Вирок № 13360552, 20.12.2010, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа №1-239/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Вижницький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Кибич І.А.

при секретарі Кушнір О.С.

з участю прокурора Бойко О.В.

за участю адвоката потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вижниця кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого рентген-лаборантом Чернівецької ОКЛ, раніше не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 29.06.2009 року, біля 0200 год., в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих непорозумінь, в ході суперечки з ОСОБА_3, умисно на протязі 3-4 хвилин завдав декілька ударів руками та ногами в область обличчя та тіла ОСОБА_3

В подальшому через 20 хвилин продовжуючи суперечку з ОСОБА_3, натягнув останньому на голову майку та знову наніс декілька ударів руками та ногами в область голови останньому, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження, у виді перелому передньої стінки гайморової пазухи справа, субарахноїдального крововиливу по намету мозочка, забою головного мозку легкого ступеня, контузії правого ока, синців обличчя, крововиливу правого ока, синців правого плеча, синців лівого плеча, саден тулуба, саден правого ліктьового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1915 втор. від 17.08.2009 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до довготривалого розладу здоровя.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав в повному обємі, згідно предявленого обвинувачення, підтвердивши, що дійсно 29.06.2009 року біля 0200 год. в с.Коритне, під час конфлікту з ОСОБА_3 наніс останньому декілька ударів руками та ногами в область обличчя та тіла. Після цього, приблизно через 20 хвилин під час повторної суперечки наніс декілька ударів руками та ногами в область голови та тіла ОСОБА_3 У скоєному щиро розкаюється, просить звільнити від покарання.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, його вина доведена і підтверджується зібраними по справі доказами.

Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, погоджуються з ними в повному обємі і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм зміст та правові наслідки застосування ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії підсудного за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки підсудний вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених статтею 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Так, при призначенні покарання суд враховує, що скоєний підсудним злочин належать до категорії середньої тяжкості.

Обставиною, що помякшує покарання підсудного, згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненні злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, згідно вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру покарання, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, потерпілий не має до підсудного претензій матеріального та морального характеру, те що раніше злочинів не вчиняв, до кримінальної відповідальності притягується вперше, суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів є призначення покарання у виді виправних робіт.

Враховуючи викладене вище, керуючись абзацом 7 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р. та № 8 від 12 червня 2009 р.) суд вважає, що підсудного ОСОБА_2 відповідно до ч.4 ст.74 КК України та ч.5 ст.7 КПК України, слід звільнити від покарання у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 жалкує про те, що сталося, відшкодував потерпілому завдану матеріальну та моральну шкоду, вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, а тому з урахуванням бездоганної поведінки та сумлінного ставлення до праці на час розгляду справи в суді його не можна вважати суспільно небезпечним.

Стосовно заявленого прокурором Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці цивільного позову щодо стягнення з підсудного ОСОБА_2 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 1634,60 грн., то суд вважає, що позов підлягають задоволенню в повному обємі, оскільки вина підсудного у вчиненні злочину щодо потерпілого доведена повністю та підсудний визнав їх в повному обємі.

Що стосується по справі цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3340,28 грн. та моральної шкоди в сумі 15000,00 грн., суд вважає, що його необхідно залишити без розгляду, оскільки в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 надав суду заяву про відмову від позовних вимог.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити покарання за даною статтею у виді виправних робіт строком на один рік з відрахуванням 10% із суми заробітку в дохід держави.

На підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці - задовольнити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави в особі Лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці (р/р 35424003000651 в УДК Чернівецької області МФО 856135 код 02005740) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1634 (Одну тисячу шістсот тридцять чотири) гривні 60 (Шістдесят) копійок.

Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: