Рішення № 133591061, 26.01.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4670/25

Провадження 2/206/194/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судових засідань Цибань Є.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» Усенко Михайло Ігорович звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просив суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народженя: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором №4081395 від 28.01.2021 року в загальному розмірі 67125 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх);

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народженя: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2 422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 грн.

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначає, що 28.01.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено договір № 4081395. Згідно договору Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 15000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін, встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти, відповідач свої зобов`язання не виконав.

14.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 68-МЛ, за яким відбулось відступлення права вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4081395 від 28.01.2021. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4081395 від 28.01.2021 в сумі 67125,00 (а.с.1-4).

Від відповідача ОСОБА_1 , 25.09.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона повідомляє, що не погоджується з доводами Позивача, оскільки нараховані ним проценти суперечать Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов кредитного договору, а саме п. 2.2.2 кредитного договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.

Відповідно до наданих позивачем документів на підтвердження заборгованості вбачається, що у відповідача мається заборгованість, яка складається з тіла кредиту у розмірі 15000,00 грн, проценти у розмірі 50625,00 грн, заборгованість за комісією у розмірі 1500,00 грн, всього 67125,00 грн. Відповідач зазначає, що сума заборгованості по процентах в рази перевищує суму заборгованості за кредитом. Таким чином, на думку відповідача, вимога про нарахування та сплату процентів є явно завищеною та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Позивач, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума прострочених платежів за процентами та комісії у розмірі 52125 грн - нараховані проценти не є співмірною сумі існуючої заборгованості за кредитним договором 15000,00 грн за договором № 4081395 про надання споживчого кредиту від 28.01.2021, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що на його думку сплачена позивачем сума за надання адвокатом вищевказаних послуг у розмірі 8000 грн. не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, взагалі предмету спору, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач вважає розумною та обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу, які необхідно компенсувати позивачу 400 грн. Відповідач просила прийняти її доводи до уваги та постановити рішення, з їх урахуванням, а також провести розгляд справи без її присутності (а.с. 64-70).

02.10.2025 подав відповідь на відзив в якому просив задовольнити позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал у повному обсязі. Проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву заперечував, мотивуючи тим, що позивач вважає аргументи у відзиві на позовну заяву Відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором позивач пояснює наступне розмір та умови надання та повернення грошових коштів, а також сплати процентів, визначаються за домовленістю сторін у кредитному договорі, що відповідає принципу свободи договору.

У період з 29.01.2021 року по 27.02.2021 року, що є початковим строком кредитування, нарахування процентів на залишок кредиту здійснювався кредитором за ставкою 1,25% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (сума процентів за користування кредитом у визначений договором строк кредитування становить 5625,00 грн, що відповідає п. 1.5.2 та відомості про щоденні нарахування). Відповідно до п. 2.3.1.2. кредитного договору, Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У зв`язку із продовження користування відповідачем кредитними коштами, у періоди з 28.02.2021 року по 28.04.2021 року, строк кредитування був продовжений на підставі п. 1.6 Договору, і нарахування процентів здійснювалось кредитором за стандартною (базовою) процентною ставкою 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (пролонгації) кредитом. Згідно пунктів 2.3.1.2 Договору строк кредитування не закінчився 27.02.2021 року у зв`язку з продовженням Позичальником користування кредитними коштами.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання Відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором. Відповідно, останній продовжив користуватись кредитними коштами, а тому відбулась пролонгація дії кредитного договору.

Кредитодавець не приховував від Відповідача інформацію про розмір процентної ставки. Всі істотні умови договору, включаючи розмір відсотків, були прозоро зазначені. Укладаючи кредитний договір, Відповідач був повністю ознайомлений з розміром процентної ставки та погодився на такі умови. Враховуючи, що Відповідач, підписавши договір про споживчий кредит, погодилася з його умовами, немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування, його пролонгації не були відомі Відповідачу. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами Договору. Наведений Позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між сторонами умовам Договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок. Отже, ОСОБА_1 уклала даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з їх прийняттям. Кредитодавцем у свою чергу чітко виконані усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором № 4081395 від 28.01.2021 року.

Щодо витрат на правничу допомогу позивач зазначає наступне щодо стягнення витрат за оплату правничої допомоги з Відповідача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, що підтверджується актом наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальним описом наданих послуг. Позивач заперечує проти твердження відповідача про необґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, оскільки така сума є обґрунтованою, відповідає середнім ринковим розцінкам на аналогічні послуги в Україні та узгоджується з положеннями чинного законодавства і судової практики. Отже, відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн є обґрунтованим, відповідає чинному законодавству, узгоджується з підходами Верховного Суду та не перевищує середньоринковий рівень оплати аналогічних послуг. Заперечення відповідача з цього приводу є безпідставними (а.с. 55-58).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданих до суду заявах просив розгляд справи проводити без його участі (а.с. 4, 88-89).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, у відзиві на позов просила здійснити розгляд справи без її участі з урахуванням заперечень, викладених у відзиві.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Справа надійшла до суду 21.08.2025 року. Разом з поданням позовної заяви Позивачем подано клопотання про витребування доказів, інформації у АТ КБ «Приватбанк» щодо належності Відповідачу банківської картки та транзакції на неї 28.01.2021 в сумі 15000 грн. Ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпра Нестеренко Т.В. від 26.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 48).

Згідно розпорядження керівника апарату Самарського районного суду міста Дніпра № 229-р від 17.12.2025 року, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, в зв`язку з відрахуванням судді Нестеренко Тетяни Василівни зі штату Самарського районного суду міста Дніпра на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2508/15/25 від 20.11.2025, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи (а.с. 81).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 року справу передано для розгляду судді Гаркуші В.В. (а.с. 82).

Ухвалою судді Гаркуші В.В. від 31.12.2025 справу прийнято до свого провадження та постановлено продовжити розгляд за правилами спрощеного провадження з викликом сторін (а.с. 83).

Враховуючи те, що відповідачем не заперечується факт отримання кредитних коштів у сумі, вказаній у позові, суд відмовив у задоволенні клопотання Позивача щодо витребування доказів.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4081395, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених у договорі, на строк 30 днів з 28.01.2021, надати позичальнику грошові кошти у сумі 15000,00 гривень, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки визначені договором. Комісія за надання кредиту: 1500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом впродовж пільгового періоду 5625,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Позичальник зобов`язався, зокрема, повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені договором. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (а.с. 23-29).

Договір та паспорт споживчого кредиту позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора R9529, час відправки ідентифікатора позичальнику: 28.01.2021 06:22, номер телефону НОМЕР_3 (а.с. 29 на звороті).

Таким чином, датою укладення між сторонами договору є дата підписання заяви, тобто 28.01.2021 року.

З платіжного доручення № 38483762 від 28.01.2021 вбачається, що ОСОБА_1 перераховано 15000,00 гривень на картку № НОМЕР_4 , призначення платежу: кошти згідно договору № 4081395 (а.с. 30).

14.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 68-МЛ за умовами якого, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками. 14.5.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (а.с. 32-37).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників від 14.05.2021 до договору відступлення прав вимоги № 68-МЛ від 28.01.2021 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4081395 від 28.01.2021 по тілу кредиту - 15000,00 гривень, заборгованості по відсотках - 50625,00 гривень, заборгованості по комісії за видачу кредиту- 1500,00 гривень (а.с. 36 на звороті).

На підтвердження переходу права вимоги ТОВ ФК «Кредит-Капітал» надано платіжну інструкцію № 30435 від 14.05.2021 про перерахування коштів від ТОВ ФК «Кредит-Капітал» ТОВ «Мілоан» (а.с. 37 на звороті).

Відповідачу було надіслано до судову вимогу від 12.08.2025 року № 20721001 про погашення заборгованості на користь позивача у сумі 67125,00 гривень (а.с. 38)

У встановлені договором строки відповідач зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання заяви до суду має заборгованість в сумі 67125,00 гривень, яка складається з поточного тіла кредиту - 15000,00 гривень, прострочених відсотків - 50625,00 гривень, заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1500,00 гривень.

Сума заборгованості підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення виданою ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 4081395 від 28.01.2021, відповідно до яких загальний розмір заборгованості 67125,00 грн. Згідно з вищезазначеною відомістю відбулася пролонгація за договором на 60 днів (а.с.30 на звороті-31).

На підтвердження здійснених позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи міститься договір про надання про надання правової допомоги від 01.07.2025 № 0107 (а.с. 90 на звороті), акт наданих послуг з правничої допомоги від 05.08.2025 № 562 (а.с. 91), детальний опис наданих послуг від 05.08.2025 до акту від 05.08.2025 (а.с. 91 на звороті), ордер від 01.07.2025(а.с. 42). Так, відповідно до акту наданих юридичних послуг витрати на правничу допомогу складають 8000,00 грн.

ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За договором про споживчий кредит № 4081395 від 28.01.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» передало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15000,00 отже вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України було укладено.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Статтею 514 ЦК Українипередбачено, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи той факт, що Відповідач ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обов`язки з повернення отриманого нею кредиту ні первісному кредитору, ні новому, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов`язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку, що з неї на користь позивача слід стягнути тіло кредиту у розмірі 15000,00 грн та комісію у розмірі 1500 грн.

Однак щодо розміру процентів, які погоджено сторонами та за якими заборгованість більша за фактично отримані позичальником кошти, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище сторонами погоджено розмір процентів, порядок їх нарахування та відповідно до розрахунку заборгованості він складає 50625 грн.

Суд звертає увагу, що вказана сума відсотків з огляду на сам розмір позики 15000,00 грн. більше ніж у три рази перевищує саму суму позики та є явно завищена, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 50625 грн. не є співмірною сумі кредиту у 15000,00 грн. за вищевказаним кредитним договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищеної суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру процентів за вказаним договором до 7500,00 грн. При визначенні розміру процентів суд виходить з розміру облікової ставки НБУ та строку дії договору кредиту.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Кредит-Капітал» з підстав вказаних вище.

Щодо питання розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат представник Позивача Усенко Михайло Ігорович надав суду договір про надання правничої допомоги № 0107 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет», керуючим партнером якого він є, акт наданих послуг Адвокатським об`єднанням «Апологет», детальний опис наданих послуг Позивачу в рамках представництва по справі за позовом до ОСОБА_1 .

Зокрема, згідно з детальним описом наданих послуг до акту від 05.08.2025 та детальним описом наданих послуг, адвокатом надані послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справ, складання позовної заяви з урахуванням позиції клієнта, подання позовної заяви до суду від імені клієнта. Загальний витрачений час - 6 год. 30 хв.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд зазначає, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В судових засідання представник Позивача участі не приймав. Виходячи із критерію пропорційності заявлених витрат предмету спору, суд враховує ціну позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу та вважає суму 3000,00 грн такою, що є справедливою та співмірною із характером і складністю справи. Водночас фактичний розмір витрат, що підлягає стягненню, визначається судом з урахуванням принципу пропорційності.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково - у розмірі 35,75 % від заявленої суми, суд відповідно до принципу пропорційності дійшов висновку про необхідність покладення судових витрат на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, з урахуванням сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 422,40 грн, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню 866 грн судового збору.

Водночас суд, зменшивши витрати на професійну правничу допомогу до 3 000,00 грн як співмірні та обґрунтовані, вважає за необхідне стягнути їх у пропорційному розмірі, а саме 1072,50 грн, що відповідає частці задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2,5,10,141,259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», адреса місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28,4-й поверх) заборгованість за кредитним договором № 4081395 від 28.01.2021 року в розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», адреса місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28,4-й поверх) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 866 (вісімсот шістдесят шість) грн 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу 1072 (одна тисяча сімдесят дві) грн 50 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя В.В. Гаркуша