Постанова № 133543736, 22.01.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/86/26 Провадження № 3/304/210/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ВАД №767580 від 12.01.2026) що надійшов з ВП №1 (м.Перечин) Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Новоселиця Перечинського району Закарпатської області, розлученого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , моб.тел: НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

03.01.2026 року, близько 00-15 годині ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: виражався нецензурною лайкою на її адресу, чим могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю, тобто своїми діями ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_4 не з`явився, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про день та час проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку 16.01.2026 року адресату ОСОБА_4 sms-повідомлення, яка є в матеріалах справи (а.с.8), проте про причини неявки суду не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надано, будь-яких заперечень на складений протокол про адміністративні правопорушення на адресу суду не подано.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про день та час проведення розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку від 16.01.2026 року адресату ОСОБА_5 sms-повідомлення, яка є в матеріалах справи (а.с.9), проте про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки, потерпілою суду не надано.

Враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_4 , на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Повно та всебічно вивчивши надані матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №767531 від 03.01.2026 року (а.с.1), рапортом інспектора-чергового СРПП ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лазар В.П. від 03.01.2026 року (а.с.2), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_5 від 03.01.2026 року (а.с.3); письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 03.01.2026 року, в яких останній зазначає, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною, ображав її нецензурною лайкою через те, що вона виганяла його з будинку, свою вину визнає (а.с.4); характеристикою начальника СП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Левинець В. від 03.01.2026 відносно ОСОБА_4 , з якої вбачається, що останній за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, раніше до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП не притягувався (а.с.5).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність/відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024 року, який набрав чинності 19.12.2024) передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

П.14 ст.1 вказаного Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п.17 ст.1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та наявні у них докази в їх сукупності, суд вважає, що у діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства психологічного характеру, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.1,2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_4 , ступінь його вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_4 правопорушення, а також наявність обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 , а саме визнання ним своєї вини, що вбачається з письмових пояснень ОСОБА_4 від 03.01.2026 року (а.с.4), суд враховує особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, при цьому суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_4 раніше до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, на теперішній час працює, має регулярний дохід та постійний джерело прибутку, особою з інвалідністю не являється, має стійкі соціальні зв`язки: на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, за місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно, що вбачається з характеристики начальника СП ВП №1 від 20.12.2025 року, а також суд враховує ті обставини, що потерпілою ОСОБА_5 до суду будь-яких заяв про відшкодування (матеріальної та/або моральної) шкоди відносно ОСОБА_4 не подано, в судове засідання потерпіла не з`явилася, позиції щодо виду та міри стягнення відносно ОСОБА_2 не висловила, тому з урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 173-2 ч.1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що відповідає сумі - 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі - 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, призначення платежу: «Судовий збір на користь держави», код 22030106).

Адміністративний штраф сплачувати за наступними банківськими реквізитами: Отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача - казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA398999980313080106000007379, призначення платежу: «адміністративний штраф та інші санкції», код 21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО