15.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2010 р. (14:50)Справа №2а-8818/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача - Раєвої Н.Л., довіреність від 01.09.10р. б/н;

відповідача - Пятібратової Є.В., довіреність від 19.04.10р. № 801/9/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Рибальське село"

доДержавна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 08.07.10р. надійшла позовна заява ТОВ "Рибальське село" до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі в Автономній Республіці Крим, якою позивач просив визнати протиправним та скасувати повністю рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2009р. №0008082330 на суму 3 960грн.

Ухвалою суду від 08.07.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та у справі розпочато підготовче провадження. Зясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у розгляді справи, визначивши факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчивши документи, надані суду позивачем, постановлено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні 22.07.10р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням за відсутності складу порушення.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладенні у запереченні на позов. Зокрема, заявлені вимоги відхилені з тих підстав, що спірне рішення прийнято за наслідками перевірки, якою встановлені порушення позивачем норм Закону України від 06.07.95р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом зясовано, що позивач з підстав, передбачених п.1.ч.2 ст. 17 КАС України, звернувся з позовними вимогами до відповідача субєкта владних повноважень, яким просить суд скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.12.2009р. №0008082330.

Позивач субєкт господарювання, юридична особа, здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, нова редакція якого затверджена протоколом зборів учасників товариства 21.03.2005р. №9 та Сімферопольською районною державною адміністрацією 11.01.2002р. з внесеними до нього змінами. (номер запису 0405555ю0020200 від 11.01.2002р.); ідентифікаційний код 31781543.

Відповідач субєкт владних повноважень входить до системи органів державної податкової служби, діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, обєднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08р. № 412 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08р. за № 633/15324), у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Судом встановлено, що 15.12.2009р. на підставі направлень від 03.12.2009р. №№3402, 3401, які видані начальником ДПІ у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, відповідно до пп.1,2 ч.1 ст. 11 Закону України від 04.12.90р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та плану-графіку проведення перевірок обєктів громадського харчування та послуг на грудень 2009р., з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання вимог Законів України від 06.07.95р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 23.03.96р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", постанови правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", головними державними податковим ревізорами-інспекторами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій про що складено акт № 002848 від 15.12.2009р.

Перевірка проведена в присутності бармена ОСОБА_5, яким журнал реєстрації перевірок контролюючих органів не наданий.

Перевіркою встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення роздрібної торгівлі (зберігання) алкогольних напоїв, не врахованих в установленому порядку в облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання; реалізація та зберігання товарів з порушенням встановленого порядку обліку товарів по місцю реалізації та зберігання на суму 1980грн.

Зокрема, у акті зазначено, що до перевірки не надані накладні або інші документи, які підтверджують оприбуткування наступних товарів : Віскі "Блек Лейбл" 1 пляшка (1л) вартістю 1000грн., Абсент "Хента" - пляшка (0,7л) вартістю 532грн., лікер "Курасао" 1 пляшка (0,7л) вартістю 448грн.

За фактами порушення, зафіксованими актом перевірки, на підставі ст.ст.20,21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято рішення від 29.12.2009р. № 0008082330, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3960грн.

Позивачем оскаржено рішення відповідача до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, яке за результатами розгляду відповідної скарги залишено без змін.

Рішення Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 01.03.2010р. №3476/10/25-023 залишено без змін рішенням Державної податкової адміністрації України від 14.04.2010р. №3563/6/25-0415.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КАС України визначення обсягу порушеного права, наявність підстав для його захисту є непорушним правом позивача і суд не може виходити за межі позовних вимог.

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку встановленому законами України, в силу дії ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Контролюючі органи, в силу дії ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обовязкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Відповідач не відноситься до осіб, перелічених у ч.2 ст.9 вказаного Закону, щодо яких позапланові перевірки здійснюються виключно на вказаних у ч.3 ст.9 Закону підставах та щодо яких здійснюються планові перевірки у порядку, визначеному ч.2 ст.9 Закону.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

При цьому, ч.7 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу" визначено, що перевірки у межах повноважень податкових органів, визначених, зокрема, Законам України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, є позаплановими.

В силу п.12 ст.3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

При цьому cт.6 Закону визначено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) здійснюється у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Порушення вказаних вимог є підставою для застосування відповідальності у вигляді фінансових (штрафних санкцій).

Так, відповідно до ст.20 вказаного Закону, до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, згідно ст.21 Закону, до субєктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, із змісту вказаних норм вбачається, що підставою застосування фінансових санкцій є наявність порушень, визначених такими нормами, а саме фактів: реалізації необлікованого у встановленому порядку товару, а також не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації.

Разом з тим, факти наявності таких порушень не підтверджені під час розгляду спору у даній справі.

Як вбачається з положень ч.1 ст.69 КАС України, фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, встановлюються на підставі доказів, які за змістом ч.1 ст.70 КАС України мають відповідати вимогам належності та допустимості.

У зауваженнях до акту перевірки, наданих гр. ОСОБА_5, у присутності якої здійснювалась перевірка, зазначено, що на момент перевірки накладні на відповідній товар відсутні і вони будуть надані в установлений строк до ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим.

Позивачем 17.12.2009р. відповідачу надані заперечення до акту перевірки, до якого додавались прибуткові документи на товар щодо якого встановлені порушення, зазначені у вищевказаному акті, а саме витратні накладні: №СК-0000165 від 02.12.2009р., видана Севастопольською філією "Меркурій" ТОВ "Торговий дім "Колоріт"; №03169 від 28.06.2007р. та №02134 від 15.05.07р., видані ТКФ "Юліана". Відповідні заперечення на акт відхилені відповідачем 22.12.2009р.

При цьому, як вказує у позовній заяві позивач та пояснив у судовому засідання його представник, відповідні документи не були надані під час проведення перевірки, оскільки така перевірка здійснювалась за відсутності головного бухгалтера товариства, який відповідає за бухгалтерський облік, а бармен, яка була присутня під час перевірки, не має доступу до відповідних документів, які зберігаються в установленому порядку.

Також, у судовому засіданні, допитана в якості свідка гр.ОСОБА_5 пояснила, що відповіді документи зберігаються у бухгалтера товариства і доступу до них вона не має.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України" визначаються Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

В силу ч.3 ст.8 вказаного Закону, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. При цьому, згідно ч. 4 вказаної норми, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку, підприємство самостійно обирає форму його організації, до якої може належати, зокрема, введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером.

У відповідності з ч.7 такої норми, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Згідно ч.1 ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом ч.7 ст.9 Закону, на підприємство покладено обовязок вживати всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечувати їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Порядок зберігання первинних документів та облікових регістрів, визначений пп.6.1, 6.2 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.95р.), відповідно до яких первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обовязковій передачі до архіву, а до передачі до архіву - повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що особа, за участю якої проведено перевірку гр. ОСОБА_5, є відповідальною за зберігання документів, підтверджуючих оприбуткування товарів, вказаних у акті.

Отже, враховуючи надання позивачем відповідачу 17.12.2009р. документів, які підтверджують облік товарів, вказаних у акті, по місцю їх реалізації та зберігання, ведення відповідного обліку у встановленому порядку, є обґрунтованими твердження позивача про протиправність оскаржуваного рішення відповідача.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено квитанцією №2 від 08.07.2010р. (а.с.3), підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 15.11.10р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, її повний текст виготовлено 19.11.10р.

Керуючись ст.ст. 159,160, 161, 162 ,163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим від 29.12.09р. № 0008082330 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське село", ідентифікаційний код юридичної особи 31781543, штрафу в розмірі 3 960 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське село", ідентифікаційний код юридичної особи 31781543, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша