Ухвала суду № 133549325, 22.01.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2319/25

Провадження № 2-с/382/1/26

У Х В А Л А

22 січня 2026 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі № 382/2319/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгаз Збут»про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ із ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, посилаючись на те, що 17.10.2025 Яготинський районний суд Київської області видав судовий наказ у справі № 382/2319/25, провадження № 2-н/382/534/25 за яким наказав стягнути з ОСОБА_1 (далі - боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у сумі 1055,12 грн, 238,14 грн інфляційних витрат, 59,51 грн відсотків річних. Вирішено питання щодо судового збору.

В обґрунтування заявленої вимоги заявниця посилається на те, що зазначений судовий наказ вона не отримувала, копію зазначеного судового наказу не отримала. Ознайомившись зі змістом заяви про видачу судового наказу та безпосередньо із самим судовим наказом, вважає, що вимоги стягувача є безпідставними, а судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки заявником не доведено, що між ТОВ «Київгаз Збут» та ОСОБА_1 існують договірні відносини та пов`язані з ними обставини, тому вимоги стягувача є необґрунтованими, а між нею та заявником наявний спір. Просить скасувати судовий наказ виданий Яготинським районним судом Київської області 17.10.2025 у справі № 382/2319/25.

Подана заява не відповідає вимогам ЦПК України, а тому підлягає поверненню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 160 ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що 17.10.2025 у справі № 382/2319/25, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгаз Збут», видано судовий наказ про стягнення з боржника, ОСОБА_1 , заборгованості за послуги з постачання природного газу в розмірі 1055,12 грн, 238,14 грн інфляційних витрат, 59,51 грн відсотків річних, 302,80 грн судового збору.

Після видачі судового наказу, судом було надіслано боржникові його копію рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в заяві про видачу судового наказу ( АДРЕСА_1 ). Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилалась копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Зазначене рекомендоване повідомлення разом з конвертом, 06.11.2025 року повернулось до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній», що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідно до вимог ЦПК України, судом були здійснені всі належні заходи з надіслання судового наказу боржникові.

20.01.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування зазначеного судового наказу.

В заяві про скасування судового наказу зазначено, що копія судового наказу виданого 17.10.2025 року отримана боржника лише 15.01.2026 року.

Заяву від 19.01.2026 року про скасування судового наказу від 17.10.2025 року заявницею подано до канцелярії суду 20.01.2026 року.

Таким чином, боржником пропущений строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу. З клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу, боржник не зверталась. Інших підстав, які можуть бути визнані судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду, із заявою про скасування судового наказу, заява не містить.

Зазначене свідчить про те, що заява про скасування судового наказу подана з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Частиною 2 статті 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 170 ЦПК України встановлено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до частини 2 статті 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику без розгляду, що не позбавляє її права повторного звернення із заявою та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважних причин його пропуску.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 17.10.2025 року у справі № 382/2319/25 повернути без розгляду та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважних причин його пропуску.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. М. Нарольський