Ухвала суду № 133518046, 22.01.2026, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа №626/2116/14-ц

Номер провадження №2/952/91/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2026 суддя Зачепилівського районного суду Харківської області Яценко Є.І., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, -

ВСТАНОВИВ:

До Зачепилівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа призначена до розгляду судді Яценку Є.І.

22 січня 2026 року головуючим суддею Яценком Є.І. заявлено самовідвід від участі у розгляді даної справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки раніше ним розглядалася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 191 КК України привласнення чужого майна, що було в її віданні і полягало в незаконному відчуженні спільного з ОСОБА_1 автомобіля марки «Hyundai Elantra». Вказане кримінальне провадження ухвалою суду від 26.02.2021 було закрито.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Крім того, відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

З врахуванням викладеного вважаю, що з метою усунення сумнівів неупередженості та об`єктивності судді і для забезпечення суб`єктивної впевненості сторони і стороннього спостерігача в тому, що справа розглядатиметься незалежним і безстороннім судом, для усунення будь-яких зовнішніх проявів неупередженості суду, суд вважає доцільним задовольнити заяву про самовідвід.

Керуючись ст. ст.36,39,40,259,260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Яценка Є.І. про самовідвід в цивільній справі № 626/2116/14-ц - задовольнити.

Відвести суддю Яценка Є.І. від розгляду цивільної справи № 626/2116/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні.

Справу передати до канцелярії Зачепилівського районного суду Харківської області для перерозподілу, відповідно до ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.І. Яценко