Ухвала суду № 133566022, 22.01.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1335/26

Провадження № 1-кп/752/1652/26

УХВАЛА

22 січня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Голосіївського районного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010002341 від 24 липня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника ОСОБА_8 ,

встановила:

До Голосіївського районного суду міста Києва направлено для розгляду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотала про направлення кримінального провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про передачу до іншого суду за місцем вчинення обвинуваченим останнього за часом кримінального правопорушення.

Також прокурор звернулася з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи тим, що останній обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 113 КК України, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватись, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому застосування більш м`якого запобіжного заходу не здатне запобігти вказаним ризикам.

Захисник не заперечував проти направлення кримінального провадження до Київського апеляційного суду з метою визначення підсудності. При цьому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи його необґрунтованістю та недоведеністю зазначених у клопотанні ризиків. Економічної можливості переховуватись від суду, як і можливості впливати на свідків у обвинуваченого немає. Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягається вперше, тому вчинення іншого кримінального правопорушення виключається. Просив застосувати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід або визначити альтернативу у вигляді застави.

Обвинувачений підтримав захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що матеріали кримінального провадження слід передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про направлення до Фастівського міськрайонного суду Київської області з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Згідно з ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох епізодів злочинної діяльності, передбаченої ч. 2 ст. 113 КК України, останній з яких мав місце у с. Тарасівка, Фастівського району Київської області, що не належить до територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду міста Києва.

За таких обставин, на підставі ст. 32 КПК України, кримінальне провадження повинне здійснюватись судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення, а саме Фастівським міськрайонним судом Київської області.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні суд направляє матеріали до відповідного суду для визначення підсудності.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення правил підсудності, суд вважає за необхідне передати кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення в порядку ст. 34 КПК України до Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 бвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. Обґрунтованість підозри також була предметом перевірки слідчого судді під час вирішення питання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому оцінка обґрунтованості підозри, в даному випадку, здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено документи сторони обвинувачення, не допитано свідків та самого обвинуваченого.

Обвинувачений не має постійного місця роботи, навчання, міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема у випадку звільнення з-під варти обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні, а також з метою отримання коштів для існування може продовжити вчинення дій, які ставляться йому в провину.

Більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, на даній стадії кримінального провадження, будуть недостатніми для запобігання цим ризикам, не забезпечать дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення обвинуваченому розміру застави на даній стадії судового провадження суд не вбачає.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 32, 34, 177-183, 193, 199, 314, 315, 369-372, 615 КПК України, колегія суддів

постановила:

Клопотання прокурора задовольнити.

Передати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113 КК України, до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення в порядку ст. 34 КПК України до Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 22 березня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9