Ухвала суду № 133598123, 26.01.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 699/1584/25

Номер провадження 2/711/1016/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси в складі Казидуб О. Г. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Встановлено, що 04 листопада 2025 року ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області цивільну справу передано за підсудністю до Золотоніського районного суду Черкаської області.

23 грудня 2025 року ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області цивільну справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси. Даною ухвалою встановлено, що відповідно до наданої відповідачем заяви, вона фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним поділом міста відноситься до Придніпровського району м. Черкаси.

16 січня 2026 року матеріали даної цивільної справи надійшли до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Як вбачається з Відповіді № 2266306 від 23.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, на запит суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.08.2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, встановлено, що адреса зареєстрованого місця проживання відповідача відноситься до юрисдикції Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Пунктом першим частини 1 ст. 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Отже, саме за встановленими обставинами, які суттєво впливають на питання визначення підсудності по справі, суд приходить до висновку про те, що дана справа повинна бути повернута до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, тобто, за місцем проживання позивача (заявника).

Крім того, таке рішення суду повністю відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах "Верітас проти України" та "Сокуренко та Стригун проти України", суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Так, у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті 24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» ( рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року).Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).

Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Встановлено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором не підсудна Придніпровському районному суду м. Черкаси. Розгляд вказаної позовної заяви буде перевищенням Придніпровським районним судом м. Черкаси повноважень, визначених ЦПК України, та прямим порушенням права відповідача на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про необхідність направлення матеріалів цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області - для розгляду за підсудністю.

За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - передати для розгляду за підсудністю до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. Г. Казидуб