Ухвала суду № 133614566, 27.01.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/584/26

Провадження № 2-з/711/6/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 22.01.2026 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 прострочену заборгованість за чотирма договором позики (розписки), а саме: від 15.05.2023 у розмірі 5 000,00 доларів США; договором позики від 24.05.2023 у розмірі 8 828,00 доларів США;, договором позики від 12.07.2023 у розмірі 22 500,00 доларів США та договором позики від 18.11.2024 у розмірі 25 000,00 доларів США.

У подальшому, 23.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у вказаній справі, у якій просить накласти арешт на все наявне рухоме та нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , а саме: автомобілі легкі, що були у вжитку: автомобіль Chevrolet Aveo, 2007 року випуску, червоного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 ; автомобіль марки Volvo S80, 2011 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ; двокімнатну квартиру площею 53,6 кв.м, житловою площею - 32,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 2783 від 10.04.2008. А також просить, з метою забезпечення стягнення з відповідача заборгованості за указаними у позові договорами позики заборонити відповідачу відчуження вищевказаних двох автомобілів та квартири до розгляду указаної справи судом та набрання рішенням суду законної сили

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_2 має перед нею невиконані грошові зобов`язання за чотирма договорами позики, загальна сума боргу за якими становить 60 728,00 доларів США. Вона намагалася вирішити питання мирним шляхом, надсилаючи письмові претензії, які залишені відповідачем без реагування, що свідчить про відсутність наміру добровільно повертати кошти. Заявник ОСОБА_1 вважає, що існують ризики відчуження майна відповідачем з метою уникнення цивільно-правової відповідальності. Невжиття заходів забезпечення позову може зробити виконання рішення суду неможливим або значно ускладненим. Заявлені заходи забезпечення є співмірними з розміром позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Невжиття заходів забезпечення позову у разі задоволення позову може ускладнити реальне виконання рішення суду у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суддя приходить до такого висновку.

У відповідності до вимог ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову. Позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

До того ж, як зазначено у постанові ВС від 17.10.2018, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Разом з тим, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Будь - які припущення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову за позовними вимогами є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками, які настануть.

Подана заява про забезпечення позову містить лише припущення про наявність ризику відчуження майна відповідачем, але не містить жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем конкретних, свідомих дій, спрямованих на відчуження або приховування майна після отримання письмових претензій про сплату боргу за договорами позики (наприклад, подання оголошення про продаж, укладення попередніх договорів відчуження, інші підготовчі дії до реалізації майна тощо).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної особи на мирне володіння своїм майном. Втручання у це право має бути законним та пропорційним. За відсутності доказів реальної загрози невиконання рішення, накладення арешту на квартиру та два автомобілі буде порушувати баланс інтересів сторін та становитиме надмірний тягар для відповідача.

Тож, наявність між сторонами спору щодо стягнення з відповідача значного розміру грошових коштів згідно договорів позики, саме по собі не є безумовними підставами для обмеження права власності особи шляхом накладення арешту на її майно без доведення такої необхідності.

Підсумовуючи викладене, на думку суду заявником не наведено жодних підстав, які б свідчили, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову, може утруднити чи взагалі унеможливити виконання судового рішення, доводи заяви зводяться виключно до бажання позивача накласти арешт на майно відповідача в рахунок забезпечення своїх позовних вимог, подана заява ґрунтується виключно на припущеннях про можливі недобросовісні дії відповідача в майбутньому, а тому суд вважає дану заяву безпідставною та необґрунтованою, і приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову згідно чинного законодавства.

Більш того, звертаю увагу, що позивачем (заявником) ОСОБА_1 було двічі реалізовано своє право звернення до суду із заявою про забезпечення позову (аналогічного змісту), за результатами розгляду яких, судом постановлено ухвали про відмову у забезпеченні позову та щодо повернення поданої заяви заявнику.

Крім того, слід зауважити, що на час розгляду даної заяви про забезпечення позову матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики залишено без руху та позивачу надано термін для усунення недоліків, що також унеможливлює вирішення поданої заяви про забезпечення указаного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 27.01.2026.

Суддя: Н. М. Кондрацька