Рішення № 133595715, 26.01.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1924/25 Провадження № 2/358/170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

08.10.2025 року до Богуславського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25900,00 грн, а також сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2021 року в особистому кабінеті на сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ОСОБА_1 було подано Анкету-заяву на отримання кредиту №103262772. Шляхом використання одноразового пароля між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір про споживчий кредит №103262772 від 04.08.2021 року.

12.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір відступлення прав вимоги №13Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Діджи фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи фінанс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 . Станом на дату відступлення заборгованість відповідача за кредитним договором №103262772 від 04.08.2021 року становить 25 900,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 14 900,00 гривень, заборгованість за комісійними винагородами - 1000,00 гривень, заборгованість за пенею - 0,00 гривень.

Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 900,00 гривень та судові витрати.

Ухвалою суду від 10.11.2025 відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія позовної заяви з додатками та ухвалою суду була направлена відповідачу за місцем реєстрації останнього рекомендованим поштовим відправленням.

09.12.2025 до суду повернуто вказане поштове відправлення із зазначенням, що 02.12.2025 ОСОБА_1 особисто отримала зазначене вище відправлення.

Крім того, 24.11.2025 на адресу суду надійшла заява адвоката Ковальського В.В. про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи, проте станом на дату розгляду справи від сторони позивача не надійшло відзиву на позовну заяву.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 04.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №103262772.

Відповідно до п.1.2 договору, сума кредиту становить 10 000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 30 днів з 04.08.2021.

Відповідно до п. 1.4 договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 03.09.2021.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 15 500,00 грн. (п.1.5.)

Пунктом 1.5.1 визначено, що комісія за надання кредиту: 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом 4 500,00, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.(п. 1.5.2.)

Відповідно до п. 1.6., стандартна (базова)процентна ставка за користуванням кредиту становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Також, сторонами узгоджено графік платежів, згідно до якого сторонами узгоджена загальна заборгованість в сумі 15 500, 00 грн, з яких: 10 000, 00 грн - тіло кредиту, 4500,00 грн проценти за користування кредитом та 1 000,00 грн комісія за надання кредиту.

До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту, який дублює зазначені вище умови щодо суми, строку кредитування, розміру комісії, графіку погашення.

Перерахування позивачем грошових коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням №30698615 від 04.08.2021 року.

За змістом статтей 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотніабо єнеобхідними длядоговорів даноговиду,а такожусі тіумови,щодо якихза заявоюхоча боднієї ізсторін маєбути досягнутозгоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтями 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статтей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Крім того, до відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюютьсядоговором. Якщо договоромне встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем на даний час визначається Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

12.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладений договір відступлення прав вимоги №13Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Діджи фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи фінанс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 у розмірі 25900,00 грн.

Станом на дату відступлення заборгованість відповідача за кредитним договором №103262772 від 04.08.2021 року становить 25900,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 10 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 14 900,00 гривень, заборгованість за комісійними винагородами - 1000,00 гривень.

Листом від 25.07.2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» направлено відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості, повідомлено про можливість сплати боргу частинами, та реквізити для оплати боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов 'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги ).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов 'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням .

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до частини першої статті 1077, частини першої статті 1084 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України, положення якої застосовуються до спірних правовідносин в силу припису ч.2 ст.1054 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 містяться наступні правові висновки: установлений кредитним договором строк кредитування визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати (п. 93); у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленомузакономабо договором (п.103); твердження скаржників про те, що проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625ЦК України (п.116); Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, доданої до позовної заяви, позивач просить стягнути проценти за користування кредитом в розмірі 14 900,00 грн, а саме:за період з 04.08.2021 по 03.09.2021 в сумі 4 500, 00 грн відповідно до п.1.5.2 Договору та за період з 04.09.2021 по 02.11.2021 в розмірі 10 400, 00 грн відповідно до п.п.1.6. та 2.3.1.2. оговору.

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, строк кредиту -30 днів. Дата повернення кредиту згідно п.1.4. Договору та Графіку платежів 03.09.2021.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 15 500,00 грн. (п.1.5.), з яких: 10 000,00 грн - тіло кредито, 4 500,00 грн - проценти за користування кредитом та 1000,00 комісія за надання кредиту.

Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в п.2 цього Договору.

Таким чином, сторони домовились про можливість продовження строку кредитування у певному порядку та обумовили це відповідними обставинами.

Суд констатує, що доказів існування тих обставин, які наведені у (п.2.3-2.3.1.2. Кредитного договору), з існуванням яких його сторони пов`язали можливість продовження строку кредитування, позивач суду не надав і матеріали справи їх не містять.

За змістом ч. 3 ст.12 та ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 5-7 ст. 81 ЦПК України).

Передбачений процесуальним законом принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. За загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача.

Подібні висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 21.09.2022 по справі № 645/5557/16-ц.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивач не довів тієї обставини, що строк надання кредиту (строк дії Кредитного договору) було продовжено.

З огляду на викладене вище, правомірним є нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами на підставі ст. 1048 ЦК України лише протягом погодженого сторонами строку надання кредиту упродовж 30 днів.

Таким чином, заборгованість за процентами підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 4 500,00 грн, яка узгоджена сторонами у Договорі за графіці платежів.

Нарахування відсотків кредитором поза погодженого сторонами строку кредитування та розмір вимог про стягнення відостків в сумі 14 900,00 грн не відповідає умовам договору.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем позовні вимоги в частині стягнення відсотків в розмірі 14 900,00 грн за договором № 103262772 від 04.08.2021 не доведені в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума відсотків 4 500,00 грн, яка узгоджена сторонами при укладенні кредитного договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2025 року.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 449,70 грн, що є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями: 4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за кредитним договором №103262772 від 04.08.2021 року у розмірі 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп., яка складається з наступного: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 500,00 грн - заборгованість за відсотками; 1 000,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746) судового збору у розмірі 1 449,70 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець