Ухвала суду № 133592246, 27.01.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7760/24

Провадження № 2/442/674/2026

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"27" січня 2026 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні,

в с т а н о в и л а :

23.01.2026 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, після апеляційного перегляду, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, в якій позивач просить визначити, що розмір часток ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610600000:01:003:0190 на АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_1 становить по 1/4. Припинити ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/4 частки у праві спільної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610600000:01:003:0190 на АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право на 3/4 частки у праві спільної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610600000:01:003:0190 на АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (стаття 185 ЦПК України).

Суддею при дослідженні поданої позовної заяви встановлено, що позивачем при поданні позову не дотримано вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п.п. 2, 3, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

В порушення зазначеного, в позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не міститься попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz V. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У своїй позовній заяві позивач вказує про те, що ним до позову долучено квитанцію про сплату судового збору, проте, така відсутня в додатках пред`явленого позову. Поряд з цим, про сплату судового збору за даною позовною заявою також відсутні будь-які відомості в системі "Електронний суд".

Так, у позові позивач просить позивач просить визначити, що розмір часток ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610600000:01:003:0190 по АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_1 становить по 1/4. Припинити ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/4 частки у праві спільної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610600000:01:003:0190 по АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право на 3/4 частки у праві спільної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610600000:01:003:0190 по АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_1

Отже позивачем заявлено по 2 вимоги немайнового характеру щодо кожного з відповідачів (в частині визначення їхніх часток щодо кожного з відповідачів у праві власності на земельну ділянку та на житловий будинок) та 2 вимоги майнового характеру - про припинення цих часток та визнання за позивачкою права власності на частки трьох відповідачів, у праві власності на земельну ділянку та житлового будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. За подання цивільного позову фізичною особою немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (оскільки персі ний позов було подано 17.09.2024 року) визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01.01.2024 становить 3028 грн.

Позивачем при зверненні до суду не сплачено судовий збір взагалі. Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру щодо кожного з відповідачів, а отже за 6 вимог немайнового характеру в сумі 7267,20 грн. (3 відповідачі х 2 вимоги немайнового характеру х 1211,20 грн. ставка судового збору), який необхідно перерахувати на наступний рахунок: Отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг /22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA628999980313121206000013931; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;_ код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом_ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

Що стосується визначення розміру судового збору за вимогу майнового характеру про припинення права на частки та визнання права власності на такі, виходжу з того, що в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить визначення ціни позову, яка визначається вартістю майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В порушення вказаних вимог закону в додатках до позовної заяви не додано доказів вартості майна, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення ціни позову та розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв`язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову, зазначити та сплатити судовий збір, виходячи з вартості такого майна та відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, як зазначено вище, оскільки позивачем заявлено вимоги про припинення права на частки та визнання за нею права власності на нерухоме майно, яке належне трьом відповідачам, то такі вимоги є майновими.

Таким чином, позивачу необхідно визначити дійсну ціну позову, якою є вартість майна станом на момент подання позовної заяви та оплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ідентифікаційний код отримувача 37993783; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код установи банку 899998, код бюджетної класифікації 22030106.

Крім цього, статтею 365 Цивільного кодексу України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 367/7792/16-ц зазначено: «рішеннями Європейського суду з прав людини неодноразово (зокрема, у справі «Андрій Руденко проти України», заява № 35041/05), зроблено висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди».

Положення ст. 365 ЦК України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, проте, оскільки позивачем подано до суду позов в порядку вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивача, з огляду на що їй слід надати суду платіжний документ про зарахування на депозитний рахунок (депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області Отримувач : Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області; ЄДРПОУ 26306742; Депозитний рахунок UA598201720355219002000000757; Банк отримувача : Державна казначейська служба України, м. Київ; Призначення платежу: Судовий депозит, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача) вартості 1/6 частки у спільному майні, згідно з висновком експерта.

Крім цього, у позові не зазначено та позивачем не долучено до позову доказу, який б вказував на те, що відповідачам на праві власності належить інший житловий будинок/квартира.

Разом з тим, позивачем не додано до позовної заяви доказів належності відповідачам та позивачу права власності на частки в житловому будинку на АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий номер 4610600000:01:003:0190 на АДРЕСА_1 на час звернення до суду.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов`язана оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Дата складення ухвали 27.01.2026.

Суддя Курус Р.І.