Рішення № 133542762, 23.01.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/587/25

№ провадження 2/624/13/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №631488216 у розмірі 272323,64 грн, з яких: заборгованість за кредитом: 190281,33 грн, заборгованість по відсотках: 82042,31 грн. Також стягнути судові витрати: 3267,88 грн сплаченого судового збору та 21977,41 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг. Підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту № 631488216 відповідач запропонував банку укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та банком. Шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 631488216 банк прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 631488216 від 11.11.2020, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Таким чином, 11.11.2020 між банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; сума кредиту 200000,00 грн; процентна ставка - 26,00 % річних, тип ставки - фіксована. Власним підписом позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, що підтверджується випискою по рахунку. Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Загальна заборгованість згідно з угодою № 631488216 від 11.11.2020 становить 272323,64 грн, з яких: за кредитом: 190281,33 грн, по відсотках: 82042,31 грн. Банк направив позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов угоди позичальником не усунуті. За вищевикладених обставин АТ «Сенс Банк» вимушено звернутись до суду із цією позовною заявою.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 26.06.2025 відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 11.09.2025 задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Орєхової Н.В. про витребування доказів. Зобов`язано Акціонерне товариство «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) надати до суду для дослідження в судовому засіданні наступні відомості: 1) повний номер рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 за угодою № 631488216, укладеною між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 ; 2) чи імітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка за угодою № 631488216, укладеною між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 ; 3) при встановленні факту імітування платіжної карти на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка за угодою № 631488216, укладеною між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 надати докази щодо типу карти, та строку її дії; 4) докази на підтвердження факту зарахування коштів за угодою № 631488216, укладеною між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 у період з 11.11.2020 по 22.04.2025; 5) у разі підтвердження зарахування за угодою № 631488216, укладеною між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 у період з 11.11.2020 по 22.04.2025 надати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів.

26 вересня 2025 року на виконання вимог ухвали Кегичівського районного суду Харківської області від 11.09.2025 від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява в якій зазначено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Сенс Банк», відповідно він має право отримати від банку інформацію щодо укладених ним і банком правочинів, відкритих на його ім`я рахунків та проведеним по ним операціям. Крім цього, зазначила, що 11.11.2020 між банком та відповідачем було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними умовами: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «Альфа Connet»; мета кредиту для особистих потреб; ліміт кредитної лінії на дату укладання договору доступний ліміт у розмірі 20000,00 грн; максимальний кредитний ліміт 200000,00 грн; процентна ставка 26% річних; тип процентної ставки фіксована; тип картки MasterCard Debit World, строком дії 5 років з дня випуску; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Також повідомила, що: 1) номер поточного рахунку відповідача, на якому була відкрита відновлювальна кредитна лінія на підставі Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631488216 від 11.11.2020 НОМЕР_1 ; 2) тип платіжної картки MasterCard Debit World, строком дії 5 років з дня випуску. Картка World Debit MasterCard НОМЕР_2 , ім`я на картці: V RYBALCHENKO; 3) Рахунок НОМЕР_1 це поточний рахунок фізичної особи, власник рахунку (фізична особа ОСОБА_1 ) здійснює розпорядження коштами на цьому рахунку, в тому числі і за рахунок наданого банком кредитного ліміту. Відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, відповідач вніс кошти на поточний рахунок НОМЕР_1 для погашення заборгованості за період з 11.11.2020 по 22.04.2025 в розмірі 33000,00 грн. Тому просила розглянути справу з урахуванням наданої інформації та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, заявила про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача адвокат Орєхова Н.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначила, що згідно розрахунку заборгованості АТ "Сенс Банк" за кредитом станом на 22.04.2025 заборгованість становить 272323,64 грн, яка складається з: комісії РКО; неустойка ( штраф); прострочене тіло кредиту; відсотки за користування кредитом; тіло кредиту; овердрафт (несанкціонована заборгованість). При цьому за позовними вимогами АТ "Сенс Банк" не зазначено про складові заборгованості визначені у позовних вимогах: "прострочене тіло кредиту" та "відсотки за користування кредитом", «овердрафт ( несанкціонована заборгованість)». Так, з розрахунку вбачається, що позивачем безпідставно нараховувалися комісії та плати: комісія розрахунково-касового обслуговування у розмірі та за овердрафт у розмірі, а кошти, які позичальник сплачував як тіло кредиту та відсотки за користування кредитом, спрямовувались на погашення указаних платежів. Розрахунок заборгованості за кредитом як такий, без надання доказів про укладення сторонами кредитного договору на певних умовах та без надання доказів того, які умови кредитування погоджено сторонами на час укладення договору, не є підтвердженням наявності складових відповідної заборгованості, нарахувань та списань здійснених банком. Однак, доказів на підтвердження, що рахунок НОМЕР_3 є тим самим (тотожним) рахунку про який зазначено у Виписці по рахунку № 377532-2025/0429 позивачем не надано, як і доказів на підтвердження відкриття відповідного рахунку та поінформованості відповідача про умови відповідного кредитування. Крім того, у наданих позивачем до позовної заяви документах відсутні Тарифи банку, Кредитний договір № 631488216, інформація про розміри процентних ставок, комісій, інших платежів, які мають бути доведені до відома відповідача для подальшого стягнення останніх. Відсутність Кредитного договору № 631488216 у додатках до позовної заяви призводить до неможливості встановити істотні умови Договору, в тому числі, обґрунтованість сум до стягнення. У вимозі SBV14-20250424-553 щодо усунення порушень наявні відомості щодо заборгованості в розмірі 272048,78 грн. станом на 21.04.2025 року за кредитним договором № 631488216. Зазначила, що 10.11.2020 року ОСОБА_1 підписано Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Альфа-Банк". Зазначений договір відсутній в матеріалах справи. У п. п. 2.1.1. Анкети-Заяви від 10.11.2020 про акцепт Публічної пропозиції ПАТ "Альфа-Банк". 11.11.2020 року підписана Оферта на укладення Угоди про обслуговування Кредитної лінії та відкриття Відновлювальної лінії від 11.11.2020 року. В якій у п. 2 ОСОБА_1 пропонує Банку відкрити рахунок з електронним платіжним засобом у гривні (далі Рахунок) та випустити міжнародну платіжну картку MasterCard Debit World, строком дії 5 років з моменту її випуску (далі Кредитна картка"). В Оферті відсутнє визначення "прострочене тіло кредиту", встановлено, що повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Відновлювальною кредитною лінією та/або інших платежів за Договором здійснюється на умовах визначених Договором про комплексне банківське обслуговування, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та усіма Додатками до нього, що укладений між Клієнтом та Банком діюча редакція якого розміщена на інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.alfabank.com.ua. На підтвердження укладення кредитного договору № 631488216 датою укладення якого позивач у позовній заяві та у вимозі про усунення порушень SBV14-20250424-553 (без дати складання) вказав 11.11.2020 позивач надав копії: - Оферти від 11.11.2020 року на укладення Угоди про обслуговування Кредитної лінії та відкриття Відновлювальної лінії; - Анкети-Заяви від 11.11.2020 року акцепт Публічної пропозиції ПАТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Альфа-Банк" . На підтвердження суми заборгованості та складових заборгованості позивачем надано Розрахунок заборгованості за кредитом станом на 11.04.2025 в якому вказано про те, що загальна заборгованість на дату складання довідки становить 272323,64 грн. - наданий у вигляді таблиці. Виписку з рахунка приватного клієнта № 377532-2025/0429 за розрахунковий період: з 11.11.2020 по 22.04.2025 за рахунком НОМЕР_1 свідчить наступне, що на останній сторінці виписки наявна інформація: "кінцевий залишок" "-190281,33 грн., "кінцева заборгованість зі сплати комісійних, відсотків" "-82042,31" грн., "внесок до відновлення мінімального балансу" "272323,64" грн. При цьому, у позовній заяві та Розрахунку заборгованості за кредитом станом на 11.04.2025 "кінцевий залишок" зазначений у Виписці позивачем визначено як "прострочене тіло кредиту". Розрахунок заборгованості за кредитом як такий, без надання доказів про укладення сторонами кредитного договору на певних умовах та без надання доказів того, які умови кредитування погоджено сторонами на час укладення договору, не є підтвердженням наявності складових відповідної заборгованості, нарахувань та списань здійснених банком. Щодо тіла кредиту та простроченого тіла кредиту зазначила, що тіло кредиту це сума, яку позичальник фактично отримує на руки. У неї входить тільки основний борг. Прострочене тіло кредиту є сумою яку позичальник не повернув. В Оферті від 11.11.2020 року відсутнє визначення простроченого тіла кредиту, погоджених умов за яких отримані кошти стають простроченим тілом кредиту, плати, які входять в прострочене тіло кредиту, крім того, в матеріалах справі відсутні докази можливості нарахування простроченого тіла кредиту, у тому числі, за відсутності тіла кредиту. Отже, вимоги про стягнення простроченого тіла кредиту у розмірі 190281,33 грн, безпідставність зокрема, через відсутність передбаченого обов`язку відповідача щодо сплати останнього, враховуючи, що тіло кредиту і прострочене тіло кредиту не є тотожними поняттями. Прострочена кредитна заборгованість це частина поточного тіла кредиту, яка на конкретну календарну дату стає простроченою. Прострочене тіло кредиту є сумою яку позичальник не повернув. Для того, щоб вважати частину поточного тіла кредиту простроченою, умовами та правилами кредитного продукту повинно бути чітко визначено пільговий період кредитування, умови та порядок нарахування простроченої заборгованості. Однак матеріали справи не містять доказів того, що споживач був обізнаний про те, що кредитна заборгованість за поточним тілом кредиту може бути винесена на прострочку. Також недоведеним є формування у Розрахунку розміру заборгованості за кредитом станом на 11.04.2025 розміру простроченого тіла кредиту у загальному розмірі 190281,33 грн. нарахованих банком (загальна сума за стовбцем 18), нарахована банком в період з 11.09.2022 (стовбець 18, рядок 23) по 11.04.2025 (стовбець 18, рядок 54), при цьому остання операція зі зняття коштів відповідачем здійснена у період з 11.02.2022 по 10.03.2022 (стовбець 5, рядок 16). Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. Позивач АТ «Сенс Банк», який діє через свого представника адвоката Полєтаєву Т.Ю. не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування". Також звернула увагу суду на те, що до матеріалів справи на підтвердження повноважень представника позивача ОСОБА_2 надана довіреність, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання послуг, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс».

Суд, вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», затверджено статут АТ «Сенс Банк».

10.11.2020 року ОСОБА_1 підписано Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк». Зазначений договір відсутній в матеріалах справи.

У п.п. 2.1.1. Анкети-Заяви від 10.11.2020 про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» вказано, що «Я, ОСОБА_1 (Прізвище, ім`я та По-батькові), підписанням цієї Анкети-Заяви про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з ПАТ «Альфа-Банк» (далі Договір), підтверджую, що: Анкета Заява про акцепт Публічної пропозиції є акцептуванням Публічної пропозиції у розумінні статті 642 Цивільного кодексу України, моєю згодою на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з ПАТ «Альфа-Банк» (далі Договір) та укладення банківських послуг на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на www.alfabank.com.

11.11.2020 ОСОБА_1 підписана Оферта на укладення Угоди про обслуговування Кредитної лінії та відкриття Відновлювальної лінії від 11.11.2020. В якій у п. 2 ОСОБА_1 пропонує Банку відкрити рахунок у валюті гривня (надалі рахунок ЕПЗ чи Рахунок), просить повідомити реквізити рахунку та випустити міжнародну платіжну картку MasterCard Debit World строком дії 5 років з моменту випуску. (надалі Кредитна картка»).

У п. 3 Оферти визначені умови кредитної лінії, а саме визначено, що максимальна сума кредиту (кредитної лінії) складає 200000 грн; сума доступного кредиту на момент складання Оферти 20000,00 грн; процентна ставка за користування кредитною лінією встановлена у розмірі 26%. Тип процентної ставки фіксований.

У п. 4 Оферти визначені умови сплати платежів: обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Дата сплати ОМП визначається відповідно до умов Додатку №4 до Договору. Платежі з повернення кредиту здійснюватимуться відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід`ємною частиною договору. Банк щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 у розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу (у разі його наявності) згідно з умовами договору.

В Оферті відсутнє визначення «прострочене тіло кредиту», встановлено, що дата сплати ОМП визначається відповідно до умов Додатку №4 до Договору. Платежі з повернення кредиту здійснюватимуться відповідно до Договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід`ємною частиною договору. У п. 5 Оферти зазначено, всі відносини між клієнтом та Банком та істотні умови надання та користування кредитом врегульовані Договором. Діюча редакція договору розміщена на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.com.ua.

Зазначений договір та Додаток № 4 відсутній в матеріалах справи.

Зазначені умови викладені в Оферті відображені в Акцепті пропозиції на укладення Угоди про обслуговування Кредитної лінії та відкриття Відновлювальної лінії від 10.11.2020 року.

Крім того, у наданій позивачем копії паспорту споживчого кредиту міститься інформація про основні умови кредитування, які пропонує Акціонерне товариство «Альфа-Банк», серед яких: тип кредиту кредитування рахунку, мета отримання кредиту споживчі цілі, сума/ліміт кредиту 20000,00 грн., спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом, строк кредитування 12 з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору, без забезпечення кредиту, максимальна сума кредиту 200000, розрахунковий період дорівнює одному місяцю, дата початку першого розрахункового періоду і закінчення всіх розрахункових періодів є дата відкриття банком рахунку (активації рахунку); датою початку усіх наступних розрахункових періодів є дата, яка слідує за датою відкриття рахунку.

Згідно з паспортом споживчого кредиту процентна ставка дорівнює 26,00 відсотків річних, є фіксованою. Тип картки MasterCard Debit World неіменна/іменна. Строк внесення платежу до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки. Сума щомісячного платежу 919,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 6,4 відсотків річних. Абсолютне значення подорожчання кредиту 252 грн./ в міс. Порядок повернення кредиту: щомісячно, не менш ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.; можливе дострокове погашення без додаткових комісій. Наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит є пеня 35,99. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 26%. Штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу, одноразово за кожний факт виникнення прострочки: 100 грн. в день виникнення прострочки, 300 грн. в разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів.

Паспортом споживчого кредиту також визначено пільговий період часу (від початку розрахункового періоду), протягом якого за умови повного повернення клієнтом суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, що існувала на кінець останнього дня розрахункового періоду, процентна ставка за користування відновлювальною кредитною лінією, що використана для розрахунків за товари (роботи, послуги) в торгово-сервісних підприємствах та/або сплати суми комісій/проценті чи інших платежів, сплата яких передбачена умовами цього договору, які клієнт сплачує за здійснення операцій по рахунку СПЗ, встановлюється у розмірі 0,01% від суми операцій з розрахунків за товари (роботи, послуги) в торгово-сервісних підприємствах. У випадку настання обставин, що зумовлюють застосування до відносин клієнта та банка, що регулюються умовами цього договору, умов відповідної програми, до частини коштів кредитної лінії, що використана клієнтом для придбання товару/послуги в мережі партнерів, що вказані в додатку №4 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, умови надання пільгового періоду не застосовуються. Пільговий період для картки «Альфа Connet» - до 62 днів.

У тексті паспорту споживчого кредиту наявна інформація про підтвердження ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту підписом споживача, а також інформація про дату та прізвище, ім`я, по-батькові: 10.11.2020 року, ОСОБА_1 .

На підтвердження укладення кредитного договору №631488216 датою укладення якого позивач у позовній заяві та у вимозі про усунення порушень SBV14-20250424-553 (без дати складання) вказав 11.11.2020 позивач надав копії:

- Оферти від 11.11.2020 на укладення Угоди про обслуговування Кредитної лінії та відкриття Відновлювальної лінії;

- Анкети-Заяви від 10.11.2020 про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк»;

- Довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб;

- паспорт споживчого кредиту від 10.11.2020.

На підтвердження суми заборгованості та складових заборгованості позивачем надано Розрахунок заборгованості за кредитом станом на 22.04.2025 в якому вказано про те, що загальна заборгованість на дату складання довідки становить 272323,64 грн. Розрахунок не містить підпису уповноваженої особи та печатки АТ «СЕНС БАНК» - наданий у вигляді таблиці.

Виписку з рахунка приватного клієнта № 377532-2025/0429 за розрахунковий період: з 11.11.2020 по 22.04.2025 за рахунком НОМЕР_1 , свідчить наступне, що на останній сторінці виписки наявна інформація: «кінцевий залишок» «-190281,33» грн., «кінцева заборгованість зі сплати комісійних, відсотків» «-82042,31» грн., «внесок до відновлення мінімального балансу» «272323,64» грн.

При цьому, у позовній заяві та Розрахунку заборгованості за кредитом станом на 22.04.2025 «кінцевий залишок» зазначений у Виписці позивачем визначено як «прострочене тіло кредиту», в свою чергу, «кінцеву заборгованість зі сплати комісійних, відсотків» як «проценти»/ «відсотки» за користування кредитом».

Згідно Розрахунку заборгованості за кредитом станом на 22.04.2025 заборгованість за тілом кредиту відсутня (стовбець 26, рядок 54):

«комісії РКО» загальна сума нарахована та списана Банком складає 195544,42 грн. (суми за стовбцями 8, 9);

«неустойки (штраф)» загальна сума нарахована та списана Банком 0,0 грн. (суми за стовбцями 12, 13);

«прострочене тіло кредиту» заявлена до стягнення з відповідача у розмірі 190281,33 грн. (сума за стовбцем 18);

«відсотки за користування кредитом» загальна сума нарахована Банком 133277,29 грн. (сума за стовбцем 20) станом на 22.04.2025, списано Банком 51234,98 грн. (сума за стовбцем 21), заявлено до стягнення 82042,31 грн. (рядок 54, стовбця 22).

«тіло кредиту» загальна сума нарахована Банком 152062,85 грн. (сума за стовбцем 24) та списана Банком у розмірі 152062,85 грн. (сума за стовбцем 25);

«овердрафт (несанкціонована заборгованість) нарахована Банком 130767,20 грн. (сума за стовбцем 28) та списана Банком у розмірі 130767,20 грн. (сума за стовбцем 29).

Відповідно до вимоги АТ «СЕНС БАНК» SBV14-20250424-553 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 631488216 станом на 22.04.2025 складає 272048,78 грн.

Суд враховує усталену правову позицію викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 по справі № 926/950-б/21 згідно якої проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються позичальником за користування кредитом (тобто за можливість за плату правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу), проте зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту позичальник втрачає право на правомірне користування цим благом на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі N 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі N 912/1120/16 від 05.04.2023 справа N 910/4518/16, постанови Верховного Суду від 25.03.2021 у справі N 910/8259/16, 29.03.2021 у справі № 913/479/18, від 22.02.2022 у справі N 920/1357/20, 25.10.2022 у справі N 910/6923/20).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до с. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У ч. 1 ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивач пред`являючи позовну вимогу про стягнення заборгованості за Кредитним договором №631488216 від 11.11.2020 в позовній заяві не вказав розмір тіла кредиту (сума, яка фактично отримана в борг позичальником), розміру овердрафту, РКО, операціями зі списань, а лише визначив до стягнення 190281,33 грн. прострочене тіло кредиту та 82042,31 грн. відсотки за користування кредитом, додавши до позовної заяви Розрахунок заборгованості за кредитом станом на 22.04.2025 з якого судом встановлено, що тіло кредиту відсутнє.

Так, з розрахунку вбачається, що позивачем безпідставно нараховувалися комісії та плати: комісія розрахунково-касового обслуговування у розмірі та за овердрафт, а кошти, які позичальник сплачувала як тіло кредиту та відсотки за користування кредитом, спрямовувались на погашення указаних платежів.

Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.

Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Дослідивши докази надані позивачем, судом встановлено, що розміри плат та комісій за угодою у порівнянні з розміром процентів та отриманого розміру кредиту не можна визнати справедливими та розумними.

АТ «Сенс-Банк» не було позбавлено можливості надати докази на підтвердження справедливості умов договору щодо встановленої комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які надаються банком за таку плату.

Водночас у кредитному договорі, укладеному сторонами, не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

Витяг з Публічної пропозиції, додатків до договору, що розміщений на веб-сторінці банку www.alfabank.ua, на які містить посилання в Угоді про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, та які були б погоджені з відповідачем у момент укладення вказаної Угоди суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки умови Угоди від 11.10.2020 в частині щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування є нікчемними, а стягнення процентів за овердрафт не передбачені кредитним договором, то вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі до задоволення не підлягають.

В свою чергу, позивачем не надано доказів для з`ясування чи при укладенні договору банк дотримав вимоги, передбачені частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав банк узгодженими, в тому числі, і щодо відсотків за користування кредитом, неустойки за несвоєчасну сплату кредиту/овердрафту, погодження овердрафту, РКО, та ін. операцій за якими банком здійснювалися нарахування та списання, а також не надано інформацію, яка розміщена на офіційній сторінці банку станом на дату укладення договору у мережі інтернет за посиланням www.alfabank.ua, не надано підтвердження погодження відповідача на конкретну публічну пропозицію АТ «Альфа банк», що позбавляє можливості суд перевірити факт підписання відповідачем вказаної інформація з метою з`ясування чи при укладенні договору банк дотримав вимоги, передбачені Законом України «Про захист прав споживачі» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав банк узгодженими, в тому числі і щодо відсотків за користування кредитом, розміру РКО, страхових платежів, розміру овердрафту та ін.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору, водночас досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом. Вищевказана стаття апелює до понять «належна форма», «усі істотні умови», «досягнення згоди».

Говорячи про те, що сторони мають досягти згоди у належній формі щодо істотних умов, слід врахувати три питання.

По-перше, у належній формі сторони мають визначити коло усіх істотних умов.

По-друге, у належній формі досягти згоди з усіх істотних умов.

По-третє надати результат досягнення згоди належної форми.

Йдучи від останнього питання можна зазначити, що надання належної форми результату досягнення згоди з усіх істотних умов є надання належної форми самому договору. Поняття «належна форма договору» і поняття «належна форма досягнення згоди з усіх істотних умов договору» не є тотожними. Законодавець не визначає поняття «належна форма досягнення згоди», а лише зазначає, що договір укладається у наступному порядку: пропозиція укласти договір (оферта) має передувати, прийняттю пропозиції (акцепту) другою стороною.

Очевидно, момент досягнення згоди з усіх істотних умов, і момент укладення договору, є одномоментними.

З практичної точки зору, можна констатувати, що надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов, і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач був ознайомлений про те, що кредитна заборгованість за поточним тілом кредиту може бути винесена на прострочку, умов здійснення банком нарахувань та списань грошових коштів з рахунку відповідача, операціями за якими здійснюється нарахування та списання. Зокрема, у Виписці наданій до суду наявні операції як «перенесення кредиту на прострочений кредит», «нарахування процентів за прострочену заборгованість», «нарахування комісії з РКО», «нарахування процентів за кредит», «погашення кредиту з рахунку», «списання процентів за овердрафт», «погашення кредиту з рахунку».

Також, як указано вище, в матеріалах справи відсутній погоджений сторонами та підписаний договір, який би передбачав умови нарахування овердрафту. Дана умова є істотною умовою для кредитного договору. Овердрафт позивач зазначає як несанкціоновану заборгованість.

Позивачем було стягнуто з відповідача овердрафт у розмірі 130767,20 грн. На переконання суду, стягнення з відповідача заборгованості в частині овердрафту (несанкціонованої заборгованості) у вказаному розмірі є також безпідставною, оскільки правомірність її нарахування не підтверджується умовами кредитного договору.

Надання овердрафту та його умови, зокрема розмір ліміту та порядок погашення, мають бути чітко визначені у кредитному договорі. Якщо в договорі немає положень про овердрафт, то банк не має права надавати його та стягувати кошти, як за овердрафтом.

Крім цього, як зазначено вище банк проводив нарахування відповідачу комісії РКО у розмірі 97772,21 грн, а сплачені позичальником грошові кошти в рахунок погашення кредиту спрямовувались на погашення суми нарахованої комісії РКО, що могло призвести до збільшення суми овердрафту. Відповідно до частини шостої статті Закону України «Про споживче кредитування», споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. В матеріалах справи відсутній договір/пункт договору укладений між позичальником і банком, який містить умови про нарахування овердрафту, а тому нарахована сума овердрафту була стягнута з позичальника незаконно.

Також, позивачем на виконання вимог ухвали Кегичівського районного суду Харківської області від 11.09.2025 не надані витребувані докази, а надана лише заява про те, що відповідно до виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, відповідач вніс кошти на поточний рахунок НОМЕР_1 для погашення заборгованості за період з 11.11.2020 по 22.04.2025 в розмірі 33000,00 грн.

Розрахунок заборгованості за кредитом як такий, без надання доказів про укладення сторонами кредитного договору на певних умовах та без надання доказів того, які умови кредитування погоджено сторонами на час укладення договору, не є підтвердженням наявності складових відповідної заборгованості, нарахувань та списань здійснених банком.

Щодо тіла кредиту та простроченого тіла кредиту.

З наданого позивачем Розрахунку заборгованості за кредитом станом на 22.04.2025, відповідачем фактично отримано кредитні кошти у сумі 74549,39 грн. (сума за стовбцем 5), при цьому повернуто 33000,00 грн. (сума за стовбцем 6), тому різниця між отриманими та внесеними коштами складає 41549,39 грн., відповідно інформація про наявність заборгованості відповідача за «тілом кредиту» є 41549,39 грн у Розрахунку заборгованості за кредитом станом на 22.04.2025. Також, як вбачається з Розрахунку (сума за стовбцем 24) нараховано тіло кредиту за поточний період 152062,85 грн., при цьому списана Банком за поточний період у розмірі 152062,85 (сума за стовбцем 25), відповідно інформація про наявність заборгованості відповідача за «тілом кредиту» відсутня у Розрахунку заборгованості за кредитом станом на 22.04.2025.

Тіло кредиту це сума, яку позичальник фактично отримує на руки. У неї входить тільки основний борг. Прострочене тіло кредиту є сумою яку позичальник не повернув. В Оферті від 11.11.2020 відсутнє визначення простроченого тіла кредиту, погоджених умов за яких отримані кошти стають простроченим тілом кредиту, плати, які входять в прострочене тіло кредиту, крім того, в матеріалах справі відсутні докази можливості нарахування простроченого тіла кредиту, у тому числі, за відсутності тіла кредиту.

Отже, суд зауважує про безпідставність вимог про стягнення простроченого тіла кредиту у розмірі 190281,33 грн., зокрема, через відсутність передбаченого обов`язку відповідача щодо сплати останнього, крім того, суд зазначає, що тіло кредиту і прострочене тіло кредиту не є тотожними поняттями.

Прострочена кредитна заборгованість це частина поточного тіла кредиту, яка на конкретну календарну дату стає простроченою. Прострочене тіло кредиту є сумою яку позичальник не повернув.

Для того, щоб вважати частину поточного тіла кредиту простроченою, умовами та правилами кредитного продукту повинно бути чітко визначено пільговий період кредитування, умови та порядок нарахування простроченої заборгованості.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що споживач був обізнаний про те, що кредитна заборгованість за поточним тілом кредиту може бути винесена на прострочку.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.10.2020 у справі N 190/1419/19-ц (провадження N 61-10096св20), від 04.11.2020 у справі N 720/1394/19 (провадження N 61-8855св20).

Списання банком з відповідача плати за користування послугою смс-інформування, процентів за овердрафт, овердрафту, щомісячної комісії за страховий продукт, процентів за прострочену заборгованість, за розрахунково-касове обслуговування основної картки, списання комісії за РКО та включення даних сум до стягнення з відповідача є безпідставним, у зв`язку з відсутню в матеріалах справи доказів погодження відповідачем умов щодо списання відповідних нарахувань банком.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частинами 5-7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи не вбачається підтвердження укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-банк» з відповідачем, погодження між сторонами істотних умов договору, позивачем не надано примірнику Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» або інших доказів, які підтверджують погодження відповідача та існування певних умов договору та обґрунтованості та доведеності заявлених сум до стягнення.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав належних, допустимих, достовірних доказів наявності переліку послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то списання, зокрема, комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), щомісячних комісій/платежів за страхові пакети, овердрафту та процентів за овердрафтом є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23.

Як вбачається з наданого позивачем Розрахунку заборгованості за кредитом станом на 22.04.2025 відповідач за період з 11.11.2020 по дату останньої операції зі зняття коштів (рядок 16, стовбця 5) фактично отримав та використав кредитні кошти у сумі 74549,39 грн, при цьому вніс на погашення 33000,00 грн. (сума за стовбцем 6) та 152062,85 грн (сума за стовбцем 25).

Тіло кредиту відсутнє, позивачем не доведено погодження наявності простроченого тіла кредиту, умов, складових простроченого тіла кредиту та підстав, у тому числі, для формування (нарахування) основної частини суми простроченого тіла кредиту в період за який відповідачем взагалі не використовувалися кредитні кошти (остання операція зі зняття коштів відповідачем здійснена у період з 11.11.2020 по 11.02.2022 (стовбець 5, рядок 16), так основна частина суми простроченого тіла кредиту 190281,33 грн (сума за стовбцем 16) нарахована за період з 11.09.2022 (стовбець 16, рядок 23) по 22.04.2025.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Щодо відсотків, які позивач просить стягнути з відповідача, то за наявними в матеріалах справи документами, суд позбавлений можливості здійснити їх нарахування та/або перевірити вірність їх нарахування стороною позивача.

Як указано вище, суми внесених позивачем коштів позивач спрямовував на сплату комісії РКО та погашення овердрафту.

Умовами укладеної сторонами Угоди визначений розмір процентної ставки 26%. В Оферті визначені умови сплати платежів: обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Дату сплати ОМП визначено відповідно до умов Додатку №4 до Договору.

Проте сам Додаток №4 до матеріалів справи не долучений.

Щодо підписаного відповідачем Паспорту споживчого кредиту, то слід зазначити наступне.

Указаний Паспорт споживчого кредиту не може слугувати підтвердженням узгодження між сторонами умов кредитного договору виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.

У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до частини 3 зазначеної статті інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); 3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; 4) тип відсоткової ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної відсоткової ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної відсоткової ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; 5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; 6) орієнтовну реальну річну відсоткову ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування. Якщо кредитодавець пропонує різні способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком застосування іншої реальної річної відсоткової ставки. Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит; 7) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової чи супутньої послуги, що надаватиметься споживачу третьою особою та є обов`язковою для отримання кредиту, орієнтовна вартість такої послуги визначається за аналогічними, вже укладеними кредитодавцем договорами про споживчий кредит за попередні три місяці, або у разі відсутності таких договорів за середньою вартістю такої послуги, визначеною кредитодавцем за результатами аналізу вартості послуг, що пропонуються щонайменше трьома постачальниками на ринку таких послуг; 8) порядок повернення кредиту та сплати відсотків за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 9) попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, відсоткової ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 10) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 11) порядок дострокового повернення кредиту; 12) у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі.

Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №393/126/20 від 23.05.2022 року

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14- 131цс19).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Отже, АТ «Сенс Банк» не доведено позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком (статті 12,13,81 ЦПК України).

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18.

За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту обізнаності відповідача з умовами кредитного договору №631488216 на підставі якого банком здійснено нарахування та списання овердрафту, процентів за овердрафт, РКО, щомісячних комісій/платежів за страховими пакетами, комісії за обслуговування основної карти, за користування послугою смс-інформування, простроченого тіла кредиту, обґрунтованості сум заявлених до стягнення, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 137, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 23494714.

Представник позивача: Полетаєва Тетяна Юріївна, довіреність № 023786/25 від 03.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ №000605 від 08.07.2019, адреса: вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7, м. Київ, 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , громадянин України, паспорт № НОМЕР_5 , виданий 20.02.2018 органом 6341, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача адвокат Орєхова Наталія Віталіївна, свідоцтво про право на на заняття адвокатською діяльністю № 766 видане 31.01.2023 року Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення Полтавської КДКА 25.06.2010, адреса: Харківська область, м. Берестин вул. Покровська, 82, електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС зареєстрований (2651500830).

Суддя Т.В. Богачова