Рішення № 133551629, 26.01.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1381/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

АТ «Перший український міжнародний банк», адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829 (далі позивач, АТ «ПУМБ») звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 05 січня 2023 року було укладено кредитний договір № 1011047367, на підставі якого останньому було видано кредит у сумі 61753,43 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09 квітня 2025 року складає 68662,02 грн, з яких:

- 48158,44 грн. заборгованість за кредитом;

- 5,57 грн. заборгованість за процентами;

- 20498,01 грн. заборгованість за комісією.

Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив в анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Враховуючи викладене та посилаючись на приписи діючого законодавства, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі

68662,02 грн. та понесені судові витрати, які складаються із суми судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково у частині стягнення із нього заборгованості за тілом кредиту та процентами. Заборгованість за комісією відповідач не визнав, оскільки вважав нараховану із порушеннями умов кредитного договору.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 05 січня 2023 року між позивачем АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви № 1011047367 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Згідно з умовами кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти у кредит у розмірі 61753,43 грн. на строк 48 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,4 % та розмір процентної ставки 0,01% річних, шляхом банківського переказу на картковий рахунок. Схема повернення кредиту ануїтетна (рівними платежами). Платіжні періоди з 05 січня 2023 року по 05 січня 2027 року. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 864,00 грн. щомісячно.

Крім цього, відповідачем ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить істотні умови кредитного договору.

У заяві на приєднання до Договору банківського обслуговування фізичних осіб зазначено, що ОСОБА_1 підписанням цієї заяви беззастережно підтвердив, що прийняв Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджуюся з тим, що можу обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

До договору банком долучено Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.

Згідно п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.62188690.36651.25578 від 05 січня 2023 року.

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 05 січня 2023 року по 09 квітня 2025 на рахунок відповідача було зараховано кредитні кошти за договором

№ 1011047367 у розмірі 61753,43 грн.

Згідно з правовими висновками, наведеними в постанові Верховного Суду від

26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20 виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

10 квітня 2025 року АТ «ПУМБ» за вих. № КНО-44.2.2/580 направило ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про необхідність негайного погашення заборгованості в розмірі 68662,02 грн. за кредитним договором № 1011047367.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1011047367 від 05 січня 2023 року, який не спростований відповідачем, станом на 09 квітня 2025 року загальний розмір заборгованості перед Банком складає 68662,02 грн, з яких:

- 48158,44 грн. заборгованість за кредитом;

- 5,57 грн. заборгованість за процентами;

- 20498,01 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

За таких обставин суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.

При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на зміст приписів частин 1 та 2 статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. Вказаний платіж є платою за послугу банку, вимагати придбання якої забороняла частина 3 статті 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Тому така умова договору порушує публічний порядок.

За змістом заяв про приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування, наданим розрахунком і банківською випискою, вбачається, що позивачем заявлено вимоги щодо стягнення комісії як щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, яке узгоджено з відповідачем згідно із встановленими тарифами. Тобто АТ «ПУМБ» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За наведених обставин вимога про стягнення заборгованості за комісією, яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.

Отже суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором

№ 1011047367 від 05 січня 2023 року у розмірі 48164,01 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1699,31 грн. судового збору.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АТ «Перший український міжнародний банк», адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829, заборгованість за кредитним договором № 1011047367 від 05 січня 2023 року у розмірі 48164,01 (сорок вісім тисяч сто шістдесят чотири гривні 01 копійка) гривень.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь АТ «Перший український міжнародний банк», адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829, судовий збір у розмірі 1699,31 (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять гривень 31 копійку) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О.Г. Романова