Ухвала суду № 133612329, 26.01.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1016/25

номер провадження 2/546/84/26

У Х В А Л А

26 січня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №546/1016/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

13.10.2025 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1396-0711 від 16.05.2024 в розмірі 93000,00 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1396-0711, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрило кредитну лінію для ОСОБА_1 шляхом надання йому кредиту в розмірі 18600,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору про відкриття кредитної лінії № 1396-0711 від 16.05.2024.

Однак, взятих на себе зобов`язань відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 119830,50 грн, з яких:

прострочена заборгованість за кредитом 18600,00 грн;

прострочена заборгованість за нарахованими процентами 98440,50 грн;

прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 2790,00 грн.

Разом з тим повідомляємо, що позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості ОСОБА_1 за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 26830,50 грн за умови погашення ним решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 93 000,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд:

за результатами розгляду цієї позовної заяви повністю задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1396-0711 від 16.05.2024 в розмірі 93000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 18600,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 74400,00 грн;

судові витрати у розмірі 2422,40 грн, пов`язані з розглядом цієї позовної заяви, у встановленому законодавством порядку покласти на Відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь позивача.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 13.10.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 14.10.2025 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 16.10.2025.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 17.10.2025 заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

22.10.2025 позивачем виконано вимоги ухвали суду від 17.10.2025.

Ухвалою суду від 27.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.11.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за №6в/3/4950 від 27.10.2025 надійшла відповідь на запит, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації, на особливий період 05.04.2025, та для постановки на військовий облік не звертався.

19.11.2025 від Центрального управління персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надійшла відповідь № 116/2/1/104112 від 07.11.2025 надана на запит суду до Міністерства оборони України, відповідно до якої станом на 06.11.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації, на особливий період 05.04.2025 до ВЧ НОМЕР_1 .

В судове засідання 26.01.2026 сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином, разом з позовом подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.52).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення повіток за зареєстрованим місцем, конверти з повістками на 21.11.2025 та 09.12.2025 повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.88, 97), за місцем проходження військової служби (а.с.103). Заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням неявки сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до відповіді на запит ІНФОРМАЦІЯ_1 за №6в/3/4950 від 27.10.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації, на особливий період 05.04.2025, та для постановки на військовий облік не звертався..

Згідно відповіді на запит наданої Центральним управлінням персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_4 № 116/2/1/104112 від 07.11.2025, станом на 06.11.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації, на особливий період 05.04.2025 до ВЧ НОМЕР_1

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102ІХ, із 05:30 год 24.02.2022 в України введено воєнний стан, який на теперішній час не припинено та не скасовано. Таким чином, на момент розгляду справи в Україні триває воєнний стан.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено військовий обов`язок. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна особа незалежно від її процесуального статусу має обґрунтовано передбачати дотримання судом принципів змагальності та рівності сторін, які є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Цей принцип був неодноразово застосований ЄСПЛ і у справах щодо України. Наприклад, у справі «Надточій проти України», (заява № 7460/03, рішення від 1505.2008) суд нагадує, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Слід звернути увагу, що рівність засобів включає:- розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; - фактичну змагальність; - процесуальну рівність; - дослідження доказів, законність методів одержання доказів; - мотивування рішень. Аналогічна позиція викладена також у рішенні ЄСПЛ у справі «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (заява № 14448/88, рішення від 27.10.1993 § 33), у якому зазначено, що умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Окрім того, ЄСПЛ зазначає, що право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (справа Крцмар та інші проти Чеської республіки, заява № 35376/97 рішення від 03.03.2000 § 42; справа Іммебль Груп Коссер проти Франції, заява № 38748/97, рішення від 21.03.2002 § 26), а також за необхідності, отримати відкладення справи (справа Івон проти Франції, заява № 44962/98, рішення від 24.04.2003 § 39).

Відповідно до висновків ВП ВС у справі № 754/947/22 викладених у постанові від 12.11.2025, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України). Якщо військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Відповідно до матеріалів справи судом неодноразово надсилалися за місцем проходження військової служби копії ухвали та повістки для відповідача, у супровідному листі до яких йому було роз`яснено його права.. Однак, у відповідь судом отримані лише докази проходження відповідачем військової служби у ВЧ НОМЕР_1 на даний час, без доказів вручення останньому судової кореспонденції. Також, відповідачем жодним чином (особисто або через представника) не було висловлено його волі проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи.

Таким чином, суд не має можливості вручити відповідачеві судову кореспонденцію та з`ясувати його думку у зв`язку зі несенням останнім військової служби, можливими постійними передислокаціями військової частини та можливістю зміни військової частини у якій відповідач несе службу, що призводить до затягування строків розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що передбачити місце та тривалість періоду проходження військової служби відповідачем ОСОБА_1 , призваним для несення військової служби задля захисту державних інтересів України під час дії воєнного стану, на момент подальшого розгляду справи є неможливим, а ставити його у становище, що є суттєво гіршим за умови сторони позивача, зокрема щодо безпосередньої участі у розгляді справи, є неприпустимим.

Окрім того, застосування положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є обов`язком, а не правом суду, який закріплений відповідною імперативною процесуальною нормою цивільного судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

За таких обставин, оскільки відповідач призваний на військову службу та направлений для проходження військової служби, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст. ст. 251, 253, 260, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

Провадження у цивільній справі № 546/1016/25 (провадження № 2/546/84/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати ОСОБА_1 невідкладно повідомити Решетилівський районний суд Полтавської області про припинення його перебування у складі Збройних Сил України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:// rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/.

Повний текст ухвали складено 27 січня 2026 року.

Суддя О.О. Романенко