Рішення № 133612526, 08.01.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Шаршонь Т.Р,

справа № 569/8553/24,

учасники справи: позивач -АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК"

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного товариства «Сенс банк» звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї на користь банку заборгованість у розмірі 172088,65 грн станом на 21.09.2023, яка складається із 110031,44 грн заборгованості по тілу кредиту, 62057,21 грн. заборгованості за відсотками та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.11.2021 року між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501389152 (Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 21.09.2023 заборгованість за Кредитним договором становить 172088,65 гривень. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року. З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Дану вимоги залишено відповідачем без реагування.

Ухвалою суду від 22 травня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено для розгляду по суті з повідомленням (викликом) сторін.

4 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову. Вказав, що ознайомившись із змістом позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 з нарахованими сумами, які позивач вважає за необхідне стягнути не погоджується, оскільки вважає, що суми вказаних платежів є необґрунтованими. Ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 2 ст. 21 Закону «Про споживче кредитування»).

Тобто аналізуючи вищевказану норму, слід прийти висновку, врахувавши, що відповідач отримав кредит в розмірі 121000,00 грн., то сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів в тому числі і процентів за користування кредитом не може перевищувати половини суми одержаної споживачем, тобто 60 500,00 грн.

Як слідує із наявних у матеріалах справи розрахунків Позивача, останній стверджує, що для Відповідача було надано кредит в розмірі 121000 грн. При цьому, у період із грудня 2021 р. по лютий 2022 року Відповідачем було сплачено заборгованість по кредиту в загальному розмірі 21255 грн., з яких 10968,56 грн. Позивачем зараховано у рахунок погашення тіла кредиту та 10286 грн. зараховано в рахунок погашення відсотків за кредитом.

Оскільки, сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем з огляду на положення ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» є обмеженою розміром 60500,00 грн., з яких 10286 грн. вже фактично сплачено Відповідачем, то в такому разі граничний розмір нарахованих відсотків, який може бути заявлений до стягнення Позивачем складатиме суму не більше 50214 грн., що є менше, а ніж заявлено Позивачем у позовній заяві.

Так, додатково, зазначив, що Позивачем невірно обраховано заборгованість по тілу кредиту та нарахованих відсотках за користування кредитом. А саме з розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідачем, незважаючи на отримання кредитної лінії в розмірі 121000 грн., фактично було використано на власні потреби лише грошові кошти в сумі 65653,73 грн. Решта ж коштів в розмірі 553466,27 грн. залишилися на її кредитному рахунку, доступ до розпорядження яким Позивачем було обмежено у березні 2022 року відразу по пропуску Відповідачем чергового платежі по кредиту. Наразі такі кошти, Позивач списав в рахунок погашення відповідної заборгованості Позивача. При цьому, як зазначалося проте вище, 10968,56 грн. тіла кредиту Відповідачем було добровільно погашено, що дає підстави стверджувати, що непогашений залишок по тілу кредиту наданого для Відповідача має складати суму близько 54685,17 грн.

Зважаючи на зазначене, Відповідач рахує, що позивач помилково здійснив обрахунок суми заборгованості Відповідача зі сплати процентів за користування кредитом, оскільки, виходячи із непогашеного залишку грошових коштів за кредитом в розмірі 54685,17 грн., то розмір нарахованих відсотків за період із 10.02.2022 р. по 21.09.2023 р. (період за який проводиться розрахунок самим Позивачем) повинен складати 30885,88 грн. = (54 685,17 x 35 % x 589 днів : 365 : 100).

Вимога про нарахування надмірних відсотків не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. третій ст. 509 та частинах першій, другій 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Відповідач вважає, нарахування процентів у значному розмірі який перевищує суму фактично отриманих коштів за кредитом може свідчити про не справедливі умови договору та фактично є надмірним тягарем для відповідача щодо сплати кредиту, а тому відповідач вважає за необхідне просити суд зменшити їх у цій частині. Такий висновок відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Окрім того, Відповідач звертає увагу, що згідно п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеного слідує, що відсотки, розмір яких передбачений договором споживчого кредиту, також охоплюються положеннями ст. 625 ЦК України.

Оскільки, з 24.02.2022 р. розпочата повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 воєнний стан продовжено до 09.11.2024 р.

Відтак, починаючи з 24.02.2022 р. Позивач є обмеженим в можливості нарахування відсотків за відповідним договором споживчого кредитування для Відповідача.

Відтак, Відповідач вважає, що викладені вище доводи є підставою для зменшення нарахованих відсотків, вимогу про стягнення яких заявлено у даній справі, оскільки, заявлені у позовній заяві відсотки були нараховані Позивачем для Відповідача у період дії військового стану.

Відповідач повідомляє, заборгованість за кредитним договором перед Позивачем виникла внаслідок початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України. Внаслідок таких дій, Відповідач втратила роботу, оскільки до моменту введення військового стану, остання працювала організатором туристичних послуг по України та закордоном.

Наразі, Відповідач працевлаштувалася на посаду вчителя з англійської мови у Рівненському ліцеї №1 РМР, посадовий оклад Відповідача відповідно до її кваліфікації та розряду складає 6923,40 грн., що із урахуванням вимог законодавства про працю щодо мінімальної заробітної плати, потягне за собою встановлення їй також відповідної доплати різниці між посадовим окладом та мінімальною заробітною платою, з метою забезпечення виплати заробітної плати Відповідачу заробітної плати не менше мінімальної заробітної плати. Окрім того, на одноособовому утриманні Відповідача перебуває неповнолітня донька 2015 р.н.., оскільки Відповідач є матір`ю одиначкою та є незаміжньою.

Вказане, зумовлює названі обмеження Відповідача у можливості здійснити одномоментне погашення боргу.

Відповідач рахує за доцільне водночас просити суд, у випадку задоволення відповідного позову, також розстрочити виконання відповідного рішення суду, шляхом встановлення обов`язку для Відповідача щодо погашення присуджених сум до стягнення рівномірним щомісячними платежами в строк до 10 числа кожного місяця в продовж 12 місяців із дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року витребувано у Акціонерного товариства «Сенс Банк» банківську виписку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Сенсбанк» на який здійснювалася виплата кредитних коштів та відповідне списання залишку невикористаних Відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості по кредиту за період із 10.11.2021 р. по 07.05.2024 р. На виконання вимог ухвали було надано запитувану інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, у заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, підтримує позов.

Представником відповідача подано до суду заяву про слухання справи за відсутності сторони відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з"ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10.11.2021 відповідач акцептував пропозицію на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501389152 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Згідно розділу І Договору сума кредиту складає 121000 гривень, процентна ставка 35 % річних, тип ставки фіксована, строк кредиту 24 місяці.

Надання коштів відповідачу за кредитним договором стверджується копією меморіального ордеру № 692133938 від 10 листопада 2021 року.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування з АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

Розрахунком заборгованості стверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.09.2023 складає 172088,65 грн., з яких: 110031,44 грн. заборгованість за кредитом; 62057,21 грн заборгованість за відсотками.

Однак з даною сумою заборгованості суд не погоджується, з розрахунку заборгованості вбачається та виписки по рахунку вбачається, що відповідачем, фактично було використано на власні потреби (отримано кредитні кошти) лише грошові кошти в сумі 65653,73 грн. Решта ж коштів в розмірі 553466,27 грн. залишилися на її кредитному рахунку, доступ до розпорядження яким Позивачем було обмежено у березні 2022 року відразу по пропуску Відповідачем чергового платежі по кредиту. Наразі такі кошти, Позивач списав в рахунок погашення відповідної заборгованості Позивача. При цьому, як зазначалося проте вище, 10968,56 грн. тіла кредиту Відповідачем було добровільно погашено, що дає підстави стверджувати, що непогашений залишок по тілу кредиту наданого для Відповідача має складати суму 54685,17 грн.

Таким чином, позивач помилково здійснив обрахунок суми заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом, оскільки, виходячи із непогашеного залишку грошових коштів за кредитом в розмірі 54685,17 грн., то розмір нарахованих відсотків за період із 10.02.2022 р. по 21.09.2023 р. (період за який проводиться розрахунок самим Позивачем) повинен складати 30885,88 грн. = (54 685,17 x 35 % x 589 днів : 365 : 100).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов"язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов"язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов"язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідач неналежно виконує взяті зобов"язання за укладеним договором, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 85571,05 грн., що складається заборгованості за тілом кредиту у розмірі 54685,17 грн. та за відсотками - 30885,88 грн..

Щодо зменшення суми нарахованих відсотків у зв`язку із порушенням принципу верховенства права та їй непропорційності, суд не вбачає підстав. Так як сторони погодили в Кредитному договір його істотні умови, які підлягають виконанню сторонами. Відповідачем не надано доказів, що нею оспорював ся договір з цих підстав, і що він був визнаний недійсним.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1204,54 грн.

Крім того, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців у зв`язку із важким матеріальним станом та перебуванні на її утриманні неповнолітньої дитини.

За приписами ст.435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Законодавством встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

На думку суду, заявником обґрунтована необхідність розстрочки виконання рішення суду.

Також при вирішенні вказаного в заяві питання про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду, а, навпаки, бажає виконати його.

Проаналізувавши всі обставини справи, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити, надавши розстрочку у виконанні судового рішення тривалістю 12 (дванадцять) місяців шляхом сплати ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" суми боргу у розмірі 85571,05 грн. рівномірними щомісячними платежами в строк до 10 числа кожного місця по 7130 гривень 92 копійки із дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, Код ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №501389152 у розмірі 85571,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" (03150, місто Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, Код ЄДРПОУ 23494714) судовий збір у розмірі 1204,54 грн.

Розстрочити виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 січня 2026 року по цивільній справі №569/8553/24 на 12 місяців шляхом сплати ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" суми боргу у розмірі 85571,05 грн. рівномірними щомісячними платежами в строк до 10 числа кожного місця по 7130 гривень 92 копійки із дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СЕНС БАНК", вул. Велика Васильківська,буд. 100,м. Рівне, ЄДРПОУ 23494714

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя -