Постанова № 13355832, 02.11.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2010 року № 8064/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

Ніколіна В.В.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львова справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Чернівці на постанову господарського суду Чернівецької області від 12 лютого 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2007 року позивач - Приватне підприємство «Укрінтертрейдінг», звернувся з позовною заявою до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 03.11.2006 р. № 278218231/0 та № 278219231/0, якими відповідно позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 915,00 грн., в тому числі 610,00 грн. податку на додану вартість та 305,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 22326,00 грн.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 12 лютого 2009 року адміністративний позов задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці № 278218231/0 та № 278219231/0 від 03.11.2006.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 12 лютого 2009 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що Приватне підприємство «Укрінтертрейдінг» являється транспортним експедитором, а тому його діяльність підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до п. 4.1 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість». Тому, апелянт зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є законними, а підстави для їх скасування відсутні.

Зясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, з наступних підстав:

При розгляді справи судом першої інстанції вірно встановлено, що в жовтні 2006 року фахівцями ДПІ у м. Чернівці була проведена позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2006 року, за результатами якої був складений акт від 25.10.2006 р. № 4478/23 -1/32357252.

З акту перевірки вбачається, що у відповідності до договорів доручення № 3-3/06 від 24.03.2006 р. та № 2-3/06 від 24.03.2006 Приватне підприємство «Укрінтертрейдінг» як повірена особа у 2006 році надавало приватним підприємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як довірителям, за винагороду, послуги, які полягали у виконанні доручення довірителів, а саме: пошук замовника на послуги, що поставляються такому замовнику довірителем (транспортне перевезення вантажів замовника), прийняття від імені довірителя у такого замовника замовлення та проведення від імені довірителя розрахунків за поставлені довірителем замовнику послуги.

Як зазначено в акті перевірки, згідно договорів доручень ПП «Укрінтертрейдінг» виконано послуг по організації перевезень товарів вантажним автомобільним транспортом замовникам нерезидентам довірителями на загальну суму 423627,80 грн., внаслідок чого, на думку фахівців ДПІ у м. Чернівці, в порушення пунктів 4.1, 4.7 статті 4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 етапі 7 та відповідно до статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2006 року на 22326,00 грн., занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2006 року в сумі 610,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2006 року на 17903,00 грн., що призводить до завищення зарахування від'ємного значення різниці за липень, яке включається до складу податкового кредиту у серпні 2006 року. Вказані висновки контролюючих органів й стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень. Надаючи оцінку вказаним висновкам, що стали фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень, колегія суддів бере до уваги, що за договорами доручення № 3-3/06 від 24.03.2006 року та № 2-3/06 від 24.03.2006 року укладеними між приватним підприємством «Укрінтертрейдінг» та приватними підприємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повірений (ПП «Укрінтертрейдінг») повідомляє Довірителя (перевізника) про те, що виставлено інвойс замовнику-нерезиденту з зазначенням номера інвойса та суми до оплати в валюті, відповідно надає звіт про виконання доручення, акт здачі-приймання робіт з зазначенням власної суми винагороди та рахунок-фактуру де вказано номер договору укладеного з замовником-нерезидентом. який відповідає номеру заявки, а також Повірений (ПП «Укрінтертрейдінг») повідомляє Довірителя (перевізника) про дату та суму отримання валютної виручки на рахунок Повіреного (ПП «Укрінтертрейдінг»). При цьому, як встановлено, ПП «Укрінтертрейдінг» базою для оподаткування податком на додану вартість визначало суму винагороди від Довірителів по договору-доручення, яка в червні 2006 р. склала 7677,00 грн. де сума податкового зобов'язання становить 1279,00 грн., в липні 2006 р. склала 2023,25 грн., де сума податкового зобов'язання становить 337,00 грн.

Натомість по бухгалтерському обліку кошти по оплаті послуг по перевезенню перераховуються замовниками-нерезидентами на розрахунковий рахунок (валютний) ПП «Укрінтертрейдінг» які обліковується наступним чином: Дт 31 Кт 37/6 - (розрахунки з замовниками-нерезидентами), а не на позабалансовому рахунку, який передбачає узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов'язань та платежів так і зобов'язань та платежів інших підприємств (за договорами-поруки). Отримано коштів від замовників - нерезидентів на розрахунковий рахунок ПП «Укрінтертрейдінг» червні 2006 р. - 158935,23 грн.(800 дол. США, 20830 євро), та в липні 2006 р.507345,48 грн. (4705 дол. США, 75690 євро).

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, що виникли між ПП «Укрінтертрейдінг» та його контрагентами - приватними підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 колегія суддів бере до уваги, що правові та організаційні основи транспортно-експедиційної діяльності в Україні регламентуються Законом України «Про транспортну експедиційну діяльність». Відповідно ст. 9 зазначеного Закону, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу. А тому, на думку колегії суддів ПП «Укрінтртрейдінг» являється транспортним експедитором, діяльність якого підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно п.4.1. п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням вищенаведеного, за даними перевірки база оподаткування податком на додану вартість є загальна вартість послуг, наданих суб'єктом господарювання.

Таким чином, є правильними висновки контролюючих органів про те, що в червні 2006 р. ПП «Укрінтертрейдінг» надано послуг по організації перевезень замовникам - нерезидентам на суму 423627,80 грн., де сума податкового зобов'язання становитиме 70605,00 грн.. різниця складає 610,00 грн., в липні 2006 р. надано послуг по організації перевезень замовникам - нерезидентам на суму 109438,25 грн., де сума податкового зобов'язання становитиме 18240.00 грн. Натомість вказані обставини суд першої інстанції встановив не вірно, що призвело також до порушень норм матеріального права, яке зумовило неправильне вирішення справи. Зазначене, в силу ст. 202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду, та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернівці задовольнити, а постанову господарського суду Чернівецької області від 12 лютого 2009 року у справі № 9/52 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін