Ухвала суду № 133558069, 22.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19678/25

Провадження № 2/638/3280/26

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання Старини С. К.,

представника позивача Удянської А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Сучасне місто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває справа за позовом Комунального підприємства «Сучасне місто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що носять характер таких, що виникають за договором про добровільне відшкодування плати за фактичне користування окремим елементом благоустрою та договором користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності. Відповідачем використовувався окремий елемент благоустрою комунальної власності за адресою: поблизу будинку АДРЕСА_1 на підставі укладених договорів № 1536/Т5/23 від 19.05.2023; № 4101-Р/ Г12/23 від 25.12.2023; № 6265-Р/В9/24 від 30.09.2024; № 6266-Ф/В9/24 від 30.09.2024. Відповідач не дотримався умов вказаних договорів, порушив строки оплати, що призвело до залишку не виконаного зобов`язання за договорами, а саме: за договором № 6265-Р/В9/24 від 30.09.2024 74 275 грн 00 коп.; за договором № 6266-Ф/В9/24 від 30.09.2024 609 918 грн 75 коп.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 21.10.2025 року відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Удянська А. А. у судому засіданні зазначила, що зазначена справа підлягає розгляду саме районним (загальним) судом у порядку цивільного судочинства, а не господарським судом, оскільки у даній справі відповідачем є фізична особа, яка не має статусу фізичної особи-підприємця, що підтверджується наявними у позивача відомостями. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язку зі сплати плати за тимчасове користування окремим елементом благоустрою комунальної власності відповідно до умов укладеного договору. При цьому, предметом спірних правовідносин є саме обов`язок відповідача як фізичної особи сплачувати плату за користування окремим елементом благоустрою, а не здійснення ним підприємницької чи іншої діяльності. Характер та вид діяльності, яка могла здійснюватися з використанням такого окремого елемента благоустрою, не впливають на правову природу зобов`язання та не є предметом доказування у даній справі. Отже, спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, не пов`язані зі здійсненням господарської діяльності відповідача та не підпадають під юрисдикцію господарських судів.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про наявність поважних причин своєї неявки в суд не повідомив, заяв про відкладення судового засідання відповідач не надав, відзиву на позов не направив.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Звертаючись до суду з цим позовом, КП «Сучасне місто» посилалось на те, що після закінчення строку дії договору № 1536/Т5/23 від 19.05.2023 відповідач продовжував користуватись окремими елементами благоустрою без укладання нового, тому мають бути сплачені кошти за фактичне користування. Сума боргу визначена сторонами та не оспорювалась, в зв`язку з чим, між позивачем та відповідачем щодо даного об`єкту за цією ж адресою були укладені нові договори: договір розстрочення сплати заборгованості від 30.09.2024 № 6265-Р/В9/24; договір про добровільне відшкодування плати за фактичне користування окремим елементом благоустрою від 30.09.2024 № 6266-Ф/В9/24.

В обгрунтування позову позивач надає копію договору тимчасового користування окремим елементом благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності № 536/15/23 від 19.05.2023 року, який укладений між Комунальним підприємством «Сучасне місто» в особі директора Шевченка Євгена Ігоревича та ОСОБА_1 , предметом якого є надання виконавцем (позивачем) замовнику (відповідачу) право тимчасової експлуатації (управління) окремим елементом благоустрою комунальної власності міста Харкова з метою задоволення соціально-економічних потреб шляхом розміщення тимчасового об`єкта підприємницької або іншої діяльності.

Відповідно до п. 3.1 договору № 536/15/23 від 19.05.2023 року вид об`єкта: тимчасова споруда з полегшених контрукцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначеним технічним регламентом будівельних робіт, будівель і споруд, без улаштування фундаменту (літній майданчик без логотипу).

У п. 3.1.1 договору № 536/15/23 від 19.05.2023 року вказано, що функціональне призначення об`єкта бари, кафе, кафетерії (з продажем тютюнових виробів, пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв.

Згідно з п. 8.1 договору № 536/15/23 від 19.05.2023 року цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та діє з 01.04.2023 року по 31.07.2023 включно.

Після закінчення строку дії договору № 1536/Т5/23 від 19.05.2023 відповідач продовжував користуватись окремими елементами благоустрою без укладання нового та між позивачем та відповідачем були укладені договір розстрочення сплати заборгованості № 6265-Р/В9/24 від 30.09.2024 року; договір про добровільне відшкодування плати за фактичне користування окремим елементом благоустрою № 6266-Ф/В9/24 від 30.09.2024 року.

Відповідно до пункту 1 договору № 6265-Р/В9/24 від 30.09.2024 року ОСОБА_1 приймає на себе зобов`язання добровільно відшкодувати заборгованість, яка виникла у зв`язку з несвоєчасним внесенням плати за тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності міста Харкова (далі - заборгованість), зазначену в Додатку 1.

Згідно пункту 2 договору № 6265-Р/В9/24 від 30.09.2024 року заборгованість станом на день підписання цього договору становить 103 098,39 грн.

У пункті 3 договору № 6265-Р/В9/24 від 30.09.2024 року визначено, що ОСОБА_1 зобов`язується сплатити рівними частинами у безготівковій формі на рахунок КП «Сучасне місто», суму зазначену у п. 2 цього договору протягом 36 (тридцяти шести) місяців з моменту підписання договору, але не пізніше 15.12.2025 року.

Згідно пункту 4. Договору № 7554-Р/Б3/25 сплата заборгованості здійснюється щомісяця до 25 числа кожного місяця, відповідно до графіку платежів, зазначеному у Додатку 2 до цього договору.

Відповідно до пункту 1 договору № 6266-Ф/В9/24 від 30.09.2024 року ОСОБА_1 приймає на себе зобов`язання добровільно відшкодувати плату за фактичне користування окремим елементом благоустрою комунальної власності міста Харкова (далі елемент благоустрою), відповідно до додатку 1.

У пункті 2 договору № 6266-Ф/В9/24 від 30.09.2024 року сторони узгодили, що розмір суми добровільного відшкодування плати за фактичне користування елементом благоустрою складає 681 918,75 грн у тому числі з ПДВ.

Згідно з п. 3 договору № 6266-Ф/В9/24 від 30.09.2024 року, ОСОБА_1 зобов`язується сплатити частинами у безготівковій формі на рахунок КП «Сучасне місто», суму зазначену у п. 2 цього договору протягом 36 (тридцяти шести) місяців з моменту підписання договору, але не пізніше 25.09.2027 року.

Згідно пункту 4. Договору № 7554-Р/Б3/25 сплата за фактичне користування елементом благоустрою здійснюється щомісяця рівними частинами, відповідно до графіку платежів, зазначеному у додатку 2 до цього договору.

Крім того, відповідно до п. 1.2. Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення на території міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 21.06.2017 № 688/17 (далі Положення), останнє розроблено з метою регулювання правовідносин, пов`язаних із виникненням та реалізацією права тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення відкритих літніх майданчиків, елементів вуличної торгівлі, малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності на території міста Харкова (далі - тимчасові об`єкти підприємницької та іншої діяльності).

Згідно з пунктом 1.4. Положення метою та завданнями цього Положення, зокрема зокрема є: запровадження процедури надання в тимчасове користування окремих елементів благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових об`єктів підприємницької та іншої діяльності на території міста Харкова; створення сприятливих умов для здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання.

Судом також отримано відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.10.2025 року № 1904133, відповідно до якої ОСОБА_1 з 23.07.2024 року по 17.10.2024 року був фізичною особою-підприємцем. Здійснював підприємницьку діяльність за такими видами економічної діяльності: 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний), 10.85 виробництво готової їжі та страв, 56.21 постачання готових страв для подій, 56.30 обслуговування напоями. Основний вид економічної діяльності за підсумками діяльності за рік: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний), 10.85 виробництво готової їжі та страв (КВЕД 56.10).

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 17.06.2020 року у справі № 922/2246/19 та у постанові Великої палати Верховного суду від 15.05.2018 року у справі № 911/4144/16.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У свою чергу, ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 (провадження № 12-141гс18) зроблено висновки про те, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі правової норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми права, що безпосередньо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Судом встановлено, що відповідач користувався окремим елементом благоустрою комунальної власності міста Харкова з фукціональним призначенням об`єкта бари, кафе, кафетерії (з продажем тютюнових виробів, пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв) у своїй господарській діяльності як суб`єкт підприємницької діяльності, а не для власних побутових потреб, тому спір між позивачем та відповідачем пов`язаний із здійсненням господарської відповідачем і не є предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.

На характер таких відносин вказує і нормативне регулювання діяльності позивача, який надає право тимчасової експлуатації (управління) окремим елементом благоустрою комунальної власності саме для провадження підприємницької діяльності по території м. Харкова (п. 1.2. Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення на території міста Харкова, що є додатком до рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 688/17 зі змінами та доповненнями).

Враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, їх суб`єктний склад в сукупності суд дійшов висновку, що справа не підсудна загальному суду, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства господарським судом.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до господарського суду з даними позовними вимогами для захисту свого порушеного права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст.258-260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі 638/19678/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Сучасне місто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до господарського суду з вказаними позовними вимогами до ОСОБА_1 в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя В. В. Щепіхіна