Ухвала суду № 133525670, 22.01.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/6516/22

пр № 6/464/7/26

У Х В А Л А

21 січня 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» про заміну стягувача у виконавчому провадженні,

у с т а н о в и в:

Заявник звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчих провадженнях № 72758947, № 72758793 та 72759037 з примусового виконання виконавчих листів Сихівського районного суду м. Львова № 464/6516/22 від 29 травня 2023 року у справі № 464/6516/22, з ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на заявника, покликаючись на заміну кредитора у зобов`язанні відповідно до договору про відступлення прав вимоги.

Заявник у судове засідання не з`явився, просить розгляд заяви проводити у її відсутності.

Інші учасники справи на розгляд заяви не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце її розгляду, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ст.442 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У ст.129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як регламентовано, ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

За положеннями ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц виснував, що тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договорів факторингу (глава 73 ЦК України), купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України).

У силу ст.204 ЦК України такі правочин є правомірним, адже його недійсність прямо не встановлена законом та докази визнання судом недійсним відсутні (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010.

Сихівський районний суд м.Львова рішенням від 19 червня 2009 року по справі № 2-1046/2009 установив, що 16 вересня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» в особі ЛФ ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 318-р на суму 5 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення з 16 вересня 2008 року по 15 вересня 2010 року із сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 25 % річних. Для забезпечення виконання вказаного договору між ВАТ АБ «Укргазбанк» в особі ЛФ ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договори поруки від 16 вересня 2008 року.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 19 квітня 2023 року у справі № 464/6516/22 задоволено позов та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 650,73 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» по 827 грн судового збору з кожного.

На виконання вказаного рішення, 29 травня 2023 року Сихівським районним судом м.Львова видано три виконавчі листи № 464/6516/22, які перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А.: ВП № 72758947 боржник ОСОБА_1 , ВП № 72758793 боржник ОСОБА_2 ; ВП № 72759037 боржник ОСОБА_3 .

Згідно із нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги від 03 червня 2025 року (з додатком реєстром прав вимоги) ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» відступив ТОВ «ФК «МАНІТУ» право вимоги по кредитному договору № 318-р від 16 вересня 2008 року.

Так, у п.1.2 договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги сторонами обумовлено, що за цим договором відступаються права вимоги за фінансовими кредитами, включаючи права вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, які існують станом на дату його укладення за кредитними договорами фізичних осіб у кількості 1 289 кредитних договорів, за якими фізичні особи та/або особи, які с поручителями/майновими поручителями та/або особи, які зобов`язані сплатити борг/виконати вимогу банку з зобов`язаннями фізичних осіб на іншій правовій підставі (далі - боржники) повинні сплатити борг/виконати вимогу банку згідно з укладеними кредитними договорами далі основні договори) та договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави (далі - договори забезпечення), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них і права вимоги за якими відступаються на підставі цього договору до боржників (включаючи прав: вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов?язки боржника або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за основними договорами та договорами забезпечення) та зазначені/перелічені наведені в реєстрі, погодженому сторонами у Додатку № 1 до цього Договору (далі - права вимоги).

За цим договором новий кредитор в день укладання та нотаріального посвідчення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 2.1. цього договору, набуває усіх прав кредитора за основним договорами та договорами забезпечення, відомості про які наведено в реєстрі, на умовах, що визначені цим договором та які існують у банку на момент їх відступлення новому кредитору. Саме такі умови містяться у п.1.5 договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги

Зміст договору про купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги однозначно свідчить, що на власний розсуд погоджено та обумовлено сторонами, що до нового кредитора передаються права вимоги за основними договорами кредитними договорами та договорами забезпечення договорами поруки, визначеними в реєстрі. Перехід прав вимоги за договорами забезпечення, що відсутні в реєстрі, не передбачено умовами договору.

Заявником до заяви долучено витяг з реєстру вправ вимоги, які відступаються на користь нового кредитора, останній набув виключно право вимоги за основним кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 . Жодних доказів включення до реєстру прав вимоги договорів забезпечення, укладених із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заявником не надано. Таким чином доводи заяви в цій частині документально не підтверджені, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.81 ЦПК України). Аргументи заявника, викладені у заяві, не узгоджуються із укладеним ним же нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги

З урахуванням встановлених обставин подана заява підлягає частковому задоволенню, в частині заміни сторони у виконавчому провадженні, де боржником виступає боржник ОСОБА_1 за основним кредитним договором.

Керуючись ст.ст.258-261, 268, 353, 442 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву задоволити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження № 72758793 з примусового виконання виконавчого листа Сихівського районного суду м. Львова № 464/6516/22 від 29 травня 2023 року у справі № 464/6516/22, а саме стягувача Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МАНІТУ» (код ЄДРПОУ 42585871, м. Харків, майдан Конституції, буд. 1, п. 16, к. 66-16).

Відмовити у решті вимог заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 21 січня 2026 року.

Суддя Галина ШАШУРІНА