Рішення № 133581367, 20.01.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2240/25

2/468/25/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчука С.В., за участю секретаря судового засідання Волощук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу №468/2240/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №01.03.2025 100002396 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу кредит у сумі 18000 грн. строком на 140 днів з умовою сплати процентів в розмірі 1% в день, комісії в сумі 2700 грн., неустойки у разі неналежного виконання зобов`язання. Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів виконав не в повному обсязі, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в сумі 38019,04 грн.

В тексті позову позивач заявив про розгляд справи за відсутності його представника та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Позов надійшов до суду 06.10.2025 року через систему «Електронний суд».

28.10.2025 року відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач до суду не з`явився, надала заяву, у якому позовні вимоги визнала частково.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

В судовому засіданні встановлено, що 01.03.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (кредитної лінії) №01.03.2025 100002396 в електронній формі, за яким кредитор надав відповідачу кредит у сумі 18000 грн строком на 140 днів з умовою сплати процентів у розмірі 1% за один день користування кредитом паротягом всього строку, на який він надається, комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту і дорівнює 2700 грн. Сторонами погоджена дата повернення (виплати кредиту 18.07.2025 року. Договір також передбачав можливість застосування неустойки в розмірі 180 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

Розділом 2 пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) встановлений порядок укладення кредитного договору з ТОВ «Споживчий центр» Так, він укладається в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), яка розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця, заявка, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

01.03.2025 року відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (кодом з смс-повідомлення) Е448 підписані пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії ) (оферта), заявка кредитного договору №01.03.2025 100002396 (кредитної лінії), відповідь позивальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №01.03.2025 100002396 (кредитної лінії), інформаційне повідомлення позичальника, яке є додатком на вказаного кредитного договору, паспорт споживчого кредиту був підписаний одноразовим ідентифікатором А448.

Під час укладення кредитного договору пройшла ідентифікацію за допомогою Системи BankID Національного банку України.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальна платіжні рішення» № 121-2609 від 26.09.2025 року 18000 грн. 01.03.2025 року перераховані на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 01.03.2025-100002396.

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором вбачається, що позичальник ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 38019,04 грн., з яких 13626,48 грн. основний борг, 15932, 56 грн. - проценти, 8460 грн. неустойка.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідно до частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, оформленого в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, суд вважає доведеними факт укладання відповідачем кредитного договору, отримання відповідачем грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, та невиконання в повному обсязі своїх зобов`язань з повернення кредиту позивачу та сплати процентів за користування ним.

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування ним.

Разом з тим суд не погоджується із розрахунками заборгованості позивача в частині стягнення з відповідача неустойки за порушення зобов`язань за кредитним договором № № 01.03.2025-100002396 від 01.03.2025 року.

Так, в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан, який у подальшому продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та який діє до цього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX (набрав чинності 17.03.2022 року ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відповідно до ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного суду в постанові від 22.06.2021 року по справі № 334/3161/17, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

З цих міркувань суд відхиляє аргументи позивача щодо правомірності стягнення неустойки, який посилається на Закон України № 3498-ІХ від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» - скасований пункт 6.1. Прикінцевих та перехідних положень цього закону, що передбачав можливість у період дії воєнного стану звільнення споживача від сплати кредитодавцю неустойки за прострочення виконання зобов`язання; також позивач зазначає, що під дію обмежень щодо стягнення неустойки, визначених п. 6 вказаних положень Закону України «Про споживче кредитування» договір з ОСОБА_1 не підпадає.

Отже, нарахування позивачем в період дії в Україні воєнного стану неустойки за прострочення виконання відповідачем взятих грошових зобов`язань не відповідає положенням ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи встановлені обставини, які підтверджені дослідженими судом доказами, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 01.03.2025-100002396 від 01.03.2025 року в розмірі 29559,04 грн., з яких 13626,48 грн. основний борг, 15932, 56 грн. проценти.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1865,24 грн. (2422,40 х 77%).

Керуючись 12; 13; 81; 141; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № № 01.03.2025-100002396 від 01.03.2025 року в сумі 29559(двадцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 04 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1865,24(одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять) гривень 24 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133А м. Київ, ідентифікаційний код 37356833);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 20.01.2026 року.

СУДДЯ: