Рішення № 133526890, 26.12.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12920/25

Провадження № 2/522/6366/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Юрченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» за період з 01.10.2023 до 30.04.2025 суму заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 7955,68 гривен, послуги з вивезення побутових відходів 69,60 гривень, інфляційні втрати 1296,02 гривень, 3% річних 296,92 гривень, всього 9618,22 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідачі є співвласниками багатоквартирного будинку, в якому 06.06.2016 створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19». Відповідно до розрахунку заборгованості за відповідачами обліковується заборгованість у загальному розмірі 7955,68 гривень. Також позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував відповідачам 3 % річних та інфляційні втрати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2025 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін).

Відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2025 здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначене судове засідання у справі на 11.11.2025.

У судове засідання 11.11.2025 учасники справи не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Від ОСОБА_2 надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії квитанції, у якій відповідач зазначає, що вказана квитанція свідчить про погашення заборгованості за обслуговування будинку. Розгляд справи відкладено на 04.12.2025.

Судове засідання 04.12.2025 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2025 визнано обов`язковою явку представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» у судове засідання 18.12.2025 для надання особистих пояснень у справі.

У судове засідання 18.12.2025 з`явились представник позивача Скибінська Є.С.,. відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Представник позивача зазначила, що відповідачі сплатили на рахунок позивача загалом 9000,00 гривень, які зараховані у рахунок погашення основної заборгованості, а залишок у рахунок майбутніх платежів. Вказані грошові кошти не могли бути зараховані у рахунок сплати 3% річних та інфляційних втрат, оскільки у призначенні платежу було зазначено про здійснення оплати за управління будинком. Відповідачі зазначили, що погасили основу заборгованість перед позивачем, не заперечували проти стягнення інфляційних втрат на 3% річних. Однак, просили зменшити розмір судових витрат, зазначених позивачем у позовній заяві.

На підставі ч. 1 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України 18.12.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 26.12.2025.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. ч. 1, 4 статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ч. 2 ст. 382 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 1-2, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (надалі Закон № 417-VIII) співвласники зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону № 417-VIII кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Частиною першою статті 9 Закон № 417-VIII передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (надалі Закон № 2866-III) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання (ч. 3 ст. 4 Закону № 2866-ІІІ).

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4 ст. 4 Закону № 2866-ІІІ).

Відповідно до ст. 15 Закону № 2866-ІІІ співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 2866-ІІІ об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону № 2866-ІІІ для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів (ч. 3 ст. 23 Закону № 2866-ІІІ).

Суд встановив, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» (далі - статут) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створене на підставі Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1 розділу ІІ статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Пунктом 2 розділу V статуту передбачено, що співвласники зобов`язані виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

З наданої позивачем копії витягу про реєстрацію права власності № 10604868, вбачається, що 11.05.2006 було зареєстровано право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 : по 1/3 частині за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцем 1/3 частини зазначеної квартири, яка належала ОСОБА_3 , є ОСОБА_2 .

Згідно наданих позивачем довідок про заборгованість № 92 від 05.06.2025 та № 93 від 05.06.2025 заборгованість власників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за квартиру АДРЕСА_1 станом на 01.05.2025 становить по витратам з управління (утримання) багатоквартирним будинком 7955,68 гривень, по відшкодуванню витрат за послуги з вивезення побутових відходів - 69,60 гривень.

На суму заборгованості позивачем нараховані інфляційні втрати за період з лютого 2024 по квітень 2025 у розмірі 1296,02 гривень та 3% річних у розмірі 296,92 гривень.

Відповідачі не заперечували обставину виникнення заборгованості перед позивачем, подали суду копію квитанції № 249627214 про оплату 7000,00 гривень за управління будинком.

Також у матеріалах справи наявна квитанція № 4127376 від 12.06.2025 про оплату відповідачу ОСОБА_2 2000 гривень за управління будинком.

Представник позивача у судовому засіданні визнав обставину сплати відповідачами після подання позову 9000,00 гривень із призначенням платежу «за управління будинком», які були зараховані як оплата основного боргу у розмірі 7955,68 гривень, та залишок надходжень як оплата майбутніх платежів за управління будинком. При цьому позивач наполягав на стягненні з відповідачів інфляційних втрат на 3 % річних.

Враховуючи, що сума основної заборгованості перед позивачем відповідачами сплачена, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 30.01.2019, справа № 922/175/18).

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідачів, які прострочили виконання грошового зобов`язання, інфляційних втрат на 3 % річних є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Оскільки за відповідачами було зареєстроване право спільної часткової власності, відсутні підстави для виникнення солідарного обов`язку із сплати витрат на управління багатоквартирним будинком та сум, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України.

Отже, зобов`язання відповідачів зі сплати інфляційні втрати та 3 % річних не є солідарними та підлягають стягненню пропорційно частки права власності.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи долучена копія платіжної інструкції №322115416 від 12.12.2024 про сплату позивачем судового збору у розмірі 3028,00 гривень. При відкритті провадження у справі суд встановив факт надходження та зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено відповідною випискою.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачів підлягаж стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу та копіювання, суд дійшов наступних висновків.

Позивач просить стягнути на його користь 10000,00 гривень - витрати на правову допомогу; 1040,00 гривень - витрати на копіювання документів.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3-4ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 591/2393/18 зазначив: "суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України."

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 сформульовано такий висновок: «Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи».

Враховуючи, що справа є малозначною, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, ціна позовну складає 9618,22 гривень, розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 гривень є неспівмірним із заявленими позовними вимогами. Суд також враховує, що представником позивача не надано детального опису виконаних робіт, та в матеріалах справи відсутні докази реальності та неминучості витрат на правничу допомогу, які за своїм розміром є неспівмірними із ціною позову. З урахуванням критерію співмірності судових витрат та складності справи, часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 1500,00 гривень.

Перелік судових витрат, які підлягають відшкодуванню згідност. 137 ЦПК України, не включає витрати на копіювання. Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на копіювання у розмірі 1040,00 гривень слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» (ЄДРПОУ 40541675, місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 19) інфляційні втрати в розмірі 432,01 гривень (чотириста тридцять дві гривні 01 коп.); 3% річних у розмірі 98,97 гривень (дев`яносто вісім гривень 97 коп.), всього - 530,98 гривень (п`ятсот тридцять гривень 98 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» (ЄДРПОУ 40541675, місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 19) інфляційні втрати в розмірі 864,01 гривень (вісімсот шістдесят чотири гривні 01 коп.); 3% річних у розмірі 197,95 гривень (сто дев`яносто сім гривень 95 коп.), всього - 1061,96 гривень (одна тисяча шістдесят одна гривня 96 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» (ЄДРПОУ 40541675, місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 19) витрати зі сплати судового збору в розмірі 167,16 гривень (сто шістдесят сім гривень 16 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» (ЄДРПОУ 40541675, місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 19) витрати зі сплати судового збору в розмірі 334,32 гривень (триста тридцять чотири гривні 32 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» (ЄДРПОУ 40541675, місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 19) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 гривні (п`ятсот гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посмітного 19» (ЄДРПОУ 40541675, місцезнаходження: 65062, м. Одеса, вул. Посмітного, 19) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 гривень (одна тисяча гривень 00 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 02.01.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА