Постанова № 13362098, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.10.10Справа №2а-3997/10/11/0170 о 12 годині 22 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача Дунського М.С., довіреність б\н від 03.07.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчхолод»

до Державної податкової інспекції в м. КерчіАР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керчхолод» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Кримпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000352301/0 від 19.03.2010р. яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 180928,50грн., в тому числі за основним платежем 120619,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60309,50грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно було винесено податкове повідомлення - рішення за порушення позивачем вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97ВР від 03.04.1997р., оскільки позивач правомірно включив податкові накладні, отримані від ТОВ «ТПК Одеса - Промхолод» від 13.07.2007р. на суму 458316,00грн. (в тому числі сума ПДВ 76386,00грн.), від 13.07.2007р. на суму 111012,00 (в тому числі сума ПДВ 18502,00грн.), від 13.07.2007р. на суму 66780,00грн. (в тому числі сума ПДВ 11130,00грн.), від 13.07.2007р. на суму 87608,00грн. (в тому числі сума ПДВ 14601,33грн.) до податкового кредиту звітних періодів травень, жовтень 2008р.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, надав суду телефонограму про розгляд справи у його відсутності.

Згідно письмових заперечень (а.с.40-42) у задоволенні адміністративного позову відповідач просив відмовити, зазначивши, що у результаті проведення перевірки податкових декларацій ТОВ «Керчхолод» за травень, жовтень 2008р. встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних у інший податковий період, зокрема у липні 2007року, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 120619,00грн. При включенні податкових накладних, виписаних у минулих періодах, до податкового кредиту за травень, жовтень 2008року позивачем порушені вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керчхолод» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 31.10.1997р., що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.113).

05.03.2010р. головним державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Керчі Ходжаметовою З.Р. на підставі п.4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Керчхолод» з питань правових відносин з ТОВ «ТПК Одеса Промхолод» за період травень, жовтень 2008р., за результатами якої складено акт №270/23-1/05397189 (а.с.7-12).

Актом перевірки встановлено, що позивача взято на облік, як платника податків у ДПІ в м. Керчі з 12.03.2004року за №62 та позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ від 25.03.2004р №00339074, індивідуальний податковий номер -053971801063 (а.с.8).

Під час проведення перевірки були використані, зокрема, податкові декларації з ПДВ за травень, жовтень 2008р. (вх. №15710 від 12.06.2008р., №39804 від 13.11.2008р. відповідно)

Актом перевірки встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено, що підприємством у травні, жовтні 2008р., неправомірно включені в податковий кредит податкові накладні від постачальника за липень 2007р.

На підставі акту перевірки від 05.03.2010р., відповідачем 19.03.2010 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000352301/0 за порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7, Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 180928,50грн., з яких 120619,00грн. за основним платежем, 60309,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.5).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Закон України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Системний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Закону, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, якій є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до вимог Закону (за виключенням винятків, передбачених п.7.2. ст.7 Закону).

Як вбачається із податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за травень 2008року (а.с.19-20) та жовтень 2008року (а.с.26-27) (звітний податковий період, за який виправляються помилки липень 2007р.), а також розрахунків коригування сум ПДВ до податкових декларацій з ПДВ (а.с.21,28), позивачем до податкового кредиту включені наступні податкові накладні:

-до декларації за травень 2008року, податкова накладна виписана ТОВ «ТПК Одеса - Промхолод» 13.07.2007року №13-07-8 на загальну суму 458316,00грн., в тому числі ПДВ 76386грн.(а.с.15);

-до декларації за жовтень 2008року, податкові накладні виписані ТОВ «ТПК Одеса - Промхолод» 13.07.2007року № 13-07-7 на загальну суму 111012,00грн., в тому числі ПДВ 18502,00грн., №13-07-15 на загальну суму 87608,00грн., в тому числі ПДВ 14601,33грн., №13-07-14 на загальну суму 66780,00грн., в тому числі ПДВ 11130,00грн.(а.с.14,16,17) .

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону.

Податкові накладні отримані позивачем 01.05.2008р. та 01.10.2008р. від ТОВ «ТПК Одеса - Промхолод», що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних(а.с.18,25).

Як вбачається із зазначених податкових накладних, позивачу поставлені продовольчі та непродовольчі товари.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АБ №054363 та статуту ТОВ «Керчхолод», основним видом діяльності останнього є виробництво рибних продуктів, організація перевезення вантажів, виробництво мяса, перероблення та консервування овочів та фруктів, не віднесене до інших групувань, складське господарство, оптова торгівля іншими продуктами харчування (а.с.104,112).

12.07.2007р. між ТОВ «ТПК Одеса-Промхолод» та ТОВ «Керчхолод» було укладено договір №06/06/01 купівлі продажу обладнання (а.с.95).

Як зазначалося раніше, зазначений у податкових накладних товар фактично був отриманий позивачем про що свідчать накладні від 13.07.2007р. №13-07-8, № 13-07-7, №13-07-15, №13-07-14 та акт приймання передачі від 12.07.2007р. (а.с.97).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на податковий кредит по зазначених господарських операціях, оскільки ним дотримані всі передбачені Законом умови щодо виникнення такого права, зокрема, відбулося фактичне виконання господарських операцій, отриманий товар використовується у господарської діяльності позивача, суми ПДВ сплачені контрагентам у складі вартості товарів, податкові накладні відповідають вимогам ст.7 Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Як вбачається із акту перевірки, підставою для виключення відповідачем із складу податкового кредиту сум ПДВ є та обставина, що податкові накладні, суми ПДВ по яких включені позивачем до складу податкового кредиту за травень, жовтень2008р., були виписані у інших податкових періодах, тобто раніше. Крім того, контрагент позивача за договором, а саме ТОВ «ТПК Одеса-Промхолод», у періодах здійснення господарських операцій не включив до складу податкових зобовязань господарські операції, які були здійсненні з позивачем.

Суд вважає, що дані обставини не є підставою для зменшення податкового кредиту позивача з наступних підстав.

Як зазначалося вище, згідно положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із наведеного випливає, що ані зазначеною нормою ані іншою нормою Закону не встановлено правило, за яким платник податку втрачає право на податковий кредит у разі не включення сум ПДВ до податкового кредиту у період, в якому зазначені суми були сплачені постачальникам у складі вартості товарів.

Закон не ставить у залежність право платника податку на податковий кредит від обовязку контрагента включити отримані ним суми до складу податкових зобовязань відповідного періоду та від фактичної сплати суми ПДВ до бюджету. У випадку недотримання контрагентом платника податку норм Закону та не сплати до бюджету сум ПДВ, відповідач не позбавлений права на здійснення перевірки такого платника податку та донарахування йому податкових зобовязань із застосуванням відповідних штрафних(фінансових) санкцій.

Крім того, відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2009р. у адміністративній справі №2а-9671/09/7/0170 за позовом ТОВ «Керчхолод» до ДПІ у м. Керчі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень рішень №0001622301/0 від 06.08.2009р. та №0001632301/0 від 06.08.2009р. встановлено, що оскаржувані повідомлення рішення винесені за порушення п.4.1 ст. 4, п.п.7.5.1 п7.5 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 345419,00грн.

Як вбачається із зазначеної постанови, перевіркою від 27.07.2009р. встановлено включення позивачем раніше отриманих податкових накладних (складених у період з 2007 до 2008р. та фактично отриманих у період з травня 2008р. до березня 2009р.), зокрема, від ТОВ «ТПК Одеса Промхолод» у період, що перевірявся з 01.04.2008р. до 31.03.2009р. (а.с.57).

На підставі акту перевірки від 27.07.2009р. відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №0001632301/0 від 06.08.2009р. про визначення податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 518129,00грн., з яких 345419,00грн. за основним платежем, 172710,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.94), яке було визнано протиправним та скасоване постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2009р. (а.с.82-87).

За таких обставин, оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону, а відтак позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню повністю.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.10.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 18.10.2010р.

Керуючись ст.ст.94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим№0000352301/0 від 19.03.2010р. яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 180928,50грн., в тому числі за основним платежем 120619,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60309,50грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керчхолод» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.